ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 вересня 2009 року Справа №2а-1778/09/0970
м.Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Басай О.В.
при секретарі Шовгенюк І.В.
за участю:
представників позивача – ОСОБА_1, ОСОБА_2;
представника відповідача – Балінська М.В.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: Фізичної особи – підприємця ОСОБА_4
до відповідача: Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську
про скасування податкових повідомлень-рішень, -
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа – підприємець ОСОБА_4 звернулася в суд із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську про скасування податкових повідомлень-рішень №0021991700/0 та №0022001700/0 від 23.06.2009 року.
08.09.2009 року представником позивача подано заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої просить скасувати податкове повідомлення-рішення №0021991700/0 від 23.06.2009 року та скасувати податкове повідомлення-рішення №0022001700/0 від 23.06.2009 року в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 2430, 00 грн.
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та пояснили, що на підставі акту перевірки №7070/17-3/2822211006 від 12.06.2009 року відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення №0021991700/0 від 23.06.2009 року, яким визначено податкове зобов’язання за платежем податок з доходів фізичних осіб, що є СПД та незалежної професійної діяльності в сумі 14570, 23 грн. Зазначили, що позивачем дотриманий порядок сплати єдиного податку при зайнятті кількома видами діяльності, оскільки для суб’єктів господарювання, які здійснюють зовнішню діяльність (експорт, імпорт) у галузі торгівлі, присвоюються коди видів економічної діяльності відповідно до розділу класифікацій видів економічної діяльності «оптова торгівля і посередництво в оптовій торгівлі». Також не погоджуються з податковим повідомленням-рішенням №0022001700/0 від 23.06.2009 року в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 2430, 00 грн. Вважають дане податкове повідомлення-рішення неправомірним та необґрунтованим в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 2430, 00 грн. Просять позов задовольнити повністю.
Представник відповідача проти позову заперечив та пояснив, що проведеною перевіркою встановлено, що позивачем отримано доходи інші, ніж зазначені у Свідоцтві про сплату єдиного податку, а саме: здійснення зовнішьно-економічної діяльності, а також позивач не подала та не зазначила окремо в податковій декларації про доходи за 2007-2008 роки суму доходу, одержаного від провадження діяльності не зазначеної у Свідоцтві про сплату єдиного податку в порушення п.п.4.3.25 п.4.3 ст.4, п.9.12 ст.9, п.19.1 ст.19 Закону України №889-IV від 22.05.2003 року «Про податок з доходів фізичних осіб». Крім того зазначив, що при перевірці встановлено факт виплати коштів громадянину ОСОБА_5 згідно договору №01/08 від 25.02.2008 року за продану деревину (кругляк), без належного нарахування, утримання та перерахування податку з доходів фізичних осіб, чим порушено п.8.1 ст.8 та п.19.2 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» №889-IV від 22.05.2003 року. Також вказав, що за допущенні порушення передбачена відповідальність відповідно до п.п. 17.1.9 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Просив в задоволенні позову відмовити повністю.
Розглянувши позовну заяву, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, судом встановлено, що відповідачем проведена планова виїзна комплексна документальна перевірка з питань дотримання вимог законодавства про оподаткування приватного підприємця ОСОБА_4 за період з 01.01.2006 року по 31.12.2008 року. За результатами даної перевірки складений акт №7070/17-3/2822211006 від 12.06.2009 року (а. с. 12-23). На підставі даного акта відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0021991700/0 від 23.06.2009 року, яким визначено податкове зобов’язання за платежем податок з доходів фізичних осіб, що є СПД та незалежної професійної діяльності в сумі 14570, 23 грн. та податкове повідомлення-рішення №0022001700/0 від 23.06.2009 року, яким позивачу визначено податкове зобов’язання за платежем податок з доходів найманих працівників на суму 3645, 00 грн., у тому числі за основним платежем в сумі 1215, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 2430, 00 грн. (а. с. 30-31).
З вищенаведеного акта вбачається, що перевіркою встановлено наступні порушення: неведення обліку доходів і витрат за період з 01.01.2006 року по 31.12.2008 року, чим порушено п.19.1 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» №889-IV від 22.05.2003 року зі змінами та доповненнями; порушення ст.13-14 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» №13-92 від 26.12.1992 року із змінами і доповненнями, п.19.1 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» №889-IV від 22.05.2003 року із змінами та доповненнями; п.1.3, п.1.6 ст.1, п.7.1 ст.7, п.8.1 ст.8, п.17.2, ст.17, п.ё9.1 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» №889-IV від 22.05.2003 року зі змінами та доповненнями.
Щодо податкового повідомлення-рішення №0021991700/0 від 23.06.2009 року, яким позивачу визначено податкове зобов’язання за платежем податок з доходів фізичних осіб, що є СПД та незалежної професійної діяльності в сумі 14570, 23 грн., суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що позивач як суб’єкт підприємницької діяльності зареєстрований в Івано-Франківському міськвиконкомі 13.09.2002 року, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серія В03 №079848 (а. с. 7).
Згідно свідоцтва про сплату єдиного податку Серія Є №338588 від 01.12.2008 року основним видом діяльності є оптова торгівля (а. с. 8).
Як вбачається з акта перевірки, документальною перевіркою встановлено, що позивачем отримано доходи за I квартал 2007 року в розмірі 22785, 60 грн., II квартал 2007 року в розмірі 22624, 00 грн., III квартал 2007 року в розмірі 22866, 40 грн., IV квартал 2008 року в розмірі 48376, 48 грн., I квартал 2008 року в розмірі 24252, 63 грн., II квартал 2008 року в розмірі 49765, 45 грн., IV квартал 2008 року в розмірі 25678, 82 грн. інші, ніж зазначені у Свідоцтві про сплату єдиного податку, а саме: за здійснення зовнішньо-економічної діяльності, а також не подано та не зазначено окремо в податковій декларації про доходи за 2007- 2008 роки суму доходу, одержаного від провадження діяльності не зазначеної у Свідоцтві про сплату єдиного податку з порушення п.п. 4.3.25 п.4.3 ст.4, п.9.12 ст.9, п.19.1 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» №889-IV від 22.05.2003 року (а. с. 18).
Таким чином, податковим органом зроблено висновок, що отримані доходи від здійснення зовнішньо-економічної діяльності позивач повинен був на підставі п.п.4.2.8 п.4.2 ст.4, п.п.8.1.3 п.8.1 ст.8, п.п.18.1 ст.18 та п.п.19.1 ст.9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» включити до складу загального річного оподаткованого доходу за 2007 рік та 2008 рік і сплатити з нього податок з доходів фізичних осіб за ставкою вказаною п.7.1 ст.7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (а. с.20).
Суд не погоджується з таким висновком відповідача виходячи з наступного.
Відповідно до положень ст.1 та ст.2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» №727/98 від 03.07.1998 року суб’єкти малого підприємництва – фізичні особи, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. грн., мають право самостійно обирати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку.
Ставка єдиного податку для суб’єктів малого підприємництва – фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць (ч.2 ст.2 вищезазначеного Указу Президента України).
Частиною другою ст.2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» передбачено, що у разі коли фізична особа – суб’єкт малого підприємництва здійснює кілька видів підприємницької діяльності, для яких встановлено різні ставки єдиного податку, нею придбавається одне свідоцтво і сплачується єдиний податок, що не перевищує встановленої максимальної ставки.
Судом встановлено, що відповідно до затверджених на 2007-2008 року ставок єдиного податку для суб’єктів підприємницької діяльності – фізичних осіб на території Івано-Франківського міської ради згідно рішення (X сесії) Івано-Франківської міської ради від 30.11.2008 року, позивачем було обрано спрощену систему оподаткування, обліку та звітності на 2007 рік та на 2008 рік за ставкою 200, 00 грн., вид діяльності – оптова торгівля.
Відповідно до ст. 6 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» суб’єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, звільняється від сплати податку на доходи фізичних осіб.
З Листа Головного управління статистики в Івано-Франківській області №16-03/2/309 від 15.06.2009 року з якого вбачається, що коди видів економічної діяльності для суб’єктів господарювання визначаються за Класифікацією видів економічної діяльності ДК 009:2005 (КВЕД), яку прийнято наказом Держспоживстандарту України №375 від 26.12.2005 року. Згідно Класифікації ДК 009:2005, для такого виду економічної діяльності як «Зовнішньоекономічна діяльність», окремий код КВЕД – не передбачений. Крім того, для суб’єктів господарювання, які здійснюють зовнішньоекономічну діяльність (експорт, імпорт) у галузі торгівлі, присвоюються коди видів економічної діяльності відповідно до розділу КВЕД «Оптова торгівля і посередництво в оптовій торгівлі» (а. с. 25).
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що не зазначення позивачем в заяві про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, на підставі якого було отримано свідоцтво про сплату єдиного податку, інших видів діяльності, а саме зовнішньо-економічної діяльності не призвело до заниження єдиного податку і не є підставою для оподаткування на загальних підставах доходів позивача від зовнішньо-економічної діяльності, а тому податкове повідомлення-рішення №0021991700/0 від 23.06.2009 року, яким визначено податкове зобов’язання за платежем податок з доходів фізичних осіб, що є СПД та незалежної професійної діяльності в сумі 14570, 23 грн., слід скасувати.
Щодо податкового повідомлення-рішення №0022001700/0 від 23.06.2009 року, яким позивачу визначено податкове зобов’язання за платежем податок з доходів найманих працівників на суму 3645, 00 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 1215, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 2430, 00 грн., суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що податкове зобов’язання за основним платежем в сумі 1215, 00 грн. згідно вищенаведеного податкового повідомлення-рішення позивачем сплачено в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №36 від 22.07.2009 року. (а. с. 42)
Із заяви про уточнення позовних вимог вбачається, що позивач не погоджується та просить скасувати податкове повідомлення-рішення №0022001700/0 від 23.06.2009 року в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 2430, 00 грн.
Така вимога позивача не підлягає до задоволення виходячи з наступного.
Судом встановлено, що при перевірці позивача відповідачем встановлено факт виплати коштів громадянину ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) згідно договору №01/08 від 25.02.2008 року за продану деревину (кругляк) без належного нарахування, утримання та перерахування податку з доходів фізичних осіб (а. с. 21).
Згідно п.1.3 ст.1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» №889-IV від 22.05.2003 року зі змінами та доповненнями (далі – Закону) доходом з джерелом його походження з України визначено будь-який дохід, одержаний платником податку або нарахований на його користь від здійснення будь-яких видів діяльності на території України, зокрема, у вигляді інших доходів.
В п.1.6 ст.1 та ст.7 Закону визначено, що підлягає оподаткуванню нарахований (виплачений) доход на користь платника податку протягом звітного періоду.
Відповідно до п.17.2 ст.17 Закону, особою відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів є: для оподаткування доходів із джерелом їх походження з України – податковий агент.
В п.1.15 Закону визначено, що податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.
Пунктом 19.2 ст.19 Закону визначено, що особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані: своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок; надавати у строки, встановлені законом для податкового кварталу, якщо інше не визначено нормами цього Закону, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також сум утриманого з них податку податковому органу за місцем свого розташування. У разі коли зазначена особа протягом звітного кварталу не виплачує такі доходи або виплачує доходи не всім платникам податку, зазначена звітність не подається або подається стосовно платників податку, які фактично отримали такі доходи. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не припускається; надавати платнику податку на його вимогу відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого податку; надавати податковому органу інші відомості з питань оподаткування доходів окремого платника податку в обсягах та за процедурою, визначеною цим Законом та Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Відповідно до п.9.12.3 Закону фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності або фізична особа, яка сплачує ринковий збір, вважається податковим агентом найманої нею особи або фізичної особи, що перебуває з нею у цивільно-правових відносинах, стосовно будь-яких оподатковуваних доходів, нарахованих на користь такої особи, включаючи будь-які доходи, які кінцево оподатковуються при їх виплаті. При цьому порядок нарахування та сплати збору до Пенсійного фонду України або внесків до державних соціальних фондів такими фізичними особами визначається спеціальним законодавством з питань такого спрощеного оподаткування.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення №0022001700/0 від 23.06.2009 року, яким визначено податкове зобов’язання за платежем податок з доходів найманих працівників в сумі 1215, 00 грн. (за основним платежем) є правомірним, оскільки позивач перебував у цивільно-правових відносинах з ОСОБА_5, а тому зобов’язаний був нараховувати, утримувати та перераховувати податок з доходів фізичних осіб.
Відповідно до п.п.17.1.9 п.17.1 ст.17 Закону України «Про податок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-III від 21.12.2000 року зі змінами та доповнення, у разі коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу).
Оскільки податкове повідомлення-рішення №0022001700/0 від 23.06.2009 року, яким визначено податкове зобов’язання за платежем податок з доходів найманих працівників в сумі 1215, 00 грн. (за основним платежем) є правомірним, то суд вважає, що відповідачем підставно застосовано штрафні (фінансові) санкції у подвійному розмірі від суми зобов'язання відповідно до п.п.17.1.9 п.17.1 ст.17 Закону України №2181-III від 21.12.2000 року. За таких обставин, податкове повідомлення-рішення №0022001700/0 від 23.06.2009 року в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 2430, 00 грн. є правомірним.
Виходячи з викладеного, суд вважає, що позов слід задовольнити частково.
На підставі ст.124 Конституції України, керуючись ст.ст.158-163, ст.167, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити частково.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську №0021991700/0 від 23.06.2009 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_4, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 – 3, 40 грн. судового збору.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили в порядку встановленому ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду в порядку і строки, передбачені ст.186 КАС України.
Виконавчий лист видати після набрання постановою законної сили за заявою сторони на користь якої задоволено позов.
Суддя О.В. Басай
Постанова в повному обсязі складена 14.09.2009 року