ПОСТАНОВА  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

10 вересня 2009 року о 12 год., 12 хв.   м. Львів  

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В.  

секретар судового засідання Черній Ю.Л.  

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу № 2а-5289/09/1370  

за позовом   Управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова, представник – Таряник В.О. (довіреність № 5821/06-08 від 03.06.2009 року)

до   Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, представник – Прокоп С.Б. (довіреність № 09-01-22/В3 від 06.05.2009 року)

за участю третьої особи:  ОСОБА_3, не з’явився

про   визнання неправомірними дій та скасування Постанови про відкриття виконавчого провадження від 27.07.2009 року № ВП 13920050 та рішення про результати розгляду скарги

Позивач – Управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про визнання неправомірними дій та скасування Постанови про відкриття виконавчого провадження від 27.07.2009 року № ВП 13920050 і рішення про результати розгляду скарги.              

Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що при прийнятті постанови судом під час розгляду адміністративної справи № 2а-23135/08/1370 не враховано, що законодавством не прийнято жодного нормативного акту на виконання Закону України «Про соціальний захист дітей війни», не визначено в якому порядку та яким чином обчислюється розмір соціальної допомоги.  

Крім цього, судом не враховано, що у законодавстві не існує поняття «мінімальна пенсія за віком», а тому у позивача відсутні підстави для виконання судового рішення на підставі якого виданий виконавчий лист № 2а-23135/08/1370.  

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд задоволити позов повністю.    

Позиція відповідача викладена у поданому в судовому засіданні запереченні на позовну заяву № 09-01-15/396/В-39221 від 10.09.2009 року, у якому просить суд відмовити у задоволенні позову з підстав, що вимоги позивача щодо визнання неправомірними дій та скасування Постанови про відкриття виконавчого провадження від 27.07.2009 року № ВП 13920050 та рішення про результати розгляду скарги є непереконливими та безпідставними, оскільки у позовній заяві не наведено жодного порушення державним виконавцем норм Закону України «Про виконавче провадження».  

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав викладених у запереченні на позовну заяву, просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.  

Заслухавши пояснення представників сторін, безпосередньо, всебічно, повно та об’єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд –  

ВСТАНОВИВ:  

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про виконавче провадження» за № 606-ХІV від 21.04.1999 року із змінами і доповненнями, КАС України.  

25.06.2009 року Львівським окружним адміністративним судом виданий виконавчий лист по справі № 2а-23135/08/1370 про зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова провести нарахування та виплатити ОСОБА_3 невиплачену щомісячну надбавку до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни згідно ст. 6 Закону України «про соціальний захист дітей війни», в період з 9 липня по 31 грудня 2007 року та за період з 22 травня по 31 серпня 2008 року із врахуванням виплачених коштів.  

27.07.2009 року постановою ВП № 13920050 державного виконавця Прокопа С.Б. відкрито виконавче провадження та надано боржнику строк для добровільного виконання судового рішення до 02.08.2009 року.  

Управлінням Пенсійного фонду України у Личаківському районі м. Львова направлено до Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області скаргу № 7675/06-14 від 03.08.2009 року на постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 13920050 від 27.07.2009 року.

10.08.2009 року начальником Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області винесено постанову, якою вищевказану скаргу № 7675/06-14 від 03.08.2009 року залишено без задоволення.  

При прийнятті постанови суд виходить з того, що:

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України,  органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 5 ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Статтею 14 КАС України встановлено, що постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання на всій території України.

Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно  ч. 1 ст. 255 КАС України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов’язкової для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.  

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», п римусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим же Законом.    

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 3 цього ж Закону, державною виконавчою службою підлягають виконанню такі виконавчі документи: виконавчі листи, що видаються судами.  

Згідно ч. 1 ст. 5  Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.   

Згідно ч. 7 ст.  111 цього ж Закону України, особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення повного і своєчасного вчинення виконавчих дій.

Згідно ч. 1 ст. 24 цього ж Закону України, державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.

Згідно ч. 2 ст. 25 цього ж Закону України, державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії по виконанню рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а по виконанню рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строки здійснення виконавчого провадження не поширюються на час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження та на період реалізації арештованого майна боржника.  

Судом не враховуються пояснення представника позивача, оскільки ним не наведено жодного порушення державним виконавцем норм Закону України «Про виконавче провадження», а лише надано аналіз положень Законів України «Про соціальний захист дітей війни», «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».  

Посилання позивача у позовній заяві на відсутність підстав для виконання судового рішення по справі № 2а-23135/08/1370, не є доказом неправомірності дій відповідача та підставою для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження і рішення про результати розгляду скарги, оскільки судові рішення в адміністративних справах, що набрали законної сили, в порядку передбаченому ст. ст. 254, 255 КАС України, є обов’язковими для позивача і підлягають виконанню на всій території України.    

Таким чином, дії Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області є правомірними, а постанова старшого державного виконавця Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Прокопа С.Б. ВП № 139920050 від 27.07.2009 року про відкриття виконавчого провадження та постанова від 10.08.2009 року відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження», а відтак суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат згідно ст. 94 КАС України не застосовується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 34 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» № 7-93 від 21 січня 1993 року (зі змінами та доповненнями).

Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -

П Р И Й Н Я В:  

1. В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

2. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку заяву не було подано.  

 Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.  

 У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.  

 Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.  

 3.  Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову суду першої інстанції повністю або частково в порядку і строки встановлені ст. 186 КАС України:

 Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.  

 Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.  

 Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

 Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

 Постанову складено в повному обсязі 11.09.2009 року.  

Суддя                                                                                                                            Гавдик З.В.