Справа № 2-1031/2009р.  

РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

22 вересня 2009 року                            Галицький районний суд м. Львова  

в складі: головуючого судді - Ванівського О.М.  

при секретарі – Яриш О.В.  

з участю представника позивача – ПАТ «ПроКредит Банк» - ОСОБА_1  

  представника відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_3  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та договором поруки та позов ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Прокредит Банк», третя особа: ОСОБА_4 про визнання недійсним договору поруки  

в с т а н о в и в:  

Позивач - Публічного акціонерне товариство «ПроКредит Банк» звернулось з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором (а.с.3-6).  

В обґрунтування заявленого позову покликається на те, що між ПАТ «ПроКредит Банк»   та ОСОБА_4 укладено Кредитний договір № 3.14808 від 18.10.2006 року, на підставі якого ЗАТ "ПроКредит Банк" надав ОСОБА_5 грошові кошти у сумі 6500 (шість тисяч п'ятсот) доларів США на 48 (сорок вісім) місяців, із сплатою 21 (двадцять один) % річних. Для забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_4 за Кредитним договором було укладено договір поруки №  3.14808-ДП від 18.10.2006 року із ОСОБА_2, відповідно до якого Поручитель(відповідач - ОСОБА_2Г.) на добровільних засадах взяв на себе зобов'язання перед Позивачем відповідати за зобов'язання ОСОБА_4 у повному обсязі.  

Представник ПАТ «ПроКредит Банк» ОСОБА_1 в судовому засіданні подав заяву про зміну назви юридичної особи на Публічне акціонерне товариство «ПроКредит Банк». Позовні вимоги позивача підтримав та дав пояснення аналогічні до наведених у позовній заяві. Позов ОСОБА_2 заперечив повністю, подавши письмові заперечення (а.с.67-70).  

Відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_6 в судовому засіданні первісний позов заперечили повністю, подавши позов про визнання недійсним договору поруки   №3.14808-ДП від 18.10.2006 року   (а.с.57-58) та дали аналогічні пояснення.  

Відповідач за первісним позовом(третя особа за зустрічним позовом ОСОБА_2Г.) ОСОБА_4 в судове засідання не з’явився, не повідомивши суд про причину неявки чи про відкладення розгляду справи. Суд відповідно до ч.4 ст.169 ЦПК України вирішує справу на підставі наявних в ній даних і доказів.  

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача ОСОБА_2 та його представника, з’ясувавши дійсні обставини справи, права та обов’язки сторін, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ПАТ «ПроКредит Банк» підлягають до задоволення, а у позові ОСОБА_2 слід відмовити з наступних підстав.  

Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України, за Кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.  

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «Позика» глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.  

Згідно ч.1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.  

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.  

Статтею 536 ЦК України визначено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.  

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Статтею 629 ЦК України також передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.  

Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).  

В судовому засіданні безспірно встановлено, що між ЗАТ «ПроКредит Банк»   та ОСОБА_4 укладено Кредитний договір № 3.14808 від 18.10.2006 року, на підставі якого ЗАТ "ПроКредит Банк" надав ОСОБА_5 грошові кошти у сумі 6500 (шість тисяч п'ятсот) доларів США на 48 (сорок вісім) місяців, із сплатою 21 (двадцять один) % річних(а.с.8-9). Для забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_4 за Кредитним договором було укладено договір поруки №  3.14808-ДП від 18.10.2006 року із ОСОБА_2(а.с.10).  

Згідно п.2.1. Кредитного договору погашення Кредиту та сплата відсотків за його користування здійснюються в порядку та строки згідно Графіка повернення Кредиту і сплати відсотків, який є невід'ємною частиною Кредитного договору   (а.с.8).  

Відповідно до п.4.3. Кредитного договору Позичальник зобов'язаний достроково погасити Кредит та інші нарахування за ним протягом п'яти банківських днів з дня відправлення Кредитором письмової вимоги про дострокове погашення у випадках передбачених у п.4.1 даного Договору.  

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується наявними в справі письмовими доказами, Позивач свій обов'язок по Кредитному договору щодо надання ОСОБА_5 кредиту виконав, надавши останньому, на підставі його заяви на видачу готівки від 16.09.2006р., одноразово кредит у розмірі – 6448(шість тисяч чотириста сорок вісім) доларів США(еквівалент в гривнях 32562,40 грн.).  

Однак, ОСОБА_4, отримавши суму кредиту, свої зобов'язання за Кредитним договором не виконав.  

Згідно п.4.1. Кредитного договору, у Позивача виникло право вимоги, а у ОСОБА_4 виник обов’язок повернути кредит та сплатити нараховані проценти незалежно від настання строку виконання зобов’язання.  

Крім того, як вбачається із матеріалів справи, 20 червня 2008р. та 01 липня 2008 року Позивач пред'явив відповідачам ОСОБА_5 та ОСОБА_2 вимогу про дострокове погашення кредиту та усіх нарахувань по ньому(а.с.11-13).  

Згідно з цими вимогами ОСОБА_4 та ОСОБА_2 були зобов'язані повністю погасити борг та достроково повернути залишок кредиту і відсотків, однак цього не зробили, чим порушили Кредитний договір, а також вимоги ст.ст.526, 530, 1050, 1054 ЦК України.  

Частиною 5 п.2.2. Кредитного договору передбачено, зобов'язання ОСОБА_4 сплатити пеню у розмірі 0,5 відсотка, але не менше подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент прострочення, від суми прострочених зобов'язань за   кожен   день розстрочення. Якщо сума пені, розрахована згідно умов цього пункту Договору, буде меншою 15 гривень за кожен день прострочення,  сума пені автоматично вважається такою, що становить 15 гривень за кожен день прострочення виконання зобов'язання.  

Таким чином, зважаючи на невиконання ОСОБА_4 умов Кредитного договору, останній повинен сплатити Позивачу загальну суму заборгованості, що відповідно до Розрахунку заборгованості (а.с.146) становить 53362,74(п'ятдесят три тисячі триста шістдесят дві) гривні 74 копійки, з них: 28890,58 грн. - сума капіталу в прострочці; 2336,26 грн. - сума відсотків за користування кредитом; 2062,33 грн. – сума відсотків у прострочці станом на 07.11.2008р.; 20073,56 грн. – сума пені станом на 07.11.2008р.  

Відповідно до ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.  

Згідно ст.554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.  

Відповідно до статті 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.  

Згідно п.1.1. Договору поруки поручитель на добровільних засадах взяв  
на себе зобов'язання перед Кредитором відповідати за зобов’язаннями відповідача ОСОБА_4, які виникають з умов Кредитного договору у повному обсязі цих зобов'язань.  

Відповідно до п.2.1. договору поруки, укладеного з ОСОБА_2, у випадку невиконання або неналежного виконання Позичальником взятих на себе зобов'язань по кредитному договору, Поручитель і Позичальник несуть солідарну відповідальність перед Кредитором на всю суму заборгованості, встановлену на момент подання позовної вимоги.  

Згідно статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину (або його частини) є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України, зокрема, зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства.  

Не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні посилання відповідача ОСОБА_2 про те, що була відсутня його воля на укладення договору поруки, а також на те, що договір укладений обманним шляхом, оскільки, на момент укладення Кредитного договору та Договору поруки сторони дійшли згоди щодо всіх істотних умов, а тому відсутні підстави для визнання недійсним Договору поруки.  

Відповідно до ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.  

У позовній заяві ОСОБА_2 визнає, що за власною волею погодився виступити поручителем ОСОБА_4, знаючи, що в нього «хороше матеріальне становище», для чого ним особисто були підготовані копії його паспорту та ідентифікаційного номеру.  

Згідно п.3.1. Договору поруки укладеному і підписаному ОСОБА_2 і представником Відповідача(ПАТ «ПроКредит Банк»), договір укладений та підписаний на добровільних засадах, відповідає намірам сторін по безумовному виконанню взятих на себе зобов'язань.  

Твердження ОСОБА_2 про те, що йому не було роз'яснено його права і обов'язки за Договором поруки, а також про те, що підпис на Договорі поруки йому не належить, є безпідставними, необґрунтованими та недоведеними.  

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.  

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позов ПАТ «ВТБ Банк» про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягає до задоволення, а у зустрічному позові ОСОБА_2 слід відмовити.  

Керуючись ст.ст. 10,11,31,60,209,212,214-215 ЦПК України, ст.ст.11,215,509,525,526,536,543,546,553-555,610,623-625,629,1049,1054 ЦК України, суд  

в и р і ш и в:  

Позов Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» - задоволити.  

Стягнути солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі – 53362,74 грн.  

    Стягнути солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк»  судові витрати по справі, а саме: сплачений при подачі позовної заяви судовий збір в розмірі 536,61 грн. та 30 грн. витрат на сплату послуг за інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи.  

В задоволенні позову ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» про визнання недійсним договору поруки – відмовити.  

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Галицький районний суд м. Львова шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.  

Суддя        (підпис)         О.М.Ванівський  

Копія вірна  

Суддя