№ 2а-1674/2009  

П О С Т А Н О В А  

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ  

08 жовтня 2009 року     Якимівський районний  суд Запорізької  області в складі:

головуючого судді- Нестеренко Т.В.

при секретарі – Корнієнко М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління ОСОБА_2 України в Запорізькій області, Джанкойського взводу ДПС Управління ДАІ ГУМВС України в АР Крим, третя особа: ВДВС Якимівського РУЮ про оскарження постанови посадової особи по справі про адміністративне правопорушення,  

                       в с т а н о в и в:       

 11 вересня 2009 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Управління ОСОБА_2 України в Запорізькій області, Джанкойського взводу ДПС Управління ОСОБА_2 України в АР Крим третя особа: ВДВС Якимівського РУЮ про оскарження постанови посадової особи по справі про адміністративне правопорушення, мотивуючи тим, що державним виконавцем Капустіною Ольгою Вікторівною  20 серпня 2009 року було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони та його відчуження у зв’язку з тим, що було направлена постанова ВДАІ від 08.03.2009 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави адміністративного штрафу у розмірі 600 гривень. Того ж дня позивачу стало відомо про постанови про адміністративне правопорушення серії АР №080425 від 28.03.2009 року та серії АР №118757 від 12.05.2009 року  винесених посадовою особою Управління державної автомобільної інспекції головного управління міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області. Інспектором роти ДПС ДАІ № 4 УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області старшим лейтенантом міліції ОСОБА_3 було винесено Постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АР №080425 від 28.03.2009 року, інспектором адміністративної практики роти ДПС ДАІ № 2 УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області капітаном міліції ОСОБА_4 було винесено Постанову серії АР №118757 від 12.05.2009 року та притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1 КпАП України. Також  стало відомо про постанову по справі про адміністративне правопорушення від 09.04.2009 року, складену інспектором ДПС Джанкойського взводу ДПС при УДАІ ГУМВС України в АР Крим, старшим лейтенантом ОСОБА_5, посади осіб вказані за відомостями Постанов по справі про адміністративне правопорушення.

 Позивач вважає, що вказані Постанова не відповідає вимогам закону та підлягає скасування з наступних підстав:

 - в Постанові відсутні фактичні та підтверджені відомості стосовно того, що автомобілем керував Позивач, тому не зрозуміло, чому Постанову винесено саме у відношенні Позивача;

- якщо Постанова виноситься за результатами фотофіксації, у порядку ст. 14-1 КУпАП, то ця постанова не повинна містити тверджень, що саме Позивач керував транспортним засобом. Також в порушення ст. 14-1 КУпАП в Постанові не міститься жодних посилань на те, що Постанову винесено відносно власника транспортного засобу. Отже, така Постанова підлягає скасуванню, як винесена із порушенням закону. Якщо ж відома особа, яка керувала транспортним засобом, то в даному випадку Постанову винесено з порушенням процедури оформлення адміністративного правопорушення, а саме ч. 4 ст. 258 КУпАП – в такому випадку транспортний засіб під керуванням водія повинен бути зупинений, Постанову винесено на місці, у випадку незгоди водія з порушенням, посадова особа зобов'язана скласти Протокол про адміністративне правопорушення. В порушення ч. 2 ст. 254 КУпАП, примірник Протоколу Позивачу вручено не було, права не роз'яснено, показання свідків відсутні, Позивач тим самим був позбавлений права дати свої пояснення. Необхідність складення Протоколу у разі фотофіксації правопорушення підтверджується й п. 2.13 Інструкції "З організації провадження та діловодства у справах про адміністративні порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху" (затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України від "22" жовтня 2003 року N 1217). Окрім того, ст. 14-1 КУпАП прямо каже, що фотофіксація та "заочне" винесення Постанови можливе тільки у випадку, якщо порушення зафіксоване за допомогою спеціальних технічних засобів, працюючих в автоматичному режимі, тобто без участі людини, в даному ж випадку фотозйомка проводилась за участю людини, тобто таку фотозйомку не можна вважати фото фіксацією правопорушення. Таку фотозйомку можна використовувати як додатковий доказ до Протоколу, який як зазначалося вище складено не було. В даному випадку фіксація швидкості відбувалася за допомогою приладу "ВИЗИР" (серійні номери 0812506, 0812530), який слугував як засіб вимірювальної техніки, а це - технічний засіб, який застосовується під час вимірювань і має нормовані метрологічні характеристики (ч. 1 ст. 1 ЗУ "Про метрологію та метрологічну діяльність"). Відповідно до вимог того ж Закону такий прилад повинен бути повірений, атестований, що повинно бути підтверджено відповідними нормативними документами. В Постанові та на фотознімку такі реквізити приладу "ВИЗИР" (серійні номери 0812506, 0812530 ) відсутні. Позивач взагалі бере під сумнів наявність таких документів у даного приладу, оскільки згідно листа Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України від 25.03.2009 р. № 8/1-817, станом на 25.03.2009 р. прилад "ВИЗИР" жодних нормативних документів для його легального використання на території України не отримував. В порушення п. 13.2 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України (затверджена наказом МВС від 13.11.2006  N 1111) в Постанові не відображено жодних даних про посадову особу, яка саме використовувала прилад, оскільки до використання спеціальних засобів нагляду за дорожнім рухом допускаються лише співробітники, які вивчили інструкції та склали заліки з використання цих приладів. Тому при оцінці як законності, так і достовірності фіксації порушень ПДР необхідно мати відомості про цих співробітників. В порушення ч. 6 ст. 258, ч. 1 ст. 285 КУпАП, копію Постанови Позивачу було направлено не було.

 Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАСУ обов'язок доказування покладається на Відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. В якості Відповідача Позивач вважає за необхідне залучити УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області, оскільки Позивачу не відомо, чи має статус юридичної особи той підрозділ ДАЇ, співробітником якого є інспектор роти ДПС ДАІ № 4 УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області старший лейтенант міліції ОСОБА_3 та інспектор адмін. практики роти ДПС №2 УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області капітан міліції ОСОБА_4 Відповідно до ч. 5 ст. 288 КУпАП особа, яка оскаржила Постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита. Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП постанову посадової особи по справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено до районного суду у порядку, визначеному КАСУ, з особливостями, встановленими КУпАП. Частина 1 ст. 20 КАСУ визначає місцеві загальні суду як місцеві адміністративні суди. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 КАСУ, адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються адміністративними судами за місцем проживання (перебування, знаходження) позивача. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 18 КАСУ, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності. На підставі вищевикладеного позивач просить суд постанову по справі про адміністративне правопорушення від 28 березня 2009 року № АР 080425 щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1 КУпАП, винесену посадовою особою інспектором роти ДПС ДАІ № 4 УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області старшим лейтенантом міліції ОСОБА_3 – скасувати, а справу – закрити. Постанову по справі про адміністративне правопорушення від 12 травня 2009 року № АР 118757 щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1 КУпАП, винесену посадовою особою інспектором адміністративної практики роти ДПС ДАІ № 2 УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області капітан міліції ОСОБА_4 – скасувати, а справу – закрити, постанову по справі про адміністративне правопорушення від 09.04.2009 року, складену інспектором ДПС Джанкойського взводу ДПС при УДАІ ГУМВС України в АР Крим, старшим лейтенантом ОСОБА_5-скасувати, а справу - закрити.  Постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відсудження від 20 серпня 2009 року винесену державним виконавцем  в Якимівському районі Запорізькій області ОСОБА_6 – скасувати, а провадження – закрити.

В судове засідання позивач не з'явився, надавши заяву з клопотанням про розгляд справи за його відсутності, вимоги викладені в заяві підтримує та просить їх задовольнити.  

Відповідачі в судове засідання не з'явилися, про час і місце відповідачів було повідомлено  належним чином.

Представник третьої особи в судове засідання надав письмову заяву про неможливість бути присутнім, проти позовних вимог не заперечує.

Суд дослідивши письмові докази по справі, а саме:

•   копію постанови по справі про адміністративне правопорушення АР № 080425 від 28 березня 2009 року;

•   копію постанови по справі про адміністративне правопорушення АР № 118757 від 15 травня 2009 року;

•   копію постанови по справі про адміністративне правопорушення 09 квітня 2009 року;

•   копію постанови від 09.04.2009 року та рапорт інспектора ДПС Джанкойськаго взводу ДПС  при УДАІ ГМВС України а  АР Крим прапорщика міліції ОСОБА_7;

•   копію  постанови про арешт майна боржника та оголошення  заборони відчуження від 20 серпня 2009 року.

Встановив, що 20 серпня 2009 року було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони та його відчуження у зв’язку з тим, що було направлена постанова ВДАІ від 08.03.2009 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави адміністративного штрафу у розмірі 600 гривень. Того ж дня позивачу стало відомо про постанову про адміністративне правопорушення серії АР №080425 від 28.03.2009 року яку було складено інспектором роти ДПС ДАІ № 4 УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області старшим лейтенантом міліції ОСОБА_3, постанову серії АР №118757 від 12.05.2009 року було винесено інспектором адміністративної практики роти ДПС ДАІ № 2 УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області капітаном міліції ОСОБА_4 та постанову від 09.04.2009 року  інспектором ДПС Джанкойського взводу ДПС  при УДАІ ГУМВС України  в АР Крим старшим лейтенантом міліції ОСОБА_5 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1 КпАП України, постанову по справі про адміністративне правопорушення від 09.04.2009 року, складену інспектором ДПС Джанкойського взводу ДПС при УДАІ ГУМВС України в АР Крим, старшим лейтенантом ОСОБА_5, посади осіб вказані за відомостями Постанов по справі про адміністративне правопорушення.

Дослідивши подані матеріали суд приходить до висновку, що зазначені постанови є однотипними, тобто винесені із застосуванням однієї і тієї ж процедури, і тому можна застосувати комплексній підхід.

На думку суду Постанови є необґрунтованими, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а саме:

- в постанові зазначено, що правопорушення вчинив ОСОБА_1 проте будь-яких доказів, хто саме керував автомобілем "Тойота", державний номер НОМЕР_1 відповідачем надано не було;

- прилад, яким проводився нагляд за дорожнім рухом з метою фіксації порушень ПДР, не є автоматичним засобом фото- чи відео фіксації (ВШ «Візир» серійний номер 0812506, 0812550, 0810716) оскільки він знаходиться у співробітника ДАІ, керується ним безпосередньо або через компютер, тощо. Між тим, ст. 14-1 КУпАП передбачає, що для її застосування необхідно, щоб фіксація велася саме засобами фото- кіно- або відео зйомки, які працюють у автоматичному режимі. Крім того, на фото, зробленому вимірювачем швидкості «Визир» не встановлено місце скоєння правопорушення, чи було обмеження швидкості на зазначеній ділянці дороги. А будь-яких інших доказів, щодо обмеження швидкості на кожній з ділянок дороги відповідачем не надано.  

Згідно до ч.1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведені перед судом їх переконливості.

Однак  досліджені в судовому засіданні  докази  не є беззаперечними та переконливими, щодо вчинення позивачем вказаного адміністративного правопорушення.  

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 71 КАС України  кожна  сторона  повинна довести  ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень,  дій чи  бездіяльності  суб'єкта  владних  повноважень  обов'язок  щодо доказування правомірності  свого  рішення,  дії  чи  бездіяльності покладається    на   відповідача,   якщо   він   заперечує   проти адміністративного позову.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірності  винесення постанови АР № 080425 від 28 березня 2009 року, АР № 118757 від 15 травня 2009 року,  та постанови від 09 квітня 2009 року по справі про адміністративне правопорушення, а тому вона є протиправною та підлягає скасуванню. На підставі викладеного  та  у зв’язку з тим, що вина позивача не доведена вчиненими діями та складеними постановами про адміністративне правопорушення  відповідача. А тому винесена постанова державним виконавцем Капустіною О.В. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, яка знаходилася у причинно-наслідковому зв’язку з винесеними постановами  інспекторів адміністративної практики ДПС є такою, що підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 122, 247, 284 КпАП України, ст. ст. 9-12, ст. 71 ст.ст.  159-163 КАС України, суд

                       п о с т а н о в и в :  

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління ОСОБА_2 України в Запорізькій області, Джанкойського взводу ДПС Управління ОСОБА_2 України в АР Крим, третя особа: ВДВС Якимівського РУЮ про оскарження постанови посадової особи по справі про адміністративне правопорушення –  задовольнити.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення від 28 березня 2009 року № АР 080425 щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1 КУпАП, винесену посадовою особою інспектором роти ДПС ДАІ № 4 УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області старшим лейтенантом міліції ОСОБА_3 – скасувати, а справу – закрити.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення від 12 травня 2009 року № АР 118757 щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1 КУпАП, винесену посадовою особою інспектором адміністративної практики роти ДПС ДАІ № 2 УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області капітан міліції ОСОБА_4 – скасувати, а справу – закрити.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення від 09.04.2009 року  винесену інспектором ДПС Джанкойського взводу ДПС  при УДАІ ГУМВС України  в АР Крим старшим лейтенантом міліції ОСОБА_5 щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1 КпАП України скасувати, а справу – закрити.

Постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 20 серпня 2009 року винесену державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Якимівського районного управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_6 – скасувати, а провадження – закрити.

  Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Якимівський районний суд Запорізької області. Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом 10 днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.    

      Суддя: