Судове рішення #6518471

ПОСТАНОВА  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  


15 вересня 2009 року о 12 год., 50 хв.   м. Львів  


Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В.  

секретар судового засідання Черній Ю.Л.  

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу № 2а-2386/09/1370  


позовом   Державного підприємства «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут», представники – Андрієвська А.Б. (довіреність від 18.05.2009 року), Гейник Г.М. (довіреність від 22.06.2009 року),  

до   Державної податкової інспекція у Франківському районі м. Львова, представник – Чабан О.С. (довіреність № 15/10 від 13.05.2009 року)

про   визнання протиправними дії та висновку  


Позивач – Державне підприємство «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекція у Франківському районі      м. Львова про визнання протиправними дії щодо зменшення від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток за 2008 рік в розмірі 1742782 грн. та висновку про порушення вимог п. 5.9 ст. 5, п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Представником позивача в судовому засіданні 09.07.2009 року подано суду клопотання від 09.07.2009 року про розгляд справи понад строки, встановлені ч. 1 ст. 122 КАС України.  

Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що проведеною плановою виїзною перевіркою відповідача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 року по 30.06.2008 року встановлено порушення п. 5.9 ст. 5, п. 6.1 ст. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» шляхом завищення від’ємного значення об’єкта оподаткування за 2008 рік на загальну суму 1742782 грн.

Згідно п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат (за винятком тих, що отримані безкоштовно).  

Таким чином, позивач вважає, що при ведені податкового обліку приросту (убутку) балансової вартості запасів у незавершеному виробництві та залишках готової продукції положення п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не передбачає дотримання вимоги щодо визначення вартості матеріальних ресурсів, які використані при виробництві готової продукції.

Позивач здійснює аналітичний облік затрат незавершеного виробництва на рахунку 23 «Виробництво» і готової продукції на рахунку 26 «Готова продукція» по окремо взятому замовленню на виготовлення науково – технічної продукції і виробів в регістрах бухгалтерського обліку – карточках обліку витрат на виготовлення науково – технічної продукції, які виписуються окремо на кожне замовлення на виготовлення науково – технічної продукції, створення дослідних зразків або партій виробів.          

Наказом ДП «Львівський науково – дослідний радіотехнічний інститут» про облікову політику визначено оцінку вибуття запасів за методом ідентифікованої вартості відповідної одиниці запасів. А тому, вартість суми запасів у незавершеному виробництві розраховується на підставі даних фактичного приходу запасів у незавершене виробництво та вибуттю запасів з незавершеного виробництва по виконаних замовленнях.  

При визначенні балансової вартості запасів у незавершеному виробництві та залишках готової продукції бухгалтерія позивача відносить до балансової вартості запасів у незавершеному виробництві та залишках готової продукції вартість запасів, що відображені в карточках обліку на виготовлення науково – технічної продукції тільки матеріальні витрати, які включають сировину, матеріали, комплектуючі вироби тощо.

У додаткових поясненнях позивач стверджує, що згідно бухгалтерської довідки – розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів (матеріальних активів у незавершеному виробництві) за 2007 рік матеріальних активів (комплектуючих) придбано на суму 562910,87 грн.

Відповідно до карток обліку затрат, які ведуться окремо по кожному замовленню, вартість матеріальної складової (сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, МШП) у загальній сумі здійснених у 2007 році витрат по виконаних замовленнях становить 1571,70 грн.  Внаслідок цього, при визначенні балансової вартості запасів у незавершеному виробництві на кінець звітного періоду позивачем враховувалась лише вартість матеріальних витрат використаних у виробництві за відповідний звітний період, а також, саме ця сума враховувалась позивачем при поданні декларації.  

За таким самим методом позивачем розрахована і вартість запасів у незавершеному виробництві і за 2006 рік.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, надали суду пояснення по суті спору, просили суд позов задоволити повністю з підстав зазначених в позовній заяві та додаткових поясненнях до позовної заяви.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, просив суд відмовити в задоволенні позову з підстав, що вимоги позивача щодо визнання протиправними дій ДПІ у Франківському районі м. Львова та визнання протиправним висновку щодо порушення платником вимог п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» є безпідставними, оскільки вчинення податковим органом в процесі проведення перевірки дій щодо виявлення порушень податкового законодавства не є окремим його елементом чи функцією, а лише складовою частиною перевірки, результати якої оформляються актом, у якому зазначається лише хід проведення перевірки та виявлені під час перевірки порушення. Внаслідок цього, акти перевірок не мають обов’язкового характеру, оскільки у них не зазначено обов’язок платника сплатити податковому органу податкові зобов’язання чи штрафні санкції.  

Заслухавши пояснення представників сторін, безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд -      

 

ВСТАНОВИВ:  


Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», № 2181 від 21.12.2000 року із змінами і доповненнями, Законом України «Про державну податкову службу в Україні» № 509-ХІІ від 04.12.1990 року із змінами і доповненнями, Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06. 2001 року за N 253, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.07.2001 року за N 567/5758, Порядком оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 року за N 327, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 року за N 925/11205, КАС України.



При прийнятті постанови суд виходить з того що, позивач – Державне підприємство «Львівський науково – дослідний радіотехнічний інститут» зареєстрований 15.04.1991 року Виконавчим комітетом Львівської міської ради, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 153309 та включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, згідно довідки № 132 від 16.01.2007 року.

23.12.2008 року ДПІ у Франківському районі м. Львова проведено планову виїзну перевірку відповідача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2006 року по 30.06.2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 року по 30.06.2008 року, за результатами якої складено акт № 4632/23-2/14311429.

У висновках вказаного акту зазначено:  

1. п. 4.7 ст. 4 Закону України за № 168/97-ВР від 03.04.1997 року «Про податок на додану вартість» із змінами і доповненнями, в результаті чого занижено ПДВ всього у сумі 84285,38 грн., в тому числі за грудень 2007 року в сумі 8202,97 грн., за лютий 2007 року в сумі 76082,41 грн.;  

2. п.п. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» за № 889-ІV від 22.05.2003 року із змінами і доповненнями, а саме, заборгованість по сплаті податку з доходів фізичних осіб до бюджету в сумі 739240,45 грн., у зв’язку з нарахуванням зарплати станом на 01.07.2008 року;

3. п. 5.9 ст. 5, п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» за № 283/97-ВР від 22.05.1997 року, в результаті чого встановлено завищення від’ємного значення об’єкта оподаткування на загальну суму 174278,2 грн. за 2008 року.

4. ДП «Львівському науково – дослідному радіотехнічному інституту» встановлене перевіркою завищення  від’ємного значення  об’єкта  оподаткування   на загальну суму 1742782 грн. відкоригувати в наступних  звітних періодах, а саме в річній декларації «Про оподаткування прибутку підприємств» за 2008р. в рядку 04.9 «Від’ємне значення   об'єкта оподаткування попереднього податкового року».  

5. ДП «Львівському науково – дослідному радіотехнічному інституту» відкоригувати  залишки ТМЦ в Додатку К1/1 «Розрахунок приросту /убутку/ балансової вартості   запасів «до річної декларації «Про оподаткування прибутку підприємств» за 2008р.  станом на 01.01.2008р. з врахуванням порушень відображених в п.3.1.2. «Валові витрати» даного Акту перевірки.  

12.01.2009 року позивачем подано відповідачу заперечення до згаданого акту. У запереченні позивач просить, при прийнятті рішення за матеріалами акту  № 4632/23-2/14311429 від 23.12.2008 року враховувати вказане заперечення та визнати в пп. 3 п. 4 акту висновки як необґрунтовані і такими, що суперечать вимогам чинного законодавства.  

15.01.2009 року на вказане заперечення відповідачем за № 653/10/23-219 надано відповідь позивачу, про те, що заперечення платника не спростовує порушення викладені в п. 3.1.2 (Валові витрати) акту перевірки  № 4632/23-2/14311429 від 23.12.2008 року.    

Згідно ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього ж Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд.  

Згідно ст. 17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Згідно ст. 104 КАС України, до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.

Згідно ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»:  

1.1) платники податків - юридичні особи, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції;  

1.2) податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим же Законом або іншими законами України;  

Згідно ст. 5 цього ж Закону, встановлений порядок узгодження сум податкових зобов'язань, оскарження рішень контролюючих органів та визначення податкового боргу.                  

- 5.1. Самостійне узгодження податкового зобов'язання - податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.  

- 5.2. Апеляційне узгодження податкового зобов'язання, - податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього ж Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.  

Згідно ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

Згідно п. 1.3. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка.  

Акт – службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.          

Згідно п. 1.5. цього ж Порядку, акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок повинен містити систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства.  

Згідно п. 1.6. цього ж Порядку, за результатами невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства.  

Згідно п. 1.7. цього ж Порядку, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.  

Згідно п.п. 2.3.2. п. 2.3. цього ж Порядку, за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно:  

- висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю;  

- у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень;  

- зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення;  

- у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів;  

- у разі відмови посадових осіб суб'єкта господарювання надати перевіряючим письмові пояснення щодо встановлених порушень та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, факти відмови відобразити в акті.  

Згідно п. 2.4. цього ж Порядку, у висновку акта невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок відображається узагальнений опис виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства з посиланням на підпункти, пункти, статті нормативно-правових актів та виявлені порушення податкового та іншого законодавства відображаються у гривнях у розрізі податків, зборів та інших обов'язкових платежів з розбивкою за роками та податковими періодами, у межах періоду, що перевіряється.  

Згідно п. 2.6 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, податкове повідомлення-рішення (далі - податкове повідомлення) - це рішення керівника податкового органу (його заступника) виявленого перевищення (заниження) бюджетного відшкодування або відмови у наданні бюджетного відшкодування, а також обов'язку платника податків, сплатити суми за порушення податкового законодавства та інших нормативно-правових актів, що приймаються за результатами перевірок платника податків.

Вказаний акт перевірки позивача є носієм доказової інформації, і не має наперед встановленої сили, оскільки за результатами вищевказаної перевірки позивача в частині, що стосується предмету спору по даній справі, відповідачем протягом десяти робочих днів від дня реєстрації акта податкове повідомлення-рішення не приймалось.    

Таким чином, позовні вимоги позивача щодо визнання протиправними дії щодо зменшення від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток за 2008 рік в розмірі 1742782 грн. зазначеного в акті перевірки  № 4632/23-2/14311429 Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова від 23.12.2008 року та  висновку, в частині порушення п. 5.9 ст. 5 та п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», задоволенню не підлягає, оскільки акт перевірки не є формою рішення податкового органу на підставі якого відбувається узгодження сум податкових зобов'язань, а є лише службовим документом, який стверджує факт проведення перевірки і є носієм доказової інформації. Акт перевірки не є рішенням (нормативно-правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії), яке б в силу вимог закону порушувало права, свободи чи інтереси позивача у сфері публічно-правових відносин.

Судом відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі згідно п. 1. ст. 157 КАС України, оскільки згідно ст. 3, 17 КАС України, вказаний спір належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.    

Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -


П Р И Й Н Я В:  


1. В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

2. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку заяву не було подано.  

 Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.  

 У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.  

 Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.  

 3. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову суду першої інстанції повністю або частково в порядку і строки встановлені ст. 186 КАС України:

 Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.  

 Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.  

 Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

 Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.  

 Постанова складена в повному обсязі 18.09.2009 року.


Суддя                                 Гавдик З.В.  

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація