ПОСТАНОВА  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

1 жовтня 2009 року о 11 год., 35 хв.   м. Львів  

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В.  

секретар судового засідання Черній Ю.Л.  

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу № 2а-5264/09/1370  

позовом   Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова, представник – Страхоцька О.Я. (довіреність № 12543/06-14 від 13.08.2009 року)

до   Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби головного управління юстиції у Львівській області,  

представник – Шургот І.Я. (довіреність № 09-01-22/В2 від 22.09.2009 року)  

про   визнання дій неправомірними та скасування постанови  

Позивач – Управління Пенсійного фонду України в Франківському районі м. Львова звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про скасування постанови ВП № 12452591 від 06.08.2009 року.          

Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що постанова про накладення штрафу за невиконання рішення суду є незаконною, оскільки позивач з поважних причин не може його виконати, відповідач не з’ясував на місці чи фактично виконано рішення чи ні, причини його невиконання. Крім цього, поважність причин невиконання рішення суду обґрунтована нормами Постанови Кабінету міністрів України «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів, або бюджетних установ», Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне  страхування».  

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила суд задоволити позов повністю.  

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовові заперечив, вказав на законність дій відповідача, просив відмовити в задоволенні позову повністю.  

Заслухавши пояснення представників сторін, безпосередньо, всебічно, повно та об’єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд –  

ВСТАНОВИВ:  

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про виконавче провадження» за № 606-ХІV від 21.04.1999 року із змінами і доповненнями, Законом України «Про пенсійне забезпечення» за № 1788-ХІІ від 05.11.1991 року із змінами і доповненнями, КАС України.  

03.04.2009 року Львівським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист № 2а-2895 про зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в Франківському районі              м. Львова нарахувати та виплатити ОСОБА_3 підвищення до пенсії, отриманої у період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 30.09.2008 року, у розмірі 30% мінімального розміру пенсії за віком, право на яке надано статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».  

22.04.2009 року постановою державного виконавця ВП № 12452591 відкрито виконавче провадження та надано боржнику строк для добровільного виконання судового рішення до 30.04.2009 року.

Судове рішення у встановлений строк позивачем не виконано.

Управлінням Пенсійного фонду України в Франківському районі м. Львова надано відповідачу відповідь від 08.05.2009 року за № 7262/06-19 щодо причини невиконання рішення суду.    

06.08.2009 року заступником начальника Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Шурготом І.Я. винесено постанову про накладення штрафу за невиконання судового рішення у встановлений державним виконавцем строк в розмірі 510 грн.  

18.08.2009 року позивачем повторно подано відповідачу відповідь № 12628 щодо причини невиконання рішення суду.  

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України,  органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 5 ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно ст. 14 КАС України, постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання на всій території України.

Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», п римусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим же Законом.    

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 3 цього ж Закону, державною виконавчою службою підлягають виконанню такі виконавчі: документи виконавчі листи, що видаються судами.  

Згідно ч. 1 ст. 5 цього ж  Закону, державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.   

Крім цього, згідно вказаної статті, державному виконавцю надано право застосувати до боржника штрафні санкції чи інші заходи, передбачені законодавством, та призначити новий строк виконання.  

Згідно ч. 7 ст.  111 цього ж Закону України, особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення повного і своєчасного вчинення виконавчих дій.

Згідно ч. 2 ст. 25 цього ж Закону України, державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії по виконанню рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а по виконанню рішення немайнового характеру - у двомісячний строк.  

Згідно ч. 5 ст. 30 цього ж Закону України, якщо боржник у встановлений строк добровільно не виконав рішення, державний виконавець невідкладно розпочинає його примусове виконання.  

Згідно  ст. ст. 2, 8, 85 Закону України «Про пенсійне забезпечення» призначення, виплата пенсій здійснюється з коштів Пенсійного фонду України та виплачуються без урахування одержуваного заробітку (прибутку) за місцем фактичного проживання пенсіонера, незалежно від прописки.

Згідно ч. 1 ст. 87 Закону України «Про виконавче провадження», у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу в розмірі від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на боржника – юридичну особу - від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та призначає новий строк для виконання.  

Таким чином, дії Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області є правомірними, а постанова  

заступника начальника Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Шургота І.Я. ВП № 12452591 від 06.08.2009 року про накладення штрафу за невиконання судового рішення у встановлений державним виконавцем строк у розмірі 510 грн. відповідає вимогам Закону України «Про виконавче провадження», а відтак суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат згідно ст. 94 КАС України не застосовується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 34 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» № 7-93 від 21 січня 1993 року (зі змінами та доповненнями).

Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -

П Р И Й Н Я В:  

1. В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

2. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку заяву не було подано.  

 Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.  

 У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.  

 Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.  

 3.  Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову суду першої інстанції повністю або частково в порядку і строки встановлені ст. 186 КАС України:

 Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.  

 Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.  

 Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

 Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

 Постанову складено в повному обсязі 05.10.2009 року.  

  Суддя                                                                                                                           Гавдик З.В.