ПОСТАНОВА
ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
28 жовтня 2009 р. №2-А-417/09р.
Суд Кремінського району Луганської області
у складі: головуючого Костроба Ю.Ю.
при секретарі Міщенко О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кремінна у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом
ОСОБА_1
до управління Пенсійного фонду України в Кремінському районі Луганської області
про зобов'язання виплатити підвищення до пенсії.
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулася з адміністративним позовом до відповідача, в якому зазначила, що вона має правовий статус «дитини війни». Відповідач має виплачувати їй підвищення до пенсії, передбачене ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», однак таке підвищення їй не виплачується. Позивач просить суд поновити їй пропущений строк звернення до суду, визнати бездіяльність відповідача протиправною у зв`язку з не нарахуванням та невиплатою їй протягом 2006-2008 років підвищення до пенсії як дитині війни, зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити підвищення до пенсії як дитині війни за 2006-2008 роки загальною сумою 3195гр. 30 коп.
До початку судового засідання від сторін надійшли заяви про розгляд справи без їх участі.
28 жовтня 2009 року постановлено ухвалу про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Від відповідача надійшли заперечення проти позову, у яких він посилається на наступне. Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2105-ІV, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», статтю 110 викладено у такій редакції: «Установити, що пільги дітям війни, передбачені … статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджуються у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у 1 півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету». У 2006 році Державним бюджетом України не були передбачені кошти на виплату зазначеного підвищення до пенсії. З 1 січня 2007 року було передбачено тільки дітям війни, які є інвалідами, підвищення в розмірі надбавки, встановленої для учасників війни - 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Визначення мінімального розміру пенсії за віком надано лише у статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому частиною третьою цієї ж статті встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених за цим законом. Статтею 71 Закону України № 489-V від 19.12.2006 року «Про Державний бюджет на 2007 рік» зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2007 рік. Позивачу проведено підвищення до пенсії з 01.01.2008 року у розмірі 10% від прожиткового мінімуму згідно внесених змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік». Крім того, позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду. Просив відмовити щодо поновлення пропущення строку звернення до суду, у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач має правовий статус «дитини війни», що підтверджується копією пенсійного посвідчення №115926 (а.с.6).
Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195- IV, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Статтею 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була зупинена.
Рішенням ОСОБА_2 Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення статті 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Згідно статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. За кожний повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більше ніж на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини.
Статтею 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року, що набрав чинності з 1 січня 2007 року (із змінами від 15 березня 2007 року), був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність: з 01 січня - 380 гр., з 01 квітня -406 гр., з 01 липня 2007 року - 410,06 гр.., з 01 жовтня 2007 року - 415,11 гр..
Таким чином, суд вважає, що з 9 липня 2007 року, тобто з моменту прийняття зазначеного рішення ОСОБА_2 Суду України, відповідач має нарахувати підвищення позивачеві розміру пенсії, як дитині війни, тому вимоги позивача підлягають задоволенню не з 1 січня 2007 року, а з 9 липня по 31 грудня 2007 року у розмірі 710 гр. 91 коп. (з 09.07.2007р. по 31.07.2007р. – 410,06х30%/31х23=91,27 гр., де 410,06 гр. – розмір мінімальної пенсії за віком з 01.07.2007р., 30% - розмір підвищення до пенсії згідно Закону, 31 – кількість календарних днів у липні 2007р., 23 – кількість днів з 09.07.2007р. по 31.07.2007р.; у серпні – вересні 2007 року – 410,06х30%х2=246,04 гр.; у жовтні – грудні 2007 року – 415,11х30%х3=373,60гр.).
Суд, також і вважає за необхідне залишити позовні вимоги за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. без задоволення через пропущення позивачем річного строку звернення до суду з адміністративним позовом передбаченого ст.99 КАС України, оскільки відповідач у своїх запереченнях(а.с.10-13) наполягає на відмові позивачу у задоволенні позову на зазначеній підставі.
Згідно ст.100 ч.1 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Згідно реєстраційного номеру позов надійшов до суду 14.10.2009р. /а. с.2/.
Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року №107-17 внесені зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а саме, текст статті 6 викладений в такій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни».
Відповідно до статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасникам війни - на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням ОСОБА_2 Суду України №10-рп від 22 травня 2008 року визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема, пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Відповідно до принципу дії нормативно-правового акту у часі, у зв'язку з прийняттям нової редакції статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (підпункт 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»), редакція зазначеної статті що існувала до 1 січня 2008 року втратила свою чинність. На підставі Рішення ОСОБА_2 Суду України №10-рп від 22 травня 2008року втратила чинність нова редакція статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», внаслідок чого відновлена попередня редакція закону.
28 травня 2008 року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», відповідно до пункту 8 якої встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах: з 22 травня -48,10 гр., з 1 липня - 48,20 та з 1 жовтня - 49,80 гр. в той час, коли відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії повинно нараховуватись у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, підвищення дітям війни виплачуються органами Пенсійного фонду відповідно до зазначеної постанови, а не Закону, внаслідок чого є наявними правові підстави для визнання протиправною бездіяльності Управління ПФУ в Кремінському районі в порушенні права на отримання підвищення до пенсії з 22 травня 2008 ріку по 31 грудня 2008 року відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з урахуванням фактично виплачених сум.
Статтею 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» затверджено прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність: з 1 січня — 470 гр., з 1 квітня — 481 гр., з 1 липня — 482 гр., з 1 жовтня — 498 гр..
Враховуючи, що позивачу починаючи з 01.01.2008 року сплачується підвищення до пенсії у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили, працездатність, за період з 22 травня 2008 року до 31 грудня 2008 року відповідач повинен донарахувати позивачу 715,23 грн. (з 22.05.2008р. по 31.05.2008р. - 481х30%/31х10-481х10%/31х10=31,03 гр., де 481 гр. – розмір мінімальної пенсії за віком з 01.04.2008р., 30% - розмір підвищення до пенсії згідно Закону, 31 – кількість календарних днів у травні 2008р., 10 – кількість днів з 22.05.2008р. по 31.05.2008р., 10% - розмір фактично виплаченого підвищення до пенсії; у червні 2008 року – 481х30%-481х10%=96,20 гр.; у липні – вересні 2008 року – (482х30%-482х10%)х3=289,20 грн.; у жовтні – грудні 2008 року – (498х30%-498х10%)х3=298,80 гр.).
Статтею 147 Конституції України передбачено, що єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні є ОСОБА_2 Суд України. ОСОБА_2 Суд України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухилення ОСОБА_2 Судом України рішення про їх неконституційність.
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.
Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року №2195-4, передбачена державна соціальна підтримка дітям війни. Дію даної статті на 2006 рік було зупинено Законом України від 20 грудня 2005 року №3235-4, положення наведеної норми не конституційними визнані не були та не скасовувалися, тому позов у частині підвищення до пенсії за віком, як дитині війни, за 2006 рік задоволенню не підлягає.
Таким чином позивач не має законних обґрунтувань вимагати перерахунку пенсії за період з 01.01.2007р. по 09.07.2007р. та відповідно 01.01.2008р. по 22.05.2008р.
Позивачем заявлена вимога про нарахування та виплату недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни. Формулювання позовної вимоги є некоректним з огляду на те, що у даному випадку стягненню підлягає недоплачена сума підвищення до пенсії як дитині війни.
На підставі викладеного, керуючись, ст. ст. 19, 147, 152 Конституції України, ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. ст. 2, 17, 18, 122, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Кремінському районі Луганської області про зобов'язання виплатити підвищення до пенсії як «дитині війни» задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Кремінському районі Луганської області щодо нездійснення підвищення до пенсії за віком ОСОБА_1, як «дитині війни», у період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Кремінському районі Луганської області про зобов'язання виплатити підвищення до пенсії дитині війни за період з 09 липня 2007року по 31.12.2007 року відмовити за пропуском строку звернення до суду.
Зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в Кремінському районі Луганської області здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 як «дитині війни» згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з урахуванням фактично виплачених сум у сумі 715 (сімсот п'ятнадцять) гривень 23 копійки.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Кремінському районі Луганської області про зобов'язання виплатити підвищення до пенсії дитині війни за період з 01.01.2006р.по 31.12.2006р., з 01.01.2007р. по 09.07.2007р. та з 01.01.2008р. по 22.05.2008р. відмовити через їх необґрунтованість.
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 20 днів після подання заяви на апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви на апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви на апеляційне оскарження.
Суддя Ю.Ю.Костроба