ПОСТАНОВА
ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
12 жовтня 2009р. №2-А-376/09р.
Суд Кремінського району Луганської області
у складі: головуючого Костроба Ю. Ю.
при секретарі Міщенко О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кремінна справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Кремінському районі Луганської області про визнання неправомірною бездіяльності по перерахунку пенсії.
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом в якому пояснив, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1-ї категорії та інвалідом 2-ї групи по захворюванням пов’язаних з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Відповідно статті 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 року (796-12) , позивачу як інваліду 2-ї групи по захворюванням, що встановлений зв’язок з Чорнобильською катастрофою, повинна нараховуватися пенсія не нижче 8 (восьми) мінімальних пенсій за віком.
Крім того, у відповідності статті 50 даного Закону, позивачу як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1-ї – інваліду війни 2-ї групи повинна бути призначена додаткова пенсія за шкоду, причинену здоров’ю у розмірі по 2-й групі інвалідності 75 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно ч.3 статті 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 року (796-12) вказані пенсії повинні перераховуватися у відповідності збільшення прожиткового мінімуму та розміру мінімальної пенсії за віком встановленого Законом.
Обов’язок проведення перерахунку пенсій покладено на органи пенсійного забезпечення, не залежно від наявності заяви пенсіонера про проведення такого перерахунку.
Відповідач нарахував позивачу пенсію, але застосував розрахункові дані які не відповідають вимогам статей 49,50,54,67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, тобто нарахування пенсій проведено в розмірі меншому ніж встановлено законом.
Відповідач відповідно до невірного нарахування державної та додаткової пенсії повинен виплати позивачу виниклий борг.
Позивач вважає дії відповідача неправомірними та такими, що порушили його права, як громадянина, і як пенсіонера по інвалідності й не відповідають конституційним положенням про гарантування прав та соціальний захист, громадян, для яких пенсія є складовою частиною, якої є пенсійне забезпечення за рахунок бюджетних коштів (ст. 46 Конституції України).
Позивач просить суд визнати дії відповідача неправомірними, щодо невірного нарахування та виплати державної та додаткової пенсії за шкоду, причинені здоров’ю за період з 16.04.2009року по 11.04.2012р.
Також позивач просить суд зобов’язати відповідача здійснити перерахунок призначеної як інваліду 2 групи державної пенсії за віком з 16.04.2009року виходячи із розмірів мінімальної пенсії за віком з 16.04.2009року, зобов’язати відповідача здійснити перерахунок призначеної як інваліду 2 групи додаткової пенсії за шкоду причинену здоров»ю установив її в розмірі 75% пенсії за віком з 16.04.2009року виходячи із розмірів мінімальної пенсії за віком з 16.04.2009року. зобов’язати відповідача перерахування та виплату пенсії робити постійно з урахуванням вимог ч.3 ст.67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”,
У судовому засідання позивач позов підтримав, відмовився від позовних вимог викладених в пункті 3 адміністративного позову.
У судове засідання відповідач свого представника не надіслав, але надав суду заперечення проти позову в яких прохав справу розглянути у відсутності його представника.
Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника відповідача.
Дослідивши надані докази, вислухавши пояснення представника позивача суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.
В суді прийнято без заперечень, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії та інвалідом 2 групи, що підтверджено довідкою /а. с.3/, копіями свідоцтв /а. с. 8/ та має право відповідно норм статей 49, 50, частини 4 статті 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” на призначення державної пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком. Також позивач відповідно статті 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” має право на отримання збільшеної пенсії відповідно до збільшення розмірів мінімального прожиткового мінімуму, встановленого законом, шляхом проведення перерахунків державної та додаткової пенсії за шкоду, причинену здоров’ю, як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1-ї категорії і як інвалід війни 2-ї групи, захворювання якого пов’язано з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у разі збільшення мінімального прожиткового мінімуму встановленого законом.
Предметом спору є порядок проведення перерахунків державної та додаткової пенсії відповідно статті 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Суд зазначає, що вихідним критерієм обрахунку державної та додаткової пенсій виступає мінімальна пенсія за віком для непрацездатних. Мінімальний розмір пенсії за віком згідно до статті 28 Закону України від з липня 2003 року № 1058–IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Суд вважає, що позов підлягає задоволенню за наступних підстав.
Статтею 22 Конституції України передбачено, що Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути відмінені. При прийнятті нових Законів або внесенні змін до чинних Законів не допускається звуження обсягу та об’єму прав і свобод.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Статтею 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивач має право на одержання державної та додаткової пенсії за шкоду, причинену здоров’ю, внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Статтею 50 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачено позивачу додаткову пенсію за шкоду здоров’ю, завдану, внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.
Частиною 4 статті 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачено обчислення і призначення державної (основної) пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи виходячи із восьми кратному збільшенні мінімальної пенсії за віком. тобто в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою не може бути нижчими по 2- групі інвалідності –– 8 мінімальних пенсій за віком;
Стаття 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 року передбачає, що: «у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму. (статтю 67 доповнено частиною третьою згідно із Законом № 231–V (231–16) від 05.10.2006 р.).
При визначенні термінів, застосованих в наведеній статті, треба користуватися діючим законодавством, наразі пенсії за віком призначаються і виплачуються тільки у відповідності із спеціальним Законом, яким є Закон України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” .
Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему (про що зокрема зазначено у рішенні № 8-рп/2005 від 11 жовтня по справі № 1-21/2005), пов’язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України відокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами.
У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається.
Конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені статтями 1, 3, частиною 2 статті 6, статтею 8, частиною 2 статті 19, статтями 22, 23, частиною 1 статті 24 Конституції України, набуте в сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене.
Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов’язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого як статтею 8 Конституції України, так і статтею 8 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відносно проведення перерахунку державної та додаткової пенсії, згідно збільшення розміру мінімальної пенсії за віком, яка провадиться відповідно до частини 3 статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (796-12), суд вважає, що позивач має право на проведення таких перерахунків. Відповідач повинен робити цей перерахунок у зв'язку з тим, що відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік, Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік були збільшені розміри мінімальної пенсії за віком. Не проведення перерахунків тягне за собою невиконання вимог статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (796-12). В даному випадку є порушене право позивача на отримання пенсі у повному обсязі.
Суд також вважає, що дії відповідача, щодо не проведення перерахунку державної та додаткової пенсій, відповідно збільшення розміру мінімальної пенсії за віком є неправомірними, оскільки не відповідають вимогам статей 22, 46 Конституції України та статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» .
Аналізуючи норми права відносно пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, суд вважає, що при вирішенні даного спору треба керуватися статтями 49, 50, ч.4 ст.54, ч.3 ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», згідно з якими розмір пенсії для інвалідів війни 2 групи, по захворюванням зв’язаних з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС не можуть бути нижчими 8 мінімальних пенсій за віком, а додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком, а також проведення постійного перерахунку пенсій у випадках збільшення розмірів мінімального прожиткового мінімуму (мінімальної пенсії за віком).
Для виконання перерахунків державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, внаслідок Чорнобильської катастрофи треба звертатися до норми статті 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (796-12).
В даному випадку є наявність невірного й неповного застосування спеціального Закону, наявна суперечливість погляду відповідача на виконання чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини .
Відповідно до статті 8 КАС України забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, що регулює спірні правовідносини.
Відповідно до статті 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, Закону України, Міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт який має вищу юридичну силу.
Таким чином, суд вважає за необхідне при вирішенні даного спору застосувати статті 22 та 46 Конституції України; статті 49, 50, ч.4 ст.54, ч.3 ст.67, ст.71 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи” .
Суд прийшов до висновку, що вказаними протиправними діями відповідач не застосовує чинні законодавчі акти, а потому виникли спірні правовідносини між позивачем та відповідачем, та дійсно порушується конституційний принцип рівності громадян перед Законом.
У Рішенні Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року N 8-рп/99, від 20 березня 2002 року N 5-рп/2002, від 17 березня 2004 року N 7-рп/2004, від 01 грудня 2004 року N 20-рп/2004, від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007, від 22.05.2008 року № 10–рп/2008, від 27.11.2008 року № 26-рп/2008 зазначалось, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 22, 24, 26, 46 Конституції України ; Рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007, від 22.05.2008 року № 10–рп/2008, від 27.11.2008 року № 26-рп/2008; статтями 49, 50, ч.4 ст.54, ч.3 ст.67, ст.71 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи”(796–12); Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України” (107– VI); Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік»; статтями 8, 9, 159-163 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Кремінському районі Луганської області про визнання неправомірною бездіяльності по перерахунку пенсії задовольнити повністю;
Дії Управління Пенсійного фонду України в Кремінському районі Луганської області які пов’язані з не вірним нарахуванням та виплатою державної та додаткової пенсії за шкоду, причинену здоров»ю за період з 16.04.2009року по 11.04.2012року у розмірах менших ніж установлених ст.50, ч.4 ст.54 ч.3 ст.67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” визнати неправомірними.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Кремінському районі Луганської області здійснити перерахунок призначеної ОСОБА_1, як інваліду 2 групи, державної пенсії за віком з 16.04.2009року, виходячи із розмірів мінімальної пенсії за віком з 16.04.2009року з урахуванням вимог ч.4ст.54 ч.3ст.67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” відповідно до збільшення розмірів прожиткового мінімуму.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Кремінському районі Луганської області здійснити перерахунок призначеної ОСОБА_1 як інваліду 2 групи додаткової пенсії за шкоду, причинену здоров’ю, установив її в розмірі 75% пенсії за віком з 16.04.2009року виходячи із розмірів мінімальної пенсії за віком з 16.0.2009року з урахуванням вимог ст.50 ч.3, ст..67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” відповідно до збільшення розмірів прожиткового мінімуму.
Судовий збір віднести за рахунок Державного бюджету.
Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України – з дня складання в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Апеляційна скарга до Донецького Апеляційного Адміністративного суду подається через Кремінський районний суд.
Суддя Ю.Ю.Костроба