Справа № 2-а-4127/08/0970
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 січня 2009 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Могили А.Б.,
з участю секретаря Надраги Л.Я.
представника позивача ОСОБА_1
представників відповідача Федорців О.О., Кердяк М.Й.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом приватного підприємця ОСОБА_4 до ДПІ в м. Івано-Франківська про визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0017531700/2 на суму 52, 33 грн., № 0017541700/2 на суму 312175, 65 грн. від 20.01.2006 року, -
в с т а н о в и в:
ОСОБА_4 звернувся до ДПІ в м. Івано-Франківська про визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0017531700/2 на суму 52, 33 грн., № 0017541700/2 на суму 312175, 65 грн. від 20.01.2006 року.
Відповідач в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що податковим органом була проведена планова комплексна документальна перевірка діяльності приватного підприємця ОСОБА_4 за період з 01.04.2004 року по 30.06.2005 року (акт №150/17-2 від 22.09.2005 року). Даною перевіркою виявлено, що ОСОБА_4 здійснював продаж товарів за готівкові кошти, виписував прибуткові касові ордери, та не проводив розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій за реалізовані товари в сумі 62435,13 грн. оплачені ПП ОСОБА_5 згідно прибуткових касових ордерів - № 01/07 від 01.07.2004 року на суму 9000 грн., № 02/07 від 02.07.2004 року на суму - 6297,08 грн., № 26/07 від 26.07.2004 року на суму 10000 грн., № 27/07 від 27.07.2004 року на суму 8388 грн., (оплата за товар згідно накладної № 84 від 02.06.2004 року та податкової накладної №84 від 02.06.2004 року); ПП "ВКФ "Прилад" - згідно прибуткового касового ордера №20/07 від 20.07.2004 року на суму 10000 грн. та прибуткового касового ордера №21/07 від 21.07.2004 року на суму 9782,45 грн. (оплата за товар згідно накладної №87 від 17.06.2004 року та податкової накладної № 87 від 17.06.2004 року та оплата за товар згідно накладної № 83 від 02.06.2004 року та податкової накладної № 83 від 02.06.2004 року); ПП "Вілга" - згідно прибуткового касового ордера № 31/01 від 31.01.2005 року на суму 4386 грн. (оплата за товар згідно накладної №167/2 від 23.12.2004 року та податкової накладної №167/2 від 13.12.2004 року); ПП ОСОБА_6 - згідно прибуткового касового ордера №28/02 від 28.02.2005 року на суму 1119,60 грн. (оплата за товар згідно накладної №17 від 17.02.2005 року та податкової накладної №17 від 17.02.2005 року); ПП "Меридіан" - згідно прибуткового касового ордера №56 від 01.04.2005 року на суму 1056,0 грн. (оплата за товар згідно накладної №56 від 01.04.2005 року та податкової накладної №56 від 01.04.2005 року); ТзОВ "Івас-Континент" - згідно прибуткового касового ордера № 85 від 06.05.2005 року на суму 2406,0 грн.(оплата за товар згідно накладної № 85 від 06.05.2005 року та податкової накладної №85 від 06.05.2005 року), чим порушено п.1 ст.3 Закону України "Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". Згідно п.1 ст.1 Закону України "Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб’єктами підприємницької діяльності або юридичними особами, які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Розрахункова операція-приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки-оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця. Місце проведення розрахунків-місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо. Згідно п.1 ст.3 вищевказаного Закону суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі при продажу товарів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з
роздрукуванням документів, що підтверджують виконання розрахункових
операцій; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або
відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну
суму проведеної операції. Відповідно до п.1 ст.17 вищевказаного Закону передбачено застосування штрафних санкцій в п’ятикратному розмірі вартості проданих товарів. Перевіркою встановлено, що підприємець ОСОБА_4 з 01.07.2004 року по 06.05.2005 року здійснював оптову торгівлю промисловими товарами (товар, що був реалізований, закуплений підприємствами для подальшого перепродажу) за готівкові кошти без придбання платного торгового патенту, чим порушено ст.3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності». Для здійснення підприємницької діяльності підприємець ОСОБА_4 використовував офісне приміщення в с. Угринів. Згідно ст.8 Закону України N98/96-BP від 23.03.1996 року передбачено застосування штрафних санкцій у подвійному розмірі вартості патенту за повний термін діяльності без патенту. Пунктом 1 ст.3 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" передбачено, що патентуванню підлягає торговельна діяльність, що здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів. Під торгівельною діяльністю слід розуміти роздрібну та оптову торгівлю, діяльність у торговельно-виробничій сфері за готівкові кошти (п.2 ст.3 вищевказаного Закону України). Відповідно до п.3 ст.3 вищевказаного Закону під пунктами продажу товарів слід розуміти магазини та інші торгові точки, які знаходяться в окремих приміщеннях, будівлях або їх частинах і мають торговельний зал для покупців або використовують для торгівлі його частину; кіоски, палатки та інші архітектурні форми, які займають окремі приміщення, але не мають вбудованого торговельного залу для покупців; автомагазини, розвозки та інші види пересувної торговельної мережі; оптові бази, склади-магазини або інші приміщення , які використовуються для здійснення оптової торгівлі за готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток. Крім того, доказом правильності встановлення податковим органом порушення Закону України "Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності", а саме не проведення через РРО вищезазначеної суми, відсутність реєстратора розрахункових операцій є факти, наведені самим позивачем в позовній заяві, де зазначено, що оплата проводилась в готівковій формі на суму 62435,13 грн. Слід, також, звернути увагу на той факт, що ОСОБА_4 в своєму позові вказує, що ним протягом червня 2004 року - червня 2005 року здійснювалася торгівля та готівкова оплата проведена саме по цих операціях, тобто позивач не надавав інших послуг, не здійснював агентської діяльності. Такого ж висновку дійшла колегія ВАСУ, яка зазначила, що в розумінні ст.295 ГК України комерційне посередництво (агентська діяльність) є договірною діяльністю. Відповідно до ч.3 зазначеної статті підприємці, що діють хоча і в чужих інтересах, але не від власного імені, не є комерційними агентами, а також зазначено, що позивачем фактично здійснювалися операції, порядок проведення яких визначається Законом України "Про застосування PPО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та Законом України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності. Що стосується обмеження застосування строків адміністративно-господарських санкцій відповідно до ст.250 Господарського кодексу України, то слід пояснити наступне. Стаття 238 ГКУ говорить - за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Як зазначено в ст.1 ГК України - цей Кодекс визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання. Відповідно до ст.2 Господарського кодексу учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності. Відповідно до ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» зі змінами і доповненнями, державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об’єднані державні податкові інспекції, зокрема, здійснюють контроль за додержанням законодавства про податки, інші платежі. Таким чином, в даних правовідносинах ДШ не є суб’єктом, наділеним господарською компетенцією, а також безпосередньо не здійснює організаційно-господарських повноважень щодо суб’єкта господарювання. Крім того, згідно ст.4 Господарського кодексу України не є предметом регулювання цього Кодексу адміністративні та інші відносини управління за участі суб'єктів господарювання, в яких орган державної влади або місцевого самоврядування не є суб'єктом, наділеним господарською компетенцією, і безпосередньо не здійснює організаційно-господарських повноважень щодо суб'єкта господарювання. Застосовані штрафні санкції не є адміністративно-господарськими санкціями, а тому строки визначені ст.250 ГКУ на даний спір не поширюються. На підставі вищевикладеного ДПІ вважає, що позивачу вірно нараховані штрафні санкції, тому просить в позові відмовити.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю зазначивши, що згідно надісланого ДПІ м. Івано-Франківська рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 05.10.2005 року № 0017531700/0, та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 05.10.2005 року № 0017541700/0, на підставі Акта №150/17-2, від 22.09.2005 року, до нього застосовано штрафні санкції за порушення Закону України "Про патентування деяких видів діяльності" в сумі 1760,00 грн., та застосовано штрафні санкції за порушення Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" в сумі 312175,65 грн. Не погоджуючись з рішеннями ДПІ м. Івано-Франківськ, ним було подано Апеляцію. Розглянувши заперечення, ДПІ м. Івано-Франківськ своє рішення залишила без змін. 22.12.2005 року ним подано Апеляцію в ДПА Івано-Франківської області. В рішенні про результати розгляду скарги від 17.01.2006р оку №556/А/25-019/2 частково скасовано (на суму 1707,67 грн.) рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 05.10.2005 № 0017531700/0, і вислано нам нове рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 20.01.2006 року №0017531700/2 на суму 52,33 грн. Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 05.10.2005 № 0017541700/0 залишено без змін, і вислано нове рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 20.01.2006 року №0017541700/2 на суму 312175,65 грн. 03.02.2006 року ним подано Апеляцію в ДПА України. В рішенні про результати розгляду повторної скарги від 18.02.2006 року № 905/А/25-0315 скаргу залишено без задоволення, і вислано йому нове рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 24.02.2006 року № 0017531700/3 на суму 52,33 грн., і нове рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 24.02.2006 року № 0017541700/3 на суму 312175,65 грн. Не погоджується з рішенням ДПА України виходячи з того, що згідно ст.1 Закону України "Про патентування деяких видів діяльності» об'єктом правового регулювання згідно з цим Законом є торговельна діяльність за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків та кредитних карток на території України, діяльність з обміну готівкових валютних цінностей (включаючи операції з готівковими платіжними засобами, вираженими в іноземній валюті, та з кредитними картками), а також діяльність з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг. В статті 2.3 Закону зазначено, що торговий патент видається за плату суб'єктам підприємницької діяльності державними податковими органами за місцезнаходженням цих суб'єктів або місцезнаходженням їх структурних (відокремлених) підрозділів, суб'єктам підприємницької діяльності, що провадять торговельну діяльність або надають побутові послуги (крім пересувної торговельної мережі), - за місцезнаходженням пункту продажу товарів або пункту з надання побутових послуг, а суб'єктам підприємницької діяльності, що здійснюють торгівлю через пересувну торговельну мережу, - за місцем реєстрації цих суб'єктів. Ст.3.1. Патентуванню підлягає торговельна діяльність, що здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів. Статтею 3.2 Закону встановлено, що під торговельною діяльністю у цьому Законі слід розуміти роздрібну та оптову торгівлю, діяльність у торговельно-виробничій (громадське харчування) сфері за готівкові кошти, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток. В ст.3.3. цього Закону наведено перелік пунктів продажу товарів. Тобто, суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані придбати торговий патент лише у тому випадку, якщо розрахунки за товар здійснюються за готівкові кошти, інші готівкові платіжні засоби, а торгівельна діяльність при цьому здійснюється у пунктах продажу. Згідно ст.1 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі , громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти. В статті 2 Закону зазначено, що реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). Розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі Товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця. Місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо. Тобто реєстратори розрахункових операцій повинні застосовуватись суб'єктами підприємницької діяльності, які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, коли приймання від покупця готівкових коштів за місцем реалізації товарів (послуг), тобто, в місці, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги). В постанові Кабінету Міністрів України № 108, від 08.02.1995 року "Про порядок заняття торговельною діяльністю" розписано, як обладнуються пункти продажу, який порядок здійснення продажі товарів та інше. Стаття 7 зазначає, що суб'єкти господарської діяльності для заняття торговельною діяльністю можуть мати у сфері оптової торгівлі: оптові бази - основні господарські підприємства оптової торгівлі, що здійснюють оптові ' закупівлі та поставки (продаж) товарів і надають торговельні послуги підприємствам і організаціям роздрібної торгівлі, громадського харчування та іншим суб'єктам підприємницької діяльності; товарні склади, склади-холодильники - відокремлені або спеціально пристосовані приміщення для зберігання та переробки товарних запасів; склади-магазини, що мають функціональні площі, до яких входять торговельні та складські площі закритих та напіввідкритих приміщень для зберігання і продажу великогабаритних товарів (меблі, будівельні матеріали тощо). В статті 8 зазначено, що суб'єкти господарської діяльності всіх форм власності повинні забезпечити: відповідність виробничого приміщення (місця) чи будівлі для здійснення торговельної діяльності необхідним екологічним і санітарно-гігієнічним умовам, а технічного стану приміщення (місця), будівлі та устаткування, які будуть використані для торговельної торговельно-виробничої) діяльності, - вимогам нормативних документів щодо зберігання, виробництва та продажу відповідних товарів, а також охорони праці; постійний розвиток матеріально-технічної бази підприємств, оснащення їх сучасною технікою і обладнанням; наявність на видному місці в торговельному приміщенні асортиментного переліку товарів, чинних санітарних і ветеринарних правил, правил продажу товарів та іншої необхідної нормативно-технічної документації та дотримання встановлених у них вимог. Отже, Основне правило торгівлі - покупець вільно заходить в "пункт продажу", який відповідно об лаштований і може вільно купити будь-який товар, який є в продажі. ОСОБА_4 веде підприємницьку діяльність за такими видами: посередницькі послуги, оптова торгівля, з 13.10.2004 року отримано ліцензію на надання послуг з перевезення вантажів (внутрішні та міжнародні). З 07.07.2000 року по 01.04.2004 року знаходився на спрощеній системі оподаткування із сплатою єдиного податку, з 01.04.2004 року на загальній системі оподаткування. Із 23.09.2003 року зареєстрований платником податку на додану вартість. Патент на ведення торговельної діяльності не отримував, реєстратор розрахункових операцій не реєструвався. Для здійснення підприємницької діяльності використовується офісне приміщення в с. Угринів. ПП ОСОБА_4 протягом червня 2004 року - червня 2005 року займався оптовою торгівлею та наданням транспортних послуг. Розрахунки з підприємцем покупці та замовники проводилися безготівково, частково закривалися взаємозаліком і в кількох випадках була оплата готівкою (на загальну суму 62435,13 грн.).Готівкою було оплачено підприємцем ОСОБА_5, ПП "ВКФ"Прилад", ПП Вілга", підприємцем ОСОБА_7, ПП "Меридіан", ТзОВ Івас-Континент". Що стосується плати готівкою то операції проходили таким чином. Станом на 01.06.2004 року підприємець ОСОБА_5 мала заборгованість перед ОСОБА_4 2050,00 грн., 02.06.2004 року ще реалізовано товар, згідно Накладної № 84, на загальну суму 31635,00 грн. Станом на 01.07.2004р. дебіторська заборгованість ПП ОСОБА_8 перед ПП ОСОБА_4 становила 33685,00 грн.. ПП ОСОБА_8 закрила дебіторську заборгованість за раніше відпущений їй товар готівкою, згідно прибуткових касових ордерів: №01/07 від 01.07.04р. на суму 90000,00 грн., №02/07 від 02.07.04р. на суму 6297,00 грн., №26/07 від 26.07.04р. на суму 10000,00 грн., №27/07 від 27.07.04р. на суму 8388,00 грн.. При отриманні готівки ПП ОСОБА_4 у прибуткових касових ордерах вказувалось закриття дебіторської заборгованості за раніше відпущений товар. Станом на 01.07.2004р. дебіторська заборгованість ПП "ВКФ "Прилад" перед позивачем становила 371388,78 грн. До 20.07.2004р. безготівково погашено заборгованість на суму 112282,00 грн., і станом на 20.07.04р. дебіторська заборгованість ПП ЗКФ "Прилад" перед ПП ОСОБА_4 за реалізований товар у попередньому періоді становила 259106,78. Згідно прибуткових касових ордерів № 20/07 від 20.07.04р. на суму 10000,00 грн., № 21/07 від 21.07.04р. на суму 9782,45 грн., погашено дебіторську заборгованість за раніше відпущений товар частково по накладних № 83 від 02.06.04р. на загальну суму 87489,20 грн., та №87 від 17.06.04р. на загальну суму 24016,80 грн.. При триманні готівки ПП ОСОБА_4 у прибуткових касових ордерах вказувалось закриття дебіторської заборгованості за раніше відпущений товар. Станом на 01.01.2005р. ПП "Вілга" мало заборгованість перед ПП ОСОБА_4 4386,00 грн. за реалізований товар згідно накладної № 167/2 від 23.12.04р., на загальну суму 4386,00 грн.. Закриття дебіторської заборгованості за раніше відпущений їм товар проведено готівкою, згідно прибуткового касового ордеру №31/01 від 31.01.05р. на суму 4386,00 грн. При отриманні готівки ПП ОСОБА_4 у прибутковому касовому ордері вказано закриття дебіторської заборгованості за раніше відпущений товар. Приватний підприємець ОСОБА_6 мав заборгованість перед ПП ОСОБА_4 в сумі 1119,60 грн. за реалізований товар згідно накладної № 17 від 17.02.2005р., на загальну суму 1119,60 грн.. Закриття дебіторської заборгованості за раніше відпущений їм товар проведено готівкою, згідно прибуткового касового ордеру №28/02 від 28.02.05р. на суму 1119,60 грн. При отриманні готівки ПП ОСОБА_4 у прибутковому касовому ордері вказано закриття дебіторської заборгованості за раніше відпущений товар. Приватному підприємству "Меридіан" реалізовано товар згідно накладної №56 від 04.05р. на суму 1056,00 грн. За товар оплачено готівкою 01.04.05р. по прибутковому касовому ордеру № 56 на суму 1056,00 грн. (товар, що реалізовано Приватному підприємству «Меридіан» було придбано частково 11.03.05р. і 28.03.05р. і знаходився на збереженні. 1.04.05р. виписано накладну № 56 на суму 1056,00 грн., і перевезено товар на ПП Меридіан", де уповноваженою особою від підприємства по отриманню товару поставлено підпис на накладній. Після цього оплачено готівкою 01.04.05р. по Прибутковому касовому ордеру № 56 на суму 1056,00 грн.). ТзОВ "Івас-Континент" оплатив готівкою 06.05.05р. по прибутковому касовому ордеру № 85 на суму 2406,00 грн. за товар згідно рахунку №85 від 06.05.05р. Товар реалізовано згідно накладної № 85 від 06.05.05р. на суму 2406,00 грн.. (товар, що реалізовано ТзОВ "Івас-Континент" було придбано 30.04.05р. і знаходився на збереженні. 06.05.05р. виписано рахунок № 85 на суму 2406,00 грн., після того, як від підприємства було оплачено по прибутковому касовому ордеру №85 на суму 2406,00 грн. за товар згідно рахунку № 85 від 06.05.05р. Після цього виписано накладну № 85 від 06.05.05р. на суму 2406,00 грн., і перевезено товар на ТзОВ "Івас-Континент", де уповноваженою особою від підприємства по отриманню товару поставлено підпис на накладній). По вище перелічених операціях, крім ПП "Меридіан", та ТзОВ "Івас-Континент", це були закриття дебіторської заборгованості за раніше відпущений товар. Саме так оформлено - підприємцем прибуткові касові ордери. Що стосується операцій з ПП ''Меридіан" та ТзОВ "Івас-Континент", то реалізація товару і оплата відбулися в один день. Але підстав, для того щоб стверджувати, що для проведення даних операцій потрібен патент і касовий апарат - немає. Ні оптових баз, ні складів-магазинів, інші приміщення, які б використовувалися для здійснення оптової торгівлі у ПП ОСОБА_4 немає. Це і стверджено головним державним податковим ревізором-інспектором в Акті. Тобто, пункт продажу товару у ПП ОСОБА_4 відсутній, отже немає основної вимоги для отримання патенту і нового апарату. Просив позов задовольнити з врахуванням строків застосування адміністративно-господарських санкцій.
Заслухавши представників сторін, дослідивши письмові докази по справі суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення.
В судовому засіданні встановлено, що з 26.08.2005 року по 15.09.2005 року відповідачем проводилася планова виїзна документальна перевірка з питань дотримання вимог законодавства про оподаткування позивача за період з 01.04.2004 року по 30.06.2005 року, з питань валютного регулювання та валютного контролю при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності за період з 01.07.2004 року по 01.09.2005 року. Даний факт підтверджується копією акту № 150/17-2 від 22.09.2005 року та не заперечується представниками сторін.
За результатами перевірки відповідачем 05 жовтня 2005 року прийнято рішення № 0017531700/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 1760 грн. за порушення ст. 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності». Крім того, 05 жовтня 2005 року прийнято рішення № 0017541700/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 312175, 65 грн. за порушення п.1 ст. 3 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Внаслідок розгляду скарг позивача на зазначені рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідачем частково скасовано рішення від 05.10.2005 року № 0017531700/0 в частині щодо здіснення оптової торгівлі без придбання платного торгового патенту на суму 1707, 67 грн.
20.01.2006 року прийнято нове рішення № 0017531700/2 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 52,33 грн. за порушення ст. 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності». Крім того, 20.01.2006 року прийнято рішення № 0017541700/2 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 312175, 65 грн. за порушення п.1 ст. 3 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Вказані рішення відповідача були предметом перегляду, згідно скарг позивача, ДПА України, яка рішенням від 18.02.2006 року № 905/а/25-0315 залишила їх без змін, а скаргу – без задоволення.
У зв’язку з цим відповідач 24.02.2006 року прийняв нові рішення № 0017531700/3 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 52,33 грн. за порушення ст. 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» та рішення № 0017541700/3 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 312175, 65 грн. за порушення п.1 ст. 3 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Відповідно до ст. 295 Господарського кодексу України комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб’єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб’єкта, якого він представляє. Комерційним агентом може бути суб’єкт господарювання (громадянин або юридична особа), який за повноваженням, основаним на агентському договорі, здійснює комерційне посередництво. Не є комерційними агентами підприємці, що діють хоча і в чужих інтересах, але від власного імені.
Згідно акту перевірки № 150/17-2 від 22.09.2005 року та пояснень представників сторін позивач з 02.06.2004 року по 06.05.2005 року здійснював продаж товарів за готівкові кошти, виписував прибуткові касові ордери.
Таким чином, позивач використовуючи офісне приміщення в с. Угринів Тисменицького району здійснював підприємницьку діяльність по придбанню та відчуженню товарів, розрахунки за які проводилися безготівково, готівкою та взаємозаліком.
В ст. 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» зазначено, що патентуванню підлягає торговельна діяльність, що здійснюється суб’єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів. Під торговельною діяльністю у цьому Законі слід розуміти роздрібну та оптову торгівлю, діяльність у торговельно-виробничій (громадське харчування) сфері за готівкові кошти, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток (стаття 2 Закону).
Згідно ст. 1 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами — суб’єктами підприємницької діяльності, які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Розрахункова операція — приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг) (стаття 2 Закону).
Здійснюючи підприємницьку діяльність позивач не проводив розрахункові операції через реєстратор розрахункових операцій за реалізовані товари в сумі 62 435, 13 грн., чим порушив п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а також в порушення ст. 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» здійснював оптову торгівлю промисловими товарами (запчастинами) за готівкові кошти без придбання торгового патенту.
Фінансові санкції у вигляді штрафів, визначені Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Законом України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» відносяться до адміністративно-господарських санкцій, що регулюються Господарським кодексом України.
Згідно ст.250 Господарського кодексу України, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
З акту перевірки № 150/17-2 від 22.09.2005 року та пояснень представників сторін вбачається, що позивачем допущено порушення в період з 02.06.2004 року по 06.05.2005 року. Відповідач застосовуючи адміністративно-господарські санкції (фінансові санкції) до позивача за частину правопорушень пропустив строк їх застосування.
Суд не є органом державної влади, який визначає види та розміри адміністративно-господарських санкцій (фінансових санкцій), які необхідно застосувати для припинення правопорушення суб’єкта господарювання.
За таких обставин даний позов підлягає до задоволення в повному обсязі.
На підставі ст.124 Конституції України, керуючись ст.ст. ч.2 ст.11, 158-163, 167 КАС України, суд, -
п о с т а н о в и в:
адміністративний позов задовольнити.
Визнати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0017531700/2 від 20.01.2006 року, № 0017531700/3 від 24.02.2006 року на суму 52, 33 грн. та № 0017541700/0 від 05.10.2005 року, № 0017541700/2 від 20.01.2006 року, 0017541700/3 від 24.02.2006 року на суму 312175, 65 грн., протиправними.
Постанова суду набирає законної сили в порядку встановленому ст. 254 КАС України, може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду в порядку і строки, передбачені ст. 186 КАС України.
Головуючий Могила А.Б.