ПОСТАНОВА
Іменем України
27 жовтня 2009 року Справа № 2а-25961/09/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Судді: Ірметової О.В.
при секретарі: Бондарі Є.М.
за участю сторін:
представник позивача: Зайцев М.М.,
відповідач: не з’явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за адміністративним позовом Стаханівської міжрайонної державної податкової інспекції в Луганській області до фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості з єдиного податку, -
В С Т А Н О В И В:
17 вересня 2009 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Стаханівської міжрайонної державної податкової інспекції в Луганській області до фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості з єдиного податку.
Свій позов позивач обґрунтовує тим, що ОСОБА_2 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності виконкомом Стахановської міської ради 13.09.2006 року за № 5253 та в даний час реєстрація не скасована і не припинена. Відповідачем до Стахановської ОДПІ було подано заяву про перехід на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності. До теперішнього часу відповідачем не сплачено суму єдиного податку, у зв’язку з чим позивач був вимушений звернутись до суду з зазначеним позовом. Просив суд стягнути з відповідача суму боргу з єдиного податку у розмірі 99,10 грн.
У судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав та просив задовольнити в повному обсязі, дав пояснення аналогічні викладеним у позові.
Відповідач у судове засідання не з’явився, був повідомлений належним чином, до суду надійшов конверт з відміткою про закінчення терміну зберігання.
Відповідно до ст..40 КАС України , особи, які беруть участь у справі, зобов’язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається їм за останньою адресою і вважається врученою, за таких підстав суд вважає за можливим розглянути справу за відсутністю відповідача.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа виконавчим комітетом Стахановської міської ради 13.09.2006 року за № 5253 і в даний час реєстрація не скасована і не припинена (а.с.9).
Відповідачем, суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_2 до Стахановської ОДПІ було подано заяву про перехід на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності (а.с.7).
Відповідно до висновку Стаханівської ОДПІ від 15.09.09 року встановлено, що на підставі вказаної заяви ОСОБА_2 був переведений на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності та надано свідоцтво про сплату єдиного податку НОМЕР_2 (а.с.10), та останній бухгалтерський звіт (декларація) в Стаханівську ОДПІ надавався 11.01.2008 року (а.с. 5).
Згідно ст. 17 Господарського кодексу України, система оподаткування в Україні повинна передбачати граничні розміри податків і зборів, які можуть справлятись з суб'єктів господарювання. При цьому податки та інші обов'язкові платежі, що відповідно до закону включаються до ціни товарів (робіт, послуг) або відносяться на їх собівартість, сплачуються суб'єктами господарювання незалежно від результатів їх господарської діяльності.
Відповідно до п.6. ст. 128 Господарського кодексу України, громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу. Громадянин-підприємець зобов'язаний: своєчасно надавати податковим органам декларації про доходи, інші необхідні відомості для нарахування податків та інших обов’язкових платежів; сплачувати податки та інші обов'язкові платежі в порядку і в розмірах, встановлених законом.
Указом Президента України від 03.07.98 №727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», встановлено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для таких суб'єктів малого підприємництва: фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень.
Відповідно до цього Указу Президента України, суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку. Ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.
Згідно з ч.6 п. 2 вказаного Указу Президента України, суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.
Згідно з п.5 зазначеного Указу, суб'єкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 9 Закону України від 25.06.1991р. № 1251 -XII «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Відповідно до акту звірки, станом на 20.08.2009 року за відповідачем налічується податкова заборгованість з єдиного податку на підприємницьку діяльність з фізичних осіб у розмірі 99 грн. 10 коп., який на теперішній час не погашена.
Відповідно до Закону України від 21.12.2000 №2181-111 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», на підставі та у порядку, передбаченому пп.6.2.1 та 6.2.3. п.6.2 ст.6 вказаного Закону боржнику направлялися податкові вимоги, а саме:
- для погашення податкового боргу у примусовому порядку була надіслана перша податкова вимога №1/18 від 28.01.2009 р.,
- та друга податкова вимога від 17.03.2009р. №2/48, які до теперішнього часу відповідачем не виконані.
Вказані податкові вимоги отримані відповідачем ОСОБА_2 04.02.2009 року та 21.03.2009 року відповідно, що підтверджено поштовими повідомленнями (а.с.11, 13).
За таких підстав суд вважає, що позивачем відповідно до чинного законодавства прийняті заходи щодо погашення відповідачем податкового боргу, позовні вимоги документально обгрунтовані, підтверджені матеріалами справи та в судовому засіданні, у зв’язку з чим адміністративний позов Стаханівської міжрайонної державної податкової інспекції в Луганській області до фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості з єдиного податку підлягає зодоволенню.
Відповідно до ч.2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони — суб’єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов’язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.
Питання про розподіл судових витрат не вирішується, так як позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до ст. 4 Декрету Кабінета Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.1993 року та при поданні заяви не сплачував судовий збір.
На підставі викладеного, керуючись пп.3.1.1 п.3.1. ст. 3 Закону України „Про погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” ст. ст. 2, 17, 94, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Позов Стаханівської міжрайонної державної податкової інспекції в Луганській області до фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості з єдиного податку задовольнити.
Стягнути з фізичної особи - ОСОБА_2, (АДРЕСА_1, інд. номер НОМЕР_1 ) в доход місцевого бюджету м.Стаханова (р/р 34216379700085, Банк УДК в м.Луганську МФО 804013) заборгованість з єдиного податку у розмірі 99 грн. 10 коп. (дев’яносто дев’ять гривень 10 коп.)
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
СУДДЯ О.В. Ірметова