ПОСТАНОВА  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

20 жовтня 2009 року о  15 год., 47 хв.   м. Львів  

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В.  

секретар судового засідання Черній Ю.Л.  

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу № 2а-3371/09/1370  

за позовом   Державної інспекції контролю за цінами у Львівській області,

представник – Грицак О.О. (довіреність № 04-721 від 03.03.2009 року)

до   Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал», представник – Урбанська Т.В. (довіреність № 14/1-5317-в від 04.09.2009 року)  

про   стягнення економічних санкцій в розмірі 729569,97 грн.

Позивач – Державна інспекція контролю за цінами у Львівській області звернулась до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» про стягнення економічних санкцій в розмірі 729569,97 грн.                

Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач в період з 01.03.2008 року по 07.03.2008 року при нарахуванні плати за послуги водопостачання та водовідведення застосовував вищі норми водоспоживання, встановлені рішенням виконкому Львівської міської ради від 29.02.2008 року № 161, яке набуло чинності в встановленому законодавством порядку 07.03.2009 року (дата публікації в ЗМІ «Львівська газета»). В зазначений період діяли попередні норми водоспоживання, встановлені рішенням виконкомом Львівської міськради № 672 від 21.11.1997 року. Враховуючи відсоток (97,8%) проплати, відповідачем необґрунтовано отримано виручку в розмірі 243189,99 грн. Держінспекцією цін прийнято рішення № 63 від 20.03.2009 року про застосування до відповідача економічних санкцій на суму 729569,97 грн. Відповідач претензію позивача не задоволив.  

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, надала суду додаткові письмові пояснення, просила суд задоволити позов повністю з підстав, зазначених у позовній заяві.  

Позиція відповідача викладена в заперечені за № 14/1-4259-в від 22.06.2009 року. Відповідач заперечує позов з підстав, що перевірка встановлення та застосування норм водопостачання не належить до компетенції Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області.  При нарахуванні плати за послуги водопостачання та водовідведення відповідач керувався рішенням виконкому Львівської міської ради від 29.02.2008 року № 161, в якому передбачено застосування нових норм водопостачання з 01.03.2008 року. Розмір позовних вимог на думку відповідача позивачем зроблено некоректно, зокрема відсоток сплати споживачам категорії «населення» у березні 2008 року становить 76,4%, а не 97,8%, як зазначено у розрахунку.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечення на позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила суд в задоволені позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, безпосередньо, всебічно, повно та об’єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд –  

ВСТАНОВИВ:  

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України,  Законом України «Про ціни та ціноутворення» за № 507-ХІІ від 03.12.1990 року, із змінами і доповненнями,  Закону України «Про питну воду та питне водопостачання»  за № 2918-ІІІ від 10.01.2002 року, із змінами і доповненнями,  Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» за № 1160-IV від 11.09.2003 року,  із змінами і доповненнями,  Законом України «Про ціни і ціноутворення» за № 507-XII від 03.12.1990 року,  із змінами і доповненнями, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» за № 280/97-ВР від 21.05.1997 року, із змінами і доповненнями, КАС України.  

23.11.2007 року рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради за № 1017 «Про тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення» встановлено порядок застосування тарифів на послуги водопостачання та водовідведення.  

29.02.2008 року рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради за № 161 «Про затвердження нормативів питного водопостачання та норм питомого водоспоживання населенням з системами централізованого водопостачання м. Львова», вирішено: затвердити нормативи питного водопостачання та норми питомого водоспоживання населенням з системами централізованого водопостачання м. Львова, відповідачу повідомити споживачів через засоби масової інформації про причини зміни нормативів відповідно до чинного законодавства, проводити з 01.03.2008 року розрахунки за надані населенню послуги.  

07.03.2008 року норми питомого водоспоживання затверджені рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради за № 161 «Про затвердження нормативів питного водопостачання та норм питомого водоспоживання населенням з системами централізованого водопостачання м. Львова» опубліковані в ЗМІ «Львівська газета» за №33.

16.03.2009 року Державною інспекцією з контролю за цінами у Львівській області на підставі посвідчення  від 23.02.2009 року за № 000503, відповідно до ст. 13 Закону України «Про ціни і ціноутворення» проведена планова перевірка ЛМКП «Львівводоканал» на предмет дотримання державної дисципліни цін при встановленні, формуванні та застосуванні тарифів. Перевіркою встановлено, що рішенням виконкому Львівської міськради від 29.02.2008 року за               № 161 введено в дію нові норми водопостачання. Вказане рішення опубліковано в «Львівській газеті» № 33 (7-9 березня 2008 року). ЛМКП «Львівводоканал» при нарахуванні плати за послуги водопостачання та водовідведення застосовували нові норми водоспоживання із 01.03.2008 року, що суперечить ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», яким встановлено, що рішення ради нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення.  

Порядок офіційного оприлюднення регуляторних актів зазначено в ст. 12 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», а саме регуляторні акти, прийняті органами та посадовими особами місцевого самоврядування, офіційно оприлюднюються у друкованих засобах масової інформації.

Розрахунки за надані послуги з водопостачання та водовідведення згідно рішення № 161 від 29.02.2008 року повинні були проводитись із 07.03.2008 року.

Враховуючи відсоток проплати мешканцями у розмірі 97,8 % сума необґрунтовано отриманої ЛМКП «Львівводоканал» виручки за період 01.03.2008 року по 07.03.2008 року в результаті порушення порядку застосування тарифів на послуги водопостачання та водовідведення становить 243189,99 грн.

На підставі проведеної перевірки складено акт № 000097.

20.03.2009 року позивачем винесено рішення № 63 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, згідно якого вирішено вилучити у відповідача 729569,97 грн.  

20.03.2008 року позивачем направлено відповідачу претензію № 63, в якій зазначено, що сума економічних санкцій підлягає перерахуванню в 10-ти денний термін. Відповідач вимоги вказаної претензії не виконав, про виконання рішення позивача не повідомив.

Згідно ст. 2 Закону України «Про ціни і ціноутворення», цей закон поширюється на всі підприємства й організації незалежно від форм власності, підпорядкованості і методів організації праці та виробництва.  

Згідно ст. 13 цього ж Закону, державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. При цьому контролюється правомірність їх застосування та додержання вимог законодавства про захист економічної конкуренції. Контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено Урядом України.

Згідно ст. 14 цього ж Закону, вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду.  

Згідно ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади; погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.

Згідно ст. 59 цього ж Закону, рішення ради нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо радою не встановлено більш пізній строк введення цих рішень у дію.

Згідно ст. 12 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» регуляторні акти, прийняті органами та посадовими особами місцевого самоврядування, офіційно оприлюднюються в друкованих засобах масової інформації відповідних рад, а у разі їх відсутності - у місцевих друкованих засобах масової інформації, визначених цими органами та посадовими особами, не пізніш як у десятиденний строк після їх прийняття та підписання.

Згідно ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Конституційним судом вказаній нормі конституції дано тлумачення, що положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб (рішення Конституційного суду України від 09.02.1999 року N 1-рп/99 по справі N 1-7/99).

Згідно ст.  32 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання», за надання послуг з питного водопостачання споживач вносить плату за нормами і тарифами, що регулюються у встановленому законодавством порядку. Порядок справляння плати за надання послуг з питного водопостачання встановлюється законодавством. Тарифи на надання послуг з питного водопостачання розраховуються на підставі галузевих нормативів витрат і повинні повністю відшкодовувати експлуатаційні витрати та забезпечувати надійну роботу об'єктів централізованого питного водопостачання і водовідведення.  

Рішення виконавчого комітету Львівської міської ради «Про затвердження нормативів питного водопостачання та норм питомого водоспоживання населенням з системами централізованого водопостачання м. Львова» за № 161 від 29.02.2008 року оприлюднено  в «Львівській газеті» 07.03.2008 року, відповідно підлягало до застосування лише з 01.03.2008 року, тобто після оприлюднення, а відтак відповідач п орушив вищевказані вимоги законодавства, що є підставою для відповідальності за порушення державної дисципліни цін в частині, що вся необґрунтовано одержана підприємством сума виручки та штраф в результаті порушення державної дисципліни цін підлягає вилученню у відповідача.

Судом не враховуються посилання відповідача, що перевірка встановлення та застосування норм водопостачання не належить до компетенції Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області, оскільки застосування  норм і тарифів водопостачання, згідно вимог вказаного законодавства  є невідомою складовою розрахунків послуг з водопостачання.  

Судом також не враховується посилання відповідача, що розмір позовних вимог позивачем зроблено некоректно, зокрема відсоток сплати споживачам категорії «населення» у березні 2008 року становить 76,4%, а не 97,8%, як зазначено у розрахунку, оскільки позивачем зроблений розрахунок на підставі розрахунку необґрунтовано отриманої виручки наданим відповідачем .  Суд не може собою підміняти позивача чи відповідача у справі та здійснювати розрахунок необґрунтовано отриманої виручки, оскільки це буде порушувати встановлений законодавством порядок проведення перевірки та прийняття рішення. Відповідач не надав спростування розрахунків зроблених позивачем. Представники сторін, з підстав відсутності коштів, заперечували проти питання щодо призначення судової експертизи по даній справі.

Крім цього, відповідачем не оскаржено  винесене позивачем рішення № 63 від 20.03.2009 року про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, згідно якого вирішено вилучити у відповідача 729569,97 грн.  

Згідно ст. ст. 49, 70 КАС України, відповідач зобов’язаний добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами, а відтак зобов’язаний обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх заперечень проти позовних вимог.  

Таким чином, позовні вимоги  Державної інспекції контролю за цінами у Львівській області про стягнення з ЛМКП «Львівводоканал» 729569,97 грн. підлягають задоволенню повністю.

Розподіл судових витрат згідно ч. 2, 4 ст. 94 КАС України не застосовується, оскільки такі зі сторін не належить стягувати.  

Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -

П Р И Й Н Я В:  

1.  Адміністративний позов задоволити повністю.  

2. Стягнути з Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» (ЗКПО 03348471, м. Львів, вул. Зелена, 64, р/р 26004620013670 у обласній дирекції АКБ «Укрсоцбанк», МФО 325019)) на користь Держбюджету м. Львова (ЄДРПОУ 23949066, р/р 31110106700002 в ГУДКУ у Львівській області, код платежу – 21081100, МФО 825014) заборгованість в сумі 729569,97 грн.    

3. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку заяву не було подано.  

 Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.  

 У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.  

 Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.  

 4. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову суду першої інстанції повністю або частково в порядку і строки встановлені ст. 186 КАС України:

 Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.  

 Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.  

 Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.  

 Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.  

 Постанова складена у повному обсязі 26.10.2009 року.  

Суддя                                               Гавдик З.В.