ПОСТАНОВА  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

29 вересня 2009 року о  10 год., 19 хв.   м. Львів  

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В.  

секретар судового засідання Черній Ю.Л.  

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу № 2а-3780/09/1370  

за позовом   Прокурора Сокальського району Львівської області в інтересах держави в особі Державної інспекції з енергозбереження України,  

прокурор – не з’явився

представник – Вінярський Я.Є. (довіреність № 10/132-2210 від 04.07.2009 року)

до   Державного підприємства «Львіввугілля» відокремленого підрозділу «Шахта «Відродження», представник – Ганас А.Б. (довіреність № 8/4-1 від 02.01.2009 року)  

про   стягнення підвищеної плати за неефективне використання енергетичних ресурсів в розмірі 39731,02 грн.  

Позивач – Прокурор Сокальського району Львівської області звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в інтересах держави в особі Державної інспекції з енергозбереження України до Державного підприємства «Львіввугілля» відокремленого підрозділу «Шахта «Відродження» про стягнення підвищеної плати за неефективне використання енергетичних ресурсів в розмірі 39731,02 грн.                  

Прокурор в судове засідання не з’явився, причини неявки не повідомив.

Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що проведеною 31.03.2009 року комплексною перевіркою використання паливно-енергетичних ресурсів виявлено факти неефективного використання паливно – енергетичних ресурсів відповідачем, внаслідок чого порушено вимоги п. «е» ст. 11 Закону України «Про енергозбереження». За вказане порушення, на підставі акту перевірки № 17-13/17 від 31.03.2009 року, позивачем винесено постанову № 15-13/14 від 31.03.2009 року про сплату підвищеної плати за нераціональне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів, якою застосовано подвійну плату за перевищення електричної енергії в обсязі 54426,055 кВт/год. в рік.  Станом на день розгляду справи вказані кошти відповідачем у добровільному порядку не сплачені.  

В судовому засіданні 20.08.2009 року представником позивача подано клопотання, у якому просить розглядати справу поза межами строку, встановленого ч. 1 ст. 122 КАС України.  

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд задоволити позов повністю, при цьому пояснив, що Державна інспекція з енергозабезпечення є урядовим органом державного управління, яка виконує контрольно – наглядові функції щодо використання паливно-енергетичних ресурсів та кошти, які отримані внаслідок застосування економічних заходів за неефективне використання паливно-енергетичних ресурсів зараховуються до загального фонду Державного бюджету України.    

Представником позивача в судовому засіданні подано копію акту звірки заборгованості підписаного сторонами.  

Позиція відповідача викладена у поданому в судовому засіданні 20.08.2009 року запереченні на адміністративний позов, у якому він  просить суд закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України, оскільки п одання позову до відповідача про стягнення підвищеної плати за неефективне використання енергоресурсів в розмірі 39731,02грн. не є випадком, передбаченим п. 5 ч. 4 ст. 50  КАС України, що виключає можливість розгляду цього позову в порядку адміністративного судочинства.      

Право звернення Прокурора Сокальського району Львівської області в інтересах держави в особі Державної інспекції з енергозбереження України до ДП «Львівввугілля» ВП Шахта «Відродження» про стягнення підвищеної плати за неефективне використання енергоресурсів в розмірі 39731,02 грн. виключає його розгляд в порядку адміністративного судочинства.  

Заслухавши пояснення представників сторін, безпосередньо, всебічно, повно та об’єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд –  

ВСТАНОВИВ:  

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України,  Законом України «Про енергозбереження» N 74/94 ВР від 01.07.1994 року із змінами і доповненнями, Постановою Кабінету Міністрів України № 699 від 02.09.1993 року «Про заходи щодо ефективного використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів в народному господарстві» із змінами і доповненнями, Порядком проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання, затвердженим Наказом Державного комітету України з енергозбереження N 64 від 04.08.2000 року із змінами і доповненнями, КАС України.

31.03.2009 року позивачем проведено комплексну перевірку використання паливно-енергетичних ресурсів  Державним підприємством «Львіввугілля» відокремленого підрозділу «Шахта «Відродження». За результатами проведеної перевірки складено акт № 15-13/17.

У висновках вказаного акту зазначено:  

На Державному підприємстві «Львіввугілля» відокремленого підрозділу «Шахта «Відродження»  відсутні  норми питомих витрат паливно - енергетичних ресурсів на виробництво продукції, встановлені відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.1997 року № 786 та Наказу Держкоменергозбереження від 22.10.2002р. № 112 .  Енергетичний паспорт підприємства в  наявності, не заповнений, не зареєстрований.  Шахтний газ, що виділяється з вугільних пластів на ВП «Шахта «Відродження» не використовується та не утилізується. Частково відсутня теплова ізоляція трубопроводів в котельні.  

На шахті рівень компенсації реактивної потужності незадовільний коефіцієнт потужності за 2008 рік склав tgц = 0,32 при граничному  tgц = 0,25.  

Станом на 02.01.2009 року перевищення фактичних зовнішніх витоків повітря у системі головного провітрювання над розрахунковими: фактичні витоки повітря 2103 мі/хв., що призводить до перевитрат електричної енергії.    

31.03.2009 року позивачем, на підставі акту перевірки №  15-13/17, винесено постанову               № 15-13/14 про сплату підвищення плати за нераціональне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів, згідно якого до відповідача застосовано подвійну плату за перевищення електричної енергії в обсязі 54426,055 кВт/год. в рік в розмірі 39731,02 грн.       

02.04.2009 року та 29.04.2009 року позивач листами звертався до  Державного підприємства «Львіввугілля» відокремленого підрозділу «Шахта «Відродження»  з листами  відповідно № 15-13/03-03-702, № 15-13/03-03-893 про сплату підвищеної плати  за неефективне використання енергетичних ресурсів в розмірі 39731,02 грн.  Згадані листи відповідачем отримано 06.04.2009 року та 06.05.2009 року, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень відповідно №1107982, № 525280, однак  вказана сума відповідачем у добровільному порядку не сплачена .    

 Згідно п.п. 1, 14 преамбули Закону України «Про енергозбереження», енергозбереження - діяльність (організаційна, наукова, практична, інформаційна), яка спрямована на раціональне використання та економне витрачання первинної та перетвореної енергії і природних енергетичних ресурсів в національному господарстві і яка реалізується з використанням технічних, економічних та правових методів;

- нераціональне (неефективне) використання паливно-енергетичних ресурсів - прямі втрати паливно-енергетичних ресурсів, їх марнотратне витрачання та використання паливно-енергетичних ресурсів понад показники питомих витрат, визначених системою стандартів, а до введення в дію системи стандартів - нормами питомих витрат палива та енергії.  

 Згідно ст. 1 цього ж Закону, метою законодавства про енергозбереження є регулювання відносин між господарськими суб'єктами, а також між державою і юридичними та фізичними особами у сфері енергозбереження, пов'язаної з видобуванням, переробкою, транспортуванням, зберіганням, виробленням та використанням паливно-енергетичних ресурсів, забезпечення заінтересованості підприємств, організацій та громадян в енергозбереженні, впровадженні енергозберігаючих технологій, розробці і виробництві менш енергоємних машин та технологічного обладнання, закріплення відповідальності юридичних і фізичних осіб у сфері енергозбереження.  

 Згідно пп. 2 п. 1 Постанови КМ України «Про заходи щодо ефективного використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів в народному господарстві», на Державну інспекцію з енергозбереження покладено здійснення державного контролю за раціональним і ефективним використанням газу та інших паливно-енергетичних ресурсів підприємствами (електростанціями).  

 Згідно п. «е» ч. 1 ст. 11 Закону України «Про енергозбереження», економічні заходи для забезпечення енергозбереження передбачають введення плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів у вигляді надбавок до діючих цін та тарифів залежно від перевитрат паливно-енергетичних ресурсів щодо витрат, встановлених стандартами.

Згідно п. 2 Порядку проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання, планові перевірки підприємств здійснюються за річним графіком перевірок, який затверджується на наступний рік начальником Інспекції - головним державним інспектором з енергозбереження до 1 грудня поточного року. Планова перевірка підприємства проводиться не частіше ніж один раз на рік.

Згідно п. 4 цього ж Порядку, про проведення планової перевірки територіальні органи Інспекції не пізніше як за 10 днів до її початку повідомляють у письмовій формі керівництво підприємства.  

Перевірки підприємств проводяться державними інспекторами з енергозбереження. При здійсненні перевірки інспектори повинні мати службове посвідчення, доручення на перевірку та програму перевірки (п. 5 цього ж Порядку).  

Програма передбачає перевірку роботи підприємства з питань стану експлуатації діючого та впровадження нового енергетичного та енерготехнологічного обладнання, приладів, матеріалів та енерготехнологічних схем; зберігання палива; дотримання термінів виконання налагоджувальних робіт на енерговикористовуючому обладнанні; наявності режимних і технологічних карт та їх додержання при роботі обладнання; відповідності діючого обладнання стандартам з енергозбереження, встановленим нормам і нормативам витрат паливно-енергетичних ресурсів (далі - ПЕР), правилам і вимогам щодо їх раціонального використання та економії; стану обліку та нормування питомих витрат ПЕР; застосування резервних видів палива; споживання ПЕР з визначенням обсягів їх неефективного використання. (п. 6 цього ж Порядку)

Представником позивача в судовому засіданні подано суду програму перевірки відповідача, підписану начальником територіального управління Державної інспекції з енергозабезпечення по Львівській області.  

Згідно ч. 2 ст. 17 Закону України «Про енергозбереження», за перевитрати паливно-енергетичних ресурсів понад встановлені показники норм питомих витрат суб'єкти господарювання сплачують збір за перевитрати паливно-енергетичних ресурсів (енергетичний збір) у розмірі 200 відсотків вартості перевитрачених ресурсів. До обсягу перевитрат паливно-енергетичних ресурсів, на які нараховується енергетичний збір, не включається обсяг видів палива та паливно-енергетичних ресурсів, отриманих суб'єктом господарювання з альтернативних джерел енергії.  

Згідно ч. 1 ст. 27 цього ж Закону, порушення законодавства про енергозбереження тягне за собою встановлену цим Законом, а також чинним законодавством України дисциплінарну, адміністративну або цивільну відповідальність. Пунктом «є» ч. 2 цієї ж статті встановлено, що відповідальність за порушення законодавства про енергозбереження несуть особи, винні у використанні паливно-енергетичних ресурсів з систематичним перевищенням стандартизованих енергетичних рівнів та порушенні інших вимог щодо раціонального використання та ощадливого витрачання паливно-енергетичних ресурсів.

Юридичні і фізичні особи повинні відшкодувати збитки, заподіяні ними внаслідок порушень законодавства про енергозбереження, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. (ч. 4 ст. 27 цього ж Закону)  

Згідно абз. 1, 2 розділу 2 Додатку до Постанови КМ України «Про заходи щодо ефективного використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів в народному господарстві», за перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів внаслідок неефективного його використання, виявлені органами Державної інспекції з енергозбереження, сплачується підвищена плата. Якщо перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів викликані недодержанням технологічної дисципліни (незадовільний стан устаткування, відсутність або недотримання роботи устаткування за режимними або технологічними картами, відсутність теплоутилізаційного устаткування, систем автоматики), споживач сплачує за річний обсяг перевитрат газу та інших паливно-енергетичних ресурсів у двократному розмірі встановленої на них ціни. Плата вноситься одразу після обстеження підприємства Державною інспекцією з енергозбереження.    

Згідно п. 12 Порядку проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання, за результатами перевірки інспектор складає акт. У разі виявлення порушень з питань енергозбереження складається припис, який обов'язковий для виконання підприємством. Акт підписується працівником Інспекції, що проводив перевірку та керівником (головним інженером) підприємства, яке перевірялося. У разі незгоди керівництва підприємства з висновками акта, воно може оскаржити його у Національному агентстві України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів.

Рішення про сплату підвищеної плати за неефективне використання енергоресурсів приймається відповідно до законодавства України на підставі акта перевірки підприємства, складеного інспектором і оформлюється постановою про сплату підвищеної плати. (п. 15 цього ж Порядку).  

Згідно п.п. 16, 17 цього ж Порядку, підприємство повинно внести підвищену плату протягом 30 днів з дня винесення постанови про її застосування.  

У разі несплати підвищеної плати у зазначений термін грошова сума стягується в судовому порядку.

Судом не враховуються пояснення представника відповідача на обов’язок позивача надавати відповідачу під час здійснення перевірки програму перевірки, оскільки згідно п. 5 Порядку проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання, у позивача є обов’язок мати програму перевірки.  

Судом також не враховується пояснення представника відповідача щодо закриття провадження у справі, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України, оскільки, в силу п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України, має місце публічно-правовий спір, а згідно п.4 ч. 1 ст. 17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом, а відтак позов подано в межах повноважень наданих  прокурору, позивачу законодавством.  

Таким чином, позовні вимоги  Державної інспекції з енергозбереження України підлягають задоволенню повністю, оскільки відповідачем підвищена плата за неефективне використання енергетичних ресурсів в розмірі 39731,02 грн., що підтверджується розрахунком подвійної плати за марнотратне витрачання електроенергії та актом звірки заборгованості, у добровільному порядку не сплачена.     

Розподіл судових витрат згідно ч. 2, 4 ст. 94 КАС України не застосовується, оскільки такі зі сторін не належить стягувати.  

Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -

П Р И Й Н Я В:  

1.  Адміністративний позов задоволити повністю.  

2. Стягнути з Державного підприємства «Львіввугілля» відокремленого підрозділу «Шахта «Відродження» (ЗКПО 32323256, Львівська область, м. Сокаль, вул. Б. Хмельницького, 26) в дохід спеціального фонду Державного бюджету України (ЄДРПОУ 22368982, код бюджетної  класифікації 21081200, «Штрафні санкції за порушення законодавства з питань забезпечення енергетичних ресурсів», одержувач: державний бюджет Сокальського району, банк: ГУДКУ у Львівській області, р/р 31217202700360, МФО 82504) стягнення підвищеної плати за неефективне використання енергетичних ресурсів в розмірі 39731,02 грн.          

3. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку заяву не було подано.  

 Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.  

 У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.  

 Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.  

 4. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову суду першої інстанції повністю або частково в порядку і строки встановлені ст. 186 КАС України:

 Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.  

 Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.  

 Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.  

 Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.  

 Постанова складена у повному обсязі 02.10.2009 року.  

Суддя                                               Гавдик З.В.