Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я                      Справа № 2 -952/2009р.  

І М *Я  М        У К Р А Ї Н И                                                                      

10 листопада  2009 року    Суд Кремінського району Луганської області в складі:

головуючого судді                                       Костроба Ю.Ю.

при секретарі                                                Міщенко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кремінна справу за позовом  

ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ЗАТ КБ «Приват Банк» про захист прав споживачів банківських послуг.

В С Т А Н О В И В:  

Позивачі в своїх позовних заявах вказують, що, 07 червня 2006 року між ОСОБА_1А.і відповідачем укладений кредитний договір   № LGCWAU01280021  , згідно якого відповідач  надав ОСОБА_1 кредитні засоби  через касу, на термін з 07.06.2006 р.  по 07.06.2013 р. включно, у вигляді не поновлюваної лінії в сумі 72900,00 грн. для придбання легкового автомобіля, а так само у розмірі 29087,10 гр. на оплату страхових платежів у випадках  передбачених договором, з оплатою відсотків за  користування  кредитом у розмірі 1,25 % у місяць, винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 3 % від суми кредиту і  проведення додаткового моніторингу.Загальна сума кредиту склала 101987,1 гр.

У забезпечення виконання взятих зобов'язань за кредитним договором укладений договір застави   № LGCWAU01280021  від 07 червня 2006 року, предметом якого є придбаний легковий автомобіль марки Opel, модель Astra. 2006 року випуску, типу: седан, номер кузова :Y6DOTGF696X005479, реєстраційний номер НОМЕР_1.

13 червня 2006 року між ОСОБА_2 і відповідачем  укладений кредитний договір   № LGCWAU01280017  , згідно якого відповідач  надав ОСОБА_3 кредитні засоби  через касу, на термін з 13.06.2006 р.  по 14.06.2013 р. включно, у вигляді не поновлюваної лінії в сумі 73196 грн. для придбання легкового автомобіля, а так само у розмірі 29205 гр.20 коп. на оплату страхових платежів у випадках  передбачених договором, з оплатою відсотків за  користування  кредитом у розмірі 1,25 % у місяць, винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 3 % від суми кредиту і  проведення додаткового моніторингу.Загальна сума кредиту склала 102401гр.20 коп.

У забезпечення виконання взятих зобов'язань за кредитним договором укладений договір застави   № LGCWAU01280017  від 13 червня 2006 року, предметом якого є придбаний легковий автомобіль марки Opel, модель Astra. 2006 року випуску, типа : седан, номер кузова :Y6DOTGF696X005703, реєстраційний номер НОМЕР_2.

Умови кредитного договору позивачами виконуються сумлінно і в повному обсязі.

Відповідно до договірних зобов'язань щомісячна плата позивача ОСОБА_1по відсотках по кредиту, винагороди – складала 1561 гр.07 коп.

Відповідно до договірних зобов'язань щомісячна плата позивача ОСОБА_2 по відсотках по кредиту, винагороди – складала 1567 гр.40 коп.

19 січня 2009 року позивачем ОСОБА_1 та 12 січня позивачем ОСОБА_2 одержані листи від 6 січня 2009 року голови правління ЗАТ КБ «Приватбанк», в якому відповідач повідомляє про збільшення в односторонньому порядку  розміру процентної ставки  за  кредитним договором   № LGCWAU01280021   від 07.06.2006 року  до 26,40% річних, починаючи з 1 лютого 2009 року та кредитним договором   № LGCWAU01280017   від 13.06.2009 року  до 26,40% річних, починаючи з 1 лютого 2009 року.

При цьому, відповідач посилається на умови укладеного кредитного договору, а так само на зміну кон’юнктури ринку грошових ресурсів в Україні, а саме: зміною курсу долара США до гривні більше ніж на 10% порівняно з курсом долара США до гривні, встановленого НБУ на момент укладення даного договору; зміни облікової ставки Національного Банку України; зміни  розміру відрахувань до страхового фонду або зміни середньозваженої  ставки  по  кредитах  банків України у відповідній валюті,  з метою  виконання   обов'язків  перед  своїми  вкладниками.

Згідно ч.1,п.4 ст.21 Закону України «Про захист прав споживачів» права споживача вважаються в будь - якому випадку порушеними, якщо порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є  споживач.

Листами від 20 січня 2009 року та від 13 січня 2009року відповідач був повідомлений про   незгоду позивачів з вище вказаною зміною кредитного договору і про незаконність його дій з необґрунтованого  підвищення  процентної  ставки  до 26,40% річних ( 2,2 % у місяць). Даний  факт підтверджується поштовим повідомленням про вручення листа і квитанцією.

Відповідно до ч.1 ст.651 ГК України, зміна  або розірвання  договору  допускається  лише з відома сторін, якщо інше не встановлене договором  або законом.

Відповідно до ч.1 ст.652 ГК України в разі істотної  зміни обставин, якими  сторони  керувалися  при  укладенні  договору,  договір  може  бути  змінений  або розірваний  з відома сторін,  якщо  інше  не  встановлене  договором  або  не  виходить  з  суті  зобов'язань.

З частини 2 пункти 3.5 «Правил надання  банками України  інформації  споживачеві про умови  кредитування  і сукупну  вартість  кредиту»  затверджених Постановою Правління Національного банку України № 168 від 10.05.2007 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України  25 травня 2007 р. за № 541/13808, банки не  мають  права  змінювати  процентну  ставку  за  кредитом  у зв'язку з  волевиявленням  однієї  із  сторін (зміни  кредитної  політики  банку).

З вищевказаного витікає, що зміна істотної умови договору – процентної ставки,  не може бути здійснена в односторонньому  порядку.

Відповідач  мав би  право  на  зміну процентної  ставки,  але  лише  при  настанні  події  і  в певні  терміни, з якими можуть настати правові наслідки.

Так, згідно частини 1 пункту 3.5 «Правил надання банками України інформації споживачеві про умови кредитування і сукупну вартість кредиту», банки  мають  право  змінювати процентну ставку  за кредитом  лише  в разі  настання  події, не залежної  від  волі  сторін  договору,  яка  має  безпосередній  вплив  на  вартість  кредитних ресурсів  банку.

У цій частині, п.4 ст.11 Закону України «Про захист  прав  споживачів», в договорі про  надання  споживчого кредиту  може  вказуватися, що  процентна ставка  за кредитом  може  змінюватися залежно від  зміни  облікової  ставки  Національного банку України  або в  інших  випадках. Про зміну  процентної  ставки  за  споживчим  кредитом, споживач повідомляється письмово, впродовж семи календарних днів з дати її зміни. Без такого повідомлення які-небудь зміни  процентної  ставки є  недійсними.

Згідно п.2.3.1 кредитного договору, Банк надсилає позичальникові письмове  повідомлення про зміну процентної  ставки  впродовж 7 днів  з дати набрання чинності зміни процентної ставки. Збільшення процентної ставки Банком у вище вказаному  порядку  можливо у межах кількості пунктів, на яке збільшується ставка НБУ, розмір відрахувань до страхового фонду, середньозважена ставка по кредитах або пропорційно збільшення курсу долара США.

З вказаного виходить, що подією, згідно якої настає зміна  умов, є – зміна  облікової ставки НБУ, при цьому мають бути  дотримані  терміни повідомлення з дати набирання чинності змін  облікової  ставки – 7 календарних днів.

Окрім цього, відповідачем не враховано, що на момент  підписання  кредитного  договору від 07 червня 2006 року  діяла  постанова  Національного банку  №7 від 13.01.2005 р., згідно якої  розмір  облікової  ставки  складав 9% річних.

Надалі, в період  дії кредитного  договору, розмір  облікової  ставки  на підставі постанови НБУ №107 від 21.04.2008 р. «Про регулювання  грошово-кредитного  ринку», з 30 квітня 2008 р. змінений  до 12 %.

Згідно підпункту 2.3.1 пункту 2.3 Кредитного договору, збільшення процентної ставки Банком у вище вказаному  порядку,  можливо у межах кількості пунктів, на яке збільшується ставка НБУ, розмір відрахувань до страхового фонду, середньозважена ставка по кредитах або пропорційно збільшенні курсу долара США.

Отже, виходячи з умов договору і їх  дотримання, відповідач  міг  би  ініціювати  збільшення  процентної  ставки  за  користування  кредитом лише з  15  до 18 % річних.Таким чином, підвищення  процентної  ставки за користування споживчим  кредитом  з 15  до 26,40% порушують умови договору, є необґрунтованими  і  не законними.

Відповідно до ч.2 ст.1056-1 ЦК України, що набрала чинності 9 січня 2009 року.  встановлений  договором  розмір  відсотків  не  може  бути  збільшений  банком  в  односторонньому  порядку.

Згідно листа-повідомлення відповідача від 6 січня 2009 року,  процентна ставка  за  кредитним  договором №LGCWAU01280021  від 07.06.2009 року та кредитним  договором №LGCWAU01280017  від 13.06.2009 року    підвищується  з 1 лютого 2009 року, тобто  після  набирання  чинності ст.1056-1 ЦК України. Оскільки  своїми листами від 13.01.2009року та 20.01.2009 року позивачі  не  дали  згоду Банку  на  зміну  процентної  ставки,  то   вона  повинна  залишатися без  змін до  повного  виконання   сторонами умов  договору.  

Відповідно до ч.3 ст.1056-1 ЦК України, умова  договору  відносно  права  банку  змінювати  розмір  відсотків  в  однобічному  порядку  є  нікчемною.

Відповідно до ч.2 ст.215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність  встановлена  законом (нікчемний правочин). В цьому випадку визнання такого правочину  недійсним  судом  не  вимагається.

Згідно ч.1 ст.216 ЦК України  недійсний правочин  не  створює  юридичних  наслідків, окрім тих, які  пов'язані з його недійсністю.

Згідно ч.4 ст.216 ЦК України правові  наслідки  недійсності  нікчемного правочину, які встановлені  законом, не  можуть  змінюватися за домовленістю сторін.

Як передбачено абз.2 п 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов’язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності, тобто дія ст. 1056-1 ЦК України діє на правовідносини, що виникли до її прийняття, а саме на  вказаний вище кредитний договір.

З вище  вказаного витікає, що умови,  передбачені підпунктом 2.3.1. пункту 2.3 кредитного договору,   про  право  Банку збільшувати  розмір  процентної  ставки в односторонньому  порядку  є нікчемними з 9 січня 2009 року, у зв'язку з набранням  чинності ст.1056-1 ЦК України, і не створюють  для  сторін  будь-яких  наслідків.

Відповідно до ч.2 ст.4 ЦК України, основним актом цивільного законодавства України  є Цивільний Кодекс України. Актом цивільного законодавства є  так само  інші  закони України,  що приймаються  відповідно до  Конституції України і цього Кодексу (далі - закон).

Статтею 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» встановлено, що стосунки банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно - правовими актами Національного банку України і угодами (договором) між клієнтом і банком.Таким чином, оскільки підпункт 2.3.1.пункта 2.3 Кредитного договору №LGCWAU01280021  від 07.06.2009 року   суперечить Цивільному кодексу України, та  2.3.1.пункта 2.3 Кредитного договору №LGCWAU01280017  від 13.06.2009 року  ,то позивачі прохають   визнати його  нікчемним, а дії відповідача ЗАТ КБ «ПриватБанк» по збільшенню відсотків, неправомірними.

Позивачі у судове засідання не з»явилися, але надали суду заяву в якій прохають справу розглянути за їх відсутності.

Представник відповідача у судове засідання не з»явився, про причину своєї неявки суд не повідомив. Про день та час слухання був повідомлений належим чином. Заяви про розгляд справи у його відсутності суду не надіслав.  

10.11.2009 року постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.  

Вивчивши матеріали справи,  суд вважає позов обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно договорів кредиту (а.с.5-6 та 40-41)  між ОСОБА_1 ОСОБА_2 та ЗАТ КБ «Приват Банк» були укладені кредитні договіри   № LGCWAU01280021та № LGCWAU01280017.  

 Згідно копій листів(а.с.11,45) позивачі надсилали листи до відповідача.  

Керуючись  ст.10,60, 212-215, ст.ст. 224-227 ЦПК  України, ст. ст. ст.ст.4,11,203,215,216,1056-1 ЦК України, Законом України «Про захист прав споживачів»,  Суд,-  

В И Р І Ш И В:  

  Позовні вимоги задовольнити повністю.

1. Дії Закритого акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»  по збільшенню  процентної ставки за кредитним договором   № LGCWAU01280017  від 13.06.2006 року та кредитним договором   № LGCWAU01280021  від 07.06.2006 року   у розмірі 26,40% визнати неправомірними.

2. Визнати недійсним підпункт 2.3.1. пункту 2.3 Кредитного договору   № LGCWAU01280017  від 13.06.2006 року укладеного  між гр. ОСОБА_2 і Закритим акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» , визнати недійсним підпункт 2.3.1. пункту 2.3. Кредитного договору   № LGCWAU01280021  від 07.06.2006року укладеного між гр. ОСОБА_1 і Закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк».

3. Зобов'язати Закрите акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» нараховувати  відсотки  за Кредитним договором   № LGCWAU01280017  від 13.06.2006 року в колишній сумі 1567 гр.40 коп. щомісячно, відповідно до п.1.1. Кредитного договору   № LGCWAU01280017    від 13.06.2006 року.

4.Зобов»язати  Закрите акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» нараховувати відсотки за Кредитним договором нараховувати  відсотки  за Кредитним договором   № LGCWAU01280021  від 07.06.2009 року в колишній сумі 1561 гр.07 коп. щомісячно, відповідно до п.1.1 Кредитного договору   № LGCWAU01280021  від 07.06.2009 року.

 Копію заочного рішення надіслати відповідачу. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що до його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.  

Сторони, або інші особи, які беруть участь у справі мають право в апеляційному порядку оскаржити рішення суду повністю або частково. Заява про подання скарги повинна бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.  

Суддя                       Ю.Ю.Костроба