Справа № 2а-1347/2009
2009 р.
ПОСТАНОВА
іменем України
19 серпня 2009 року Сватівський місцевий районний суд Луганської області в складі головуючого судді Гашинського М.А., при секретарі Покотиловій І.М. у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сватове, розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області про зобов’язання управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі нарахувати та виплатити на її користь недоплачену як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за 2006-2008 роки в сумі 3891.90 грн.,
ВСТАНОВИВ:
03 серпня 2009 року позивач звернулась до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області, в якому просить поновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, зобов’язання управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі нарахувати на її користь недоплачену як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за 2006-2008 роки в сумі 3891,90 грн.
В судове засідання позивач не з’явилась, подала заяву про розгляд справи без її участі.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, подавши заяву в якій просить суд розглядати справу за відсутністю представника відповідача.
Суд в порядку письмового провадження, дослідивши в судовому засіданні надані докази, оцінивши їх у сукупності, виконавши всі вимоги адміністративного судочинства, всебічно з’ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає за необхідне задовольнити позов ОСОБА_2 частково оскільки позивач є пенсіонером, отримує пенсію за віком та має правовий статус „дитини війни”, що підтверджується посвідченням № 125874 від 19.12.1994 року ( а.с.5).
Згідно із ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок — 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Ч. 2 ст. 99 КАС України регламентує, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено річний строк, який якщо не встановлено інше обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Дію даної статті на 2006 рік було зупинено Законом України від 20 грудня 2005 року № 3235-4 „Про Державний бюджет України на 2006 рік”. Зупинення дії нормативного акту не дає права на його застосування, а тому у позивача не було права на отримання зазначеної в позові доплати до пенсії в 2006 році.
Статтею 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 р., що набрав чинності з 1 січня 2007 р. (із змінами від 15 березня 2007 р.), був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність - з 1 січня - 380 грн., з 1 квітня - 406 грн. Крім цього цією статтею передбачено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 1 жовтня 2007 р. застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений п. 5 ч. 1 цієї статті, збільшений на 1 відсоток, що складає відповідно 410,06 грн., 415,11 грн.
Статею 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була зупинена.
Рішенням ОСОБА_3 Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення стаггі 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнанні такими, що не відповідають Конституції України.
Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Однак, рішенням ОСОБА_3 Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р. щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України. На підставі цього Рішення втратила чинність нова редакція статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, внаслідок чого відновлена попередня редакція закону, яка діє по цей час.
Статтею 147 Конституції України передбачено, що єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні є ОСОБА_3 Суд України. ОСОБА_3 Суд України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення ОСОБА_3 Судом України рішення про їх неконституційність.
Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.
Суд вважає, що ОСОБА_1 без поважних причин пропустила встановлений ч. 2 ст. 99 КАС України річний строк встановлений для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та її інтересів про порушення яких вона знала протягом понад двох років, тому відповідач зобов’язаний перерахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 22 травня 2008 року, тобто з моменту прийняття ОСОБА_3 Судом України рішення № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року і до прийняття рішення за позовом, тобто на момент поновлення порушеного права. Суд не застосовує ст.. 46 Закону України „Про загальнообов’язкове пенсійне страхування ” яка передбачає, що н араховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, так як підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни не є пенсією в розумінні Закону України „Про загальнообов’язкове пенсійне страхування ”.
З урахуванням вимог частини 1 статті 2 КАС України перерахунок на майбутнє, діючим законодавством не передбачений. В межах Кодексу адміністративного судочинства України захисту підлягає порушене право позивача, внаслідок чого зобов'язання Управління ПФУ в подальшому забезпечити виплату позивачеві щомісячних виплат , як дитині війни в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком , є безпідставним, оскільки встановлює обов'язки на майбутнє без врахування змін чинного законодавства, яке може мати місце та без наявності спірних правовідносин. В цій частині позовних вимог позивачу слід відмовити за безпідставністю.
Як передбачає ч.2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог, тому суд не вирішує питання про розподіл судових витрат, так як про це не просить позивач, однак для повного захисту прав, про захист яких просить позивач суд вийшов за межі позовних вимог та зобов’язав відповідача нарахувати та виплатити їй щомісячну державну соціальну допомогу до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, тобто до закінчення бюджетного року .
На підставі викладеного, керуючись ст..ст. 19, 147,152 Конституції України, рішеннями ОСОБА_3 Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 та від 22.05.2008 року № 10-рп/2008, Законами України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» і «Про соціальний захист дітей війни», ст. ст. 2, 11,17, 18, 87, 94, 99, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Зобов'язати у правління Пенсійного фонду України в Сватівському районі Луганської області здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 щомісячну державну соціальну допомогу до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовити за пропуском строку звернення до суду за захистом своїх прав і за безпідставністю.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Повний текст постанови складено 21 серпня 2009 року.
Суддя М.А. Гашинський