Справа № 2а-26109/09/1270  

  Категорія № 2.5  

ПОСТАНОВА  

Іменем України  

30 жовтня 2009   року       місто Луганськ  

Луганський окружний адміністративний суд у складі:  

судді:     Шембелян В.С.,  

при секретарі: Замковому Д.С.,  

  розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом  Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної ради у м. Луганську до Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області про скасування постанови від 07 вересня 2009 року про арешт грошових   коштів, -  

ВСТАНОВИВ:  

23 вересня 2009 року Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної ради у м. Луганську (далі – Позивач) звернувся до суду з позовом, в якому зазначив, що 07 вересня 2009 року старшим державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Луганській області Овчаренко Юлією Сергіївною у зв’язку з виконанням постанови суду на підставі виконавчого листа № 2а-262 від 16.03.2009 р. по адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 про стягнення недоплаченої щорічної однаразової грошової допомоги до 5-го травня за 2007 рік,  винесено постанову про арешт грошових коштів боржника на суму 1966, 64 грн. на р/р 35212004000901 МФО 804013 в ГУДКУ в Луганській області, код за ЄДРПОУ  03196742, що належить управлінню праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м. Луганську ради.  

Зазначеною постановою накладено арешт на кошти на цільовому розрахунковому рахунку, що належить управлінню праці та соціального захисту населення Ленінської районної ради у м. Луганську для одноразової матеріальної грошової допомоги інвалідам та ветеранам війни до 5-го травня.  

Відповідно до Закону України „Про Державний бюджет України” безспірне списання коштів з цільових рахунків здійснюється виключно органами відділення Державного казначейства за рахунок та в межах бюджетних асигнувань.  

Згідно до п. 8 ст. 7 Бюджетного кодексу України, бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетним призначенням на відповідний рік, списання коштів нецільового призначення з даних рахунків неможливо.  

Тому, позивач вважає, що такі дії державного виконавця є неправомірними та просив скасувати постанову підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області від 07 вересня 2009 року про арешт грошових коштів управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної ради у м. Луганську, що містяться на розрахунковому рахунку 35212004000901 МФО 804013 в ГУДКУ в Луганській області у сумі 1966,64 грн.  

У судове засідання позивач не з’явився, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином. Від нього на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі Управління.(а.с.15, 17).  

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про дату й час розгляду справи був повідомлений належним чином, причину неявки суду не доповів, заперечень проти позову не надав, заяв про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.  

Дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.  

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.  

Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.  

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.  

У відповідності зі ст. 181 КАС України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією, або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також, якщо законом не встановлено інший  порядок  судового оскарження  рішень, дій чи бездіяльності  таких осіб.  

З матеріалів справи вбачається, що 07 вересня 2009 року головним державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Луганській області Овчаренко Юлією Сергіївною у зв’язку з виконанням постанови суду на підставі виконавчого листа № 2а-262 від 16.03.2009 р. по адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 про стягнення недоплаченої щорічної однаразової грошової допомоги до 5-го травня за 2007 рік винесено постанову про арешт грошових коштів боржника на суму 1966, 64 грн. на р/р 35212004000901 МФО 804013 в ГУДКУ в Луганській області, код за ЄДРПОУ  03196742, що належить управлінню праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м. Луганську ради. (а.с. 3).  

Відповідно до ст. 1 Закону України № 606 «Про виконавче провадження» (далі за текстом Закон № 606) - виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб. зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню {далі - рішення).  

Згідно вимог ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» - примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Відповідно до Закону України "Про державну виконавчу службу" примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних. Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, районних, міських (міст обласного значення), районних в містах відділів державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції (далі-державні виконавці).  

Статтею 5 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право на виконання рішення суду про стягнення коштів або накладення арешту в порядку, встановленому цим Законом, накладати арешт на грошові кошти та інші цінності боржника, в тому числі на кошти, які знаходяться на рахунках та вкладах в установах банків, інших кредитних установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.  

Порядок звернення стягнення на грошові кошти боржника визначено статтею 50 зазначеного Закону, пунктом 4 якої визначено, що за наявності даних про кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах та на зберіганні в банках чи інших кредитних організаціях, на них накладається арешт.  

Відповідно до частини першої статті 59 Закону України „Про банки і банківську діяльність” - арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, а так само арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, накладається виключно за санкціонованою прокурором постановою слідчого, за постановою державного виконавця у випадках, передбачених законами України, або за рішенням суду.  

Крім того, частиною шостою статті 59 зазначеного Закону було передбачено, що стягнення на грошові кошти та інші цінності фізичних чи юридичних осіб, що знаходяться у банку, може бути звернене за виконавчими документами, передбаченими законами України.  

Відповідно до ст. 1071 Цивільного кодексу України - банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених договором між банком і клієнтом.  

Таким чином, суд не знаходить підстав щодо скасування постанови   підрозділа примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області від 07 вересня 2009 року про арешт грошових коштів управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної ради у м. Луганську, що містяться на розрахунковому рахунку 35212004000901 МФО 804013 в ГУДКУ в Луганській області у сумі 1966,64 грн.    

  За таких обставин, суд  не вбачає підстав для задоволення позовних вимог позивача.  

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 71, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,  суд    

ПОСТАНОВИВ:  

У задоволенні позовних вимог Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної ради у м. Луганську до Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області про скасування постанови підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області від 07.09.2009 року про арешт коштів Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної ради у м. Луганську, що містяться на розрахунковому рахунку № 35212004000901 МФО 804013 в ГУДКУ в Луганській області, код за ЄДРПОУ 03196742 у сумі 1966,64 грн. відмовити.  

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.  

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу- з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга  на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.  

Суддя:     (підпис)                 В.С.Шембелян