Справа № 2-а-1688/09  

ПОСТАНОВА  

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ  

30 жовтня 2009 року                                                   смт. Великий Березний

Великоберезнянський районний суд Закарпатської області як адміністративний суд в складі

головуючого – судді Животова Є.Г.,

за участі секретаря  судового засідання Чорнякової О.С.,

розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС ВДАІ та АТІ з обслуговування Мукачівського району ОСОБА_2 про протиправність  дій та бездіяльності, протиправність та скасування рішення суб’єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, закриття справи,

ВСТАНОВИВ:  

В поданому відповідно до п.3 ч.1 ст.288 КУпАП адміністративному позові йдеться про незаконність складеного відповідачем 01.10.2009 протоколу щодо позивача про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за порушення ним Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 – вчинення адмінправопорушення передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП, на підставі якого щодо позивача того ж дня було винесено постанову серії АО № 022886 від 01.10.2009 та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 гривень.  

У протоколі та постанові йдеться про те, що 01.10.2009, о 10 годині 20 хвилин в                м. Ужгород, по вул. Доманинській, водій ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, керував автомобілем “ЗАЗ-110557”, номерний знак НОМЕР_1, без тимчасового реєстраційного талону, доручення на право керування транспортним засобом та дорожнього маршрутного листа.

 Згідно ст.255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218-221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ. Про те, що відповідач має право складати такий протокол за ч.1 ст.126 КУпАП не йдеться, а відтак інспектор вчинив дії щодо складання протоколу поза правовим полем, тобто неправомірно, що робить єдиний доказ про те, що ОСОБА_1 нібито вчинив правопорушення, здобутим з порушенням порядку, встановленого законом. Отже, застосувати протокол при розгляді справи інспектор не мав права.

 Крім того, відповідач, в порушення ст.256 КУпАП, в протоколі не розкрив суті адміністративного правопорушення, не зазначив, яку винну протиправну дію чи бездіяльність вчинено позивачем.

 Постанова не відповідає нормам КУпАП, зокрема постановлена з порушенням ст.ст. 7, 9, 14-1 (відповідачем застосовано цю норму при винесенні постанови, хоча інспектором не зафіксовано правопорушення працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису) 23, 33 (відповідачем не враховано: характер вчиненого правопорушення; особу порушника; ступінь його вини; майновий стан особи порушника, обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність), 34, 35, 245 (не всебічно, не повно й не об'єктивно з'ясовано обставини справи, не вирішено її в точній відповідності до закону), 246, 249, 251 (доказами є пояснення особи, що притягується до адміністративної відповідальності), 252 (відповідач не дав оцінки поясненням позивача в протоколі, де такий не визнав своєї вини), 258, 268 (порушено право на правову допомогу, оскільки відповідач розглянув справу в день складання протоколу, що є неприпустимим; порушено право на пояснення при розгляді справи), 278, 279 (при розгляді справи відповідач не роз'яснив позивачу його права та обов'язки), 280 (не з'ясовано обставин, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи), 283 КУпАП.  

Відповідно до статті 6 Конституції України (норми прямої дії),  статті 7 КУпАП та статті 9 КАС Україн и,  навіть одне з вказаних явно неправомірних порушень, допущених інспектором при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо позивача (в тому числі при винесенні постанови по справі про адміністративне правопорушення), тягне за собою визнання неправомірності дій та бездіяльності по скдаданню протоколу та постанови інспектора, так як останній мав діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, без права на помилку, суворо додержуючись законності.

Посилаючись, крім іншого, на вищевикладене, просить визнати протиправними дії та бездіяльність відповідача по складанню ним протоколу про адміністративне правопорушення, скасувати постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та закрити справу.  

 Позивач в судове засідання не з’явився, подав заяву, в якій просив розглянути справу без його участі, у зв’язку із зайнятістю в роботі. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

 Відповідач, будучи належно повідомленим про час та місце розгляду справи (а.с. 12), як в попереднє судове засідання, так і на судовий розгляд справи не з’явився, про причини неявки не повідомив, а тому суд розглянув справу на підставі наявних у ній доказів – відповідно до     ч.4 ст.128 КАС України.

      Вивчивши матеріали справи, суд, вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з таких підстав.

       Як встановлено по справі, 1 жовтня 2009 року інспектором ДПС ВДАІ ОСОБА_2 (далі – інспектор) складено протокол серії АО № 019086 щодо позивача про вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП і цієї ж доби на підставі вказаного протоколу інспектором винесено постанову про накладення адмінстягнення на ОСОБА_1, – водія транспортного засобу “ЗАЗ 110557”, державний номерний знак НОМЕР_1 (а.с. 3, 4).  

З мотивувальної та резолютивної частини постанови вбачається наступне: “01.10.09 року в 10.20 годин, в м. Ужгороді по вул. Доманинська водій ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, житель ІНФОРМАЦІЯ_2 керував автомобілем                 ЗАЗ-110557, номерний знак НОМЕР_1 без тимчасового реєстраційного талону, доручення, дорожнього листа при собі”.

З даною постановою відповідача позивач не погоджується, вважає її неправомірною та просить скасувати, оскільки жодного доказу про те, що відбулося правопорушення в постанові не наведено, інспектор при провадженні справи допустив чисельні порушення прав        ОСОБА_1  

 З мотивувальної частини даної постанови видно, що інспектором під час розгляду справи не досліджено жодного доказу, який би свідчив про те, що ОСОБА_1, керуючи за вищевказаних обставин цим т/з, не мав при собі тимчасового реєстраційного талону, доручення, дорожнього листа, як вказано в оскарженій постанові: пояснень очевидців події, речових доказів (фотофіксація), протоколу та інше, хоча протокол ним було скледено (а.с. 4).

З викладених в протоколі пояснень особи, яка притягується до адміністративної відповідальності видно, що ОСОБА_1 заперечив проти викладених в протоколі обставин, однак, не зважаючи на це, інспектор не вжив заходів щодо залучення під час провадження справи свідків, які могли б ствердити/спростувати обставини.

Відповідачем у постанові не вмотивовано розмір накладеного на позивача штрафу (не викладено будь-яких відомостей про майновий стан ОСОБА_1, наявність у нього заробітку та про врахування цього при накладенні стягнення), не враховано обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність в порушення вимог ст.33 КУпАП.

Посадова особа при провадженні справи про адміністративні правопорушення не забезпечила права позивача щодо можливості знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази при розгляді справи, користуватися юридичною допомогою адвоката або іншого фахівця у галузі права (ст.268 КУпАП).

Отже, факт бездіяльності інспектора при провадженні справи про адміністративне правопорушення мав місце, а тому така підлягає визнанню протиправною.

Мотивувальна частина оскарженої ОСОБА_1 постанови поряд зі встановленими інспектором обставинами не містить посилання на досліджувані в ході розгляду справи докази щодо доведеності вини цієї особи; резолютивна частина – висновку щодо доведеності вини   ОСОБА_1 (визнання винуватим) за ч.4 ст.121 КУпАП.

Оскільки жодного доказу на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення передбаченого ч.4 ст.121 КУпАП в постанові не наведено, а  відтак й не досліджено в ході розгляду справи, інспектор при провадженні справи допустив порушення прав позивача, не залучив до участі у розгляді справи про  адміністративне правопорушення свідків, не дослідив інших доказів, винесена інспектором постанова не відповідає вимогам КУпАП щодо її оформлення та змісту, суд визнає цю постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

В зв'язку з цим справа про притягнення ОСОБА_1 До адміністративної відповідальності підлягає закриттю відповідно до п.3 ст.293 КУпАП.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій або бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Таких заперечень з їх обгрунтуванням відповідачем не надано.

Відповідно до ч.3 ст.72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникають сумніви щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Відповідач не надав суду жодного доказу на спростування викладених у позові   ОСОБА_1 доводів, що свідчить про фактичне визнання ним позовних вимог.

 Крім вищенаведених порушень закону судом встановлено наступне: пунктом 1 частини 1 статті 255 КУпАП не передбачено права інспектора складати адмінпротокол за ч.1            ст.126 КУпАП.

Закон містить виключний перелік випадків, передбачених ч.1, 2 ст.258 КУпАП, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається, а штраф накладається і                                                                                                                                                                                                                                     стягується на місці вчинення правопорушення (ст.242-1, ч.3 ст.238, ч.3 ст.241, ч.3                 ст.242 КУпАП).

В даному випадку протокол складено в непередбачений законом спосіб — неуповноваженою на те особою, а тому дії інспектора зі складання протоколу про адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.126 КупАП слід визнати протиправними.

Хоча в оскарженій постанові відсутнє посилання на дослідження інспектором в ході розгляду справи протоколу про адміністративне правопорушення, з урахуванням того, що останній надіслано ОСОБА_1 разом з цією постановою, можна зробити висновок, що постанова прийнята на підставі протоколу — доказу, здобутого з недотриманням вимог закону (право виносити постанову без складання протоколу відповідно до ст.258 КУпАП законом не передбачено в даному випадку), що є також підставою для скасування постанови.

Керуючись ст.ст. 71, 72, 86, ч.1 ст.94, ч.3 ст.128, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, п.3 ч.1 ст.293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

ПОСТАНОВИВ:  

 Адміністративний позов задовольнити повністю.

      Визнати протиправними дії та бездіяльність інспектора ДПС ВДАІ та АТІ з обслуговування Мукачівського району ОСОБА_2, допущені ним              1 жовтня 2009 року під час провадження справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1.

      Визнати протиправною та скасувати постанову інспектора ДПС ВДАІ та АТІ з обслуговування Мукачівського району ОСОБА_2 від 1 жовтня 2009 року серії АО № 022886 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП  та закрити справу.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Великоберезнянський районний суд як адміністративний суд шляхом подачі протягом десяти днів після її проголошення заяви про апеляційне оскарження та наступного подання протягом двадцяти днів після цього апеляційної скарги (апеляція може бути подана в строк, передбачений для подання вищезазначеної заяви без попереднього подання останньої) і набере законної сили після закінчення вищезазначених строків, якщо її не буде оскаржено, а в разі оскарження — після апеляційного розгляду справи, якщо постанову не буде скасовано.

Головуючий