ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  

Справа 2а-5744/09/1370  

ПОСТАНОВА  

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ  

23 жовтня 2009 року               м.Львів

10 год.55 хв.         

Львівський окружний  адміністративний суд в складі:

головуючий – суддя                 Коморний О.І.,  

секретар судового засідання            Занов’як О.П.  

з участю  

представника позивача                 Задорожного І.В.

відповідач                          не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції в Личаківському районі м.Львова до суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу,

в с т а н о в и в:  

Позивач, Державна податкова інспекція в Личаківському районі м. Львова звернулась до суду з позовом про стягнення з відповідача, суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 податкового боргу у розмірі 395 грн. 77 коп.

Посилається на те, що відповідачеві видано свідоцтво про державну реєестрацію фізичної особи-підприємця 10.01.2008 року та 11.01.2008 року його взято на облік платника податків. 23.01.2008 року року фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 подано до Державної податкової інспекції у Личаківському районі заяву на право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності. Відповідач має податкову заборгованість по єдиному податку на підприємницьку діяльність в розмірі        395 грн. 77 коп.  

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю, просить задоволити позовні вимоги, посилається на підстави, викладені в позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не прибув, хоча належним чином був повідомлений про час та місце його проведення за адресою, яка вказана в позовній заяві та в ЄДРПОУ, відзиву на позовну заяву не надав.

На підставі ст. 71 КАС України справа слухається за наявними доказами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши подані докази в їх сукупності, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оглянувши оригінали документів, що мають значення для справи, суд суд приходить до висновку, що позов  слід задовольнити повністю з наступних підстав.

ОСОБА_2 зареєстрована як суб'єкт підприємницької    діяльності - фізична особа виконавчим комітетом Львівської міської ради 10.01.2008 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця.  

Відповідач взятий на облік як платник податків 11 січня 2008 року за №4375, номер ДРФО НОМЕР_1 згідно довідки про взяття на облік платника податків №4375 від 11.01.2008 року.

Як підтверджують матеріали справи, за відповідачем рахується заборгованість по єдиному податку на підприємницьку діяльність з фізичних осіб в сумі 395 грн 77 коп., яка нарахована платником самостійно. Належного до сплати єдиного податку на підприємницьку діяльність з фізичних осіб до бюджету у повному розмірі не внесено, що підтвердив представник позивача в судовому засіданні.

Відповідно до Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами” позивачем було надіслано на адресу відповідача дві податкові вимоги: першу податкову вимогу від 24 жовтня 2008 року №1/1443, яка містить зобов'язання сплатити суму податкового боргу 195 грн. 77 коп., та другу – від 05 грудня 2009 року №2/1789, яка містить зобов'язання сплатити суму податкового боргу 395 грн. 77 коп. Проте поштове відправлення, яким було спрямовано другу податкову вимогу повернуто Державній податковій інспекції в Личаківському районі м.Львова без вручення, про що свідчить акт про неможливість вручення платнику податків податкової вимоги по причині відсутності суб’єкта підприємницької діяльності за юридичною адресою. Згідно п. 6.2.4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» день розміщення податкової вимоги на дошку податкових оголошень вважається днем її вручення. Отже, вищезазначена податкова вимога вивішена на дошку податкових оголошень 15.12.2008 року і вказаний день вважається днем вручення платнику податків.  

На час звернення позивача з позовом до суду за відповідачем обліковувалась заборгованість по сплаті єдиного податку в сумі 395 грн. 77 коп.  

Доказів оскарження в апеляційному чи судовому порядку зазначених податкових вимог суду не надано. Доказів сплати боргу до суду також не представлено.

Відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове  зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів  у  порядку  та у строки,  визначені цим Законом або іншими законами України.

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності, запроваджена Указом Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” (в редакції Указу від 28.06.1999 № 746/99), передбачає особливий порядок оподаткування суб'єктів малого підприємництва шляхом сплати єдиного податку. Крім того, єдиний податок не включено до переліку видів податків і зборів (обов'язкових платежів), що справляються на території України, передбачених Законом України “Про систему оподаткування” від 25.06.1999 № 1251-ХІІ. Таким чином, терміни подачі розрахунку про сплату єдиного податку суб'єктом малого підприємництва встановлені саме вищевказаним Указом.

Пунктом 2 Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” передбачено, що ставка єдиного  податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних  осіб  встановлюється  місцевими  радами  за  місцем їх державної  реєстрації  залежно  від  виду  діяльності  і  не  може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць. Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа  сплачує єдиний  податок  щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Як встановлено судом, відповідач зареєстрований як платник податків та застосовує спрощену систему оподаткування, що покладає на нього обов'язок сплачувати єдиний  податок  щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Відтак, відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобов'язання відповідача зі сплати єдиного податку є зобов'язанням платника податків сплатити до бюджету відповідну суму коштів  у  порядку  та у строки,  визначені Указом Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва”.

Пунктом 1.3 ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податковий борг (недоїмка) визначається як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому  порядку,  але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Як вбачається з вищенаведеного, податкове зобов'язання відповідача не було сплачене в установлені строки, а відтак таке зобов'язання визнається судом податковим боргом.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості  відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.  

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 7-14, 50, 71, 86, 143,  158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :  

1.   Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.   Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідент. код НОМЕР_1) в користь Державного бюджету України суму податкового боргу в розмірі 395 (триста дев’яносто п’ять) грн. 77 коп.

3.   Щодо судових витрат, то такі з сторін не стягуються.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.  

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 26.10.2009 року о 09:00 год.

Суддя                   Коморний О.І.