№ 2а-3315/09/1370
УХВАЛА
ПРО ПОВЕРНЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ
10 вересня 2009 року суддя Львівського окружного адміністративного суду Гавдик З.В. одержавши позовну заяву за адміністративним
позовом ОСОБА_1
до Прокуратури Львівської області
про визнання бездіяльності незаконною, зобов'язання до вчинення дій
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовними вимогами до Прокуратури Львівської області про визнання бездіяльності незаконною, зобов’язання до вчинення дій.
14.05.2009 року, ухвалою судді, вказана позовна заява залишена без руху, оскільки подана без додержання вимог, встановлених ст. 106 КАС України, а саме:
Позивач у позовній заяві об’єднав кілька позовних вимог та просить суд:
- визнати бездіяльність Прокуратури Львівської області при розгляді заяви про вчинений злочин від 07.03.2009 року;
- зобов'язати відповідача прийняти рішення згідно ст. 97 КПК України, по заяві позивача про вчинений злочин від 07.03.2009 року і у випадку відмови в порушенні кримінальної справи згідно ст. 99 КПК України, направити Фермерському господарству копію постанови про відмову в порушенні кримінальної справи.
Згідно ч. 3 ст. 106 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору.
Однак, позивачем не додано документ про сплату судового збору по вказаних об’єднаних позовних вимогах, у відповідності до вимог Декрету КМУ «Про державне мито».
Позивачу встановлено строк до 05.06.2009 року для усунення недоліків.
Вказану ухвалу від 14.05.2009 року про залишення позовної заяви без руху, позивач отримав 01.07.2009 року, в апеляційному порядку не оскаржив, недоліки позовної заяви, яку залишено без руху не усунув.
14.08.2009 року позивач за вхідним № 27498 подав клопотання від 14.08.2009 року, в порядку ст. 102 КАС України, про продовження процесуального строку встановленого судом, пропущеного з поважних причин.
Ухвалою суду від 20.08.2009 року процесуальний строк встановлений в ухвалі від 14.05.2009 року про залишення позовної заяви без руху, продовжено до 10.09.2009 року, яка позивачем отримана 20.08.2009 року.
У встановлений ухвалою суду від 20.08.2009 року строк позивач вимоги ухвали суду від 14.05.2009 року про залишення позовної заяви без руху не виконав, в апеляційному порядку не оскаржив, недоліки позовної заяви, яку залишено без руху не усунув.
Згідно прикінцевих та перехідних положень КАС України, до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору, судовий збір при зверненні до адміністративного суду сплачується у порядку, встановленому законодавством для державного мита, розмір судового збору визначається відповідно до підпункту «б» пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».
Згідно підпункту «б» пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», із скарг за неправомірні дії органів державного управління і службових осіб, що ущемляють права громадян ставка державного мита встановлена в розмірі 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Відтак в КАС України визначено лише розмір судового збору з посиланням на норму Декрету КМ України «Про державне мито». Зі змісту ст. 3 цього ж Декрету Кабінету Міністрів України, державне мито справляється із заяв що подаються до суду, як майнового так і немайнового характеру. В свою чергу, ставки держаного мита із заяв, що подаються до суду немайнового характеру є різними і залежать від предмету звернення. Відповідно, звернення до суду із різними, але об’єднаними в одній позовній заяві немайновими вимогами, зобов’язує позивача сплатити державне мито за різними ставками немайнових позовних вимог. Відтак визначення в КАС України розміру судового збору не звільняє позивача від його оплати в залежності від кількості об’єднаних немайнових позовних вимог, а сплата позивачем судового збору лише в розмірі 3,40 грн. по об’єднаних позовних вимога не є виконанням вимог ч. 3 ст. 106 КАС України.
Крім цього, згідно ст. 254 КАС України, ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим же Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Згідно ст. 14 КАС України, ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про незалежність судової влади» від 13 червня 2007 року N 8 у якій судам дано такі роз’яснення:
Виходячи з того, що незалежність суддів є основною передумовою їх об'єктивності та неупередженості, суддя при здійсненні правосуддя підкоряється лише закону і нікому не підзвітний. Суддям забезпечується свобода неупередженого вирішення судових справ відповідно до їх внутрішнього переконання, що ґрунтується на вимогах закону.
Відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України, судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені.
Таким чином, ухвала від 14.05.2009 року про залишення позовної заяви без руху, вважається законною, позивачем у встановлений строк недоліки позовної заяви, яку залишено без руху не усунуто, відтак суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає поверненню позивачу.
Щодо заяви позивача про роз’яснення вищевказаної ухвали про залишення позовної заяви без руху, поданого 20.08.2009 року за вхідним № 28042, суд зазначає наступне, зі змісту ст. 170 КАС України роз'ясненню підлягає судове рішення, яке може бути подане для примусового виконання, оскільки ухвала про залишення позовної заяви без руху не підлягає примусовому виконанню, відтак не підлягає роз’ясненню.
Керуючись ст. ст. 108, 165 КАС України, суддя –
ПОСТАНОВИВ:
1. Позовну заяву за адміністративним позовом
ОСОБА_1
до Прокуратури Львівської області
про визнання бездіяльності незаконною, зобов'язання до вчинення дій
повернути .
2. В роз’ясненні ухвали судді 14.05.2009 року про залишення позовної заяви без руху відмовити.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, ухвала набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що ухвала суду не набрала законної сили.
3. Ухвала може бути оскаржена особою, яка подала позовну заяву в порядку і строки встановлені ст. 186 КАС України:
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Гавдик З.В.