Справа № 2- а-791/09
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 жовтня 2009 року м. Олевськ
Суддя Олевського районного суду Житомирської області Ковальчук М.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання дій протиправними, а також стягнення допомоги громадянам, які проживають на території радіоактивного забруднення, стягнення доплати громадянам, які працюють на території радіоактивного забруднення,
В С Т А Н О В И В :
Позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просить суд визнати дії відповідача протиправними та стягнути на її користь з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області 6026,40 грн. допомоги як особі, яка разом з двома неповнолітніми дітьми проживає на території радіоактивного забруднення та 16777,80 грн. доплати до заробітної плати як особі, яка працює на території радіоактивного забруднення, у зв’язку з тим, що вони є потерпілими внаслідок Чорнобильської катастрофи, проживають та позивачка працює на радіоактивно забрудненій території і мають право на зазначені пільги.
Від позивачки надійшла заява про розгляд даної справи без її участі. Позовні вимоги підтримує та просить задовольнити їх в повному обсязі.
Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області відносно позову заперечують, про що надали відповідне заперечення.
В судовому засіданні встановлено, що позивачка є потерпілою 4-ої категорії внаслідок Чорнобильської катастрофи та її неповнолітні діти: син – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, дочка – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 є потерпілими внаслідок Чорнобильської катастрофи , а територія, на якій вони проживають, а саме м. Олевськ Житомирської області відповідно до “Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи” затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 106 від 23 липня 1991 року – відноситься до зони посиленого радіоекологічного контролю, що стверджується довідкою міської ради, посвідченнями потерпілих внаслідок аварії на ЧАЕС, копіями свідоцтв про народження дітей, копією паспорту позивачки.
Позивачка працює на території посиленого радіоекологічного контролю, а саме в м. Олевську Житомирської області, що підтверджується довідкою з Олевської центральної районної лікарні і отримує щомісячно в Управлінні праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації допомогу в розмірі 1.60 грн. на себе та двох неповнолітніх дітей та доплату в розмірі 5.20 грн. відповідно до постанови КМ України від 26 липня 1996 року №836, що стверджується обставинами, зазначеними у запереченні відповідача, довідками з місця роботи.
Зі змісту ст. 2 Закону України «Про оплату праці» до структури заробітної плати окрім основної входить додаткова заробітна плата, яка включає доплати, надбавки, компенсаційні та інші грошові виплати.
Частина 2 ст. 233 КЗпП України зазначає, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Відповідно до встановленого вважаю, що до стягнення підлягає доплата до заробітної плати, передбачена ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ як особі, яка працює на території радіоактивного забруднення з 01 травня 2006 року по 01 травня 2009 року в сумі 16 782,10 грн., а саме 350х2 +375х5+ 400х4+ 420х3+ 440х3+ 460х3+ 515х3+ 525х6+ 545х2+ 605х4+ 625х1 = 16965 – 182,90 грн. отриманих коштів = 16 782,10 грн.
Дослідивши та оцінивши докази по справі, вважаю, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються ст. ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ з яких слідує, що громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення виплачується щомісячна грошова допомога на придбання чистих продуктів харчування у зоні зони посиленого радіоекологічного контролю – 30 % від мінімальної заробітної плати, а також виплачується щомісячна грошова доплата до заробітної плати в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, яка встановлена на час виплати. Допомога та доплата нараховуються та виплачуються за місцем проживання.
В даному випадку Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ визначає порядок і розміри допомоги та доплати. Виплата допомоги та доплати по постанові КМ України від 26 липня 1996 року № 836 є неправомірними, оскільки постанова суперечить базовим положенням Конституції України про статус закону України як акта вищої юридичної сили в системі нормативно-правових актів держави та самому Закону, який регулює зазначені відносини. Також в ст. 22 Конституції України зазначено, що прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускають звуженню змісту та обсягу існуючих прав і свобод громадян.
Таким чином відповідач неправомірно обмежував позивачку та її неповнолітніх дітей у її праві на отримання допомоги та доплати в розмірах, зазначених в ст. ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, чим порушили їх право на соціальний захист від наслідків Чорнобильської катастрофи.
Також ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Позивачка зазначає в позові , що строк позовної давності нею не пропущений, оскільки вона дізналася про порушення своїх прав 17 листопада 2008 року, але не просить поновити строк на звернення до суду з зазначеними вимогами.
Проте з таким обґрунтуванням погодитись неможливо, оскільки, з довідок наданих позивачкою слідує, що вона в 2006-2008 роках отримувала допомогу у розмірі 1,60 грн. Відтак з цього моменту вона повинна була дізнатися про порушення свого права та у виплаті допомоги в меншому розмірі, ніж передбачено в Законі України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“. Правила набрання чинності законами визначені ч. 5 ст. 94 Конституції України, а тому посилання позивачки на ту обставину, що їй раніше були невідомими положення зазначеного закону, які гарантують виплати у більших розмірах, не можуть бути взятими до уваги, оскільки даний нормативний акт був доведений до відома громадян шляхом публікації у засобах масової інформації (Відомостями Верховної Ради України).
Відповідно до наведеного, позов позивачки в частині стягнення допомоги передбаченої ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ підлягає до часткового задоволення в межах річного терміну з 01 липня 2008 року по 01 травня 2009 року в сумі 5091 грн., тобто 525 х 3 х 30 % + 545 х 2 х 30% + 605 х 4 х 30 % + 625 х 1 х 30 % = 1713 грн. – 16 грн. отриманих коштів = 1697 грн. х 3 = 5091 грн., оскільки позивачка звернулась за захистом своїх прав до суду 06 липня 2009 року (тобто в межах річного терміну з дня звернення до суду).
Кошти за ст. ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ підлягають стягненню з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області, оскільки саме відповідач проводить виплати зазначених коштів.
Керуючись ст. 22 Конституції України, », ст. ст. 37, 39 Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ від 28.02.1991 року ( з змінами і доповненнями), ст. 233 Кодексу законів про працю України, ст. 2 Закону України «Про оплату праці», Рішенням Конституційного суду України № 6рп/2007 від 09.07.2007 року, ст.ст. 10, 11, 71, 86, 99, 159, 162, 163, 167, 186 КАС України,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання дій протиправними, а також стягнення допомоги громадянам, які проживають на території радіоактивного забруднення, стягнення доплати громадянам, які працюють на території радіоактивного забруднення - задовольнити частково.
Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області щодо виплати ОСОБА_1 та її неповнолітнім дітям ОСОБА_2, ОСОБА_3 і допомоги та доплати не у відповідності із ст. ст. 37, 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - протиправними.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області з рахунку № 35213006000584, код 03192610, МФО 811039 УДК Житомирської області на користь ОСОБА_1 та її неповнолітніх дітей ОСОБА_2, ОСОБА_3 5091 грн. допомоги як особам, які проживають на території радіоактивного забруднення.
Стягнути з У правління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області з рахунку № 35215004000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області на користь ОСОБА_1 16782,10 грн. доплати до заробітної плати як особі, яка працює на території радіоактивного забруднення.
В решті позову відмовити за безпідставністю.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області з рахунку № 35213006000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області державне мито в сумі 54,40 грн. на користь держави.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області з рахунку № 35215004000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області державне мито в сумі 167,82 грн. на користь держави.
Постанова може бути оскаржена в Київський апеляційний адміністративний суд через Олевський районний суд Житомирської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду, яка може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення постанови суду.
Суддя: