ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
8 жовтня 2009 року о 11 год., 00 хв.. м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В.
секретар судового засідання Черній Ю.Л.
розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу № 2а-2066/09/1370
за позовом ОСОБА_1
до Прокурора Львівської області державного радника юстиції 2 класу Баганця О.В., представник – Мельничук Ю.І. (довіреність 05/1-186 вих.09 від 30.03.2009 року)
про скасування наказу та поновлення на посаді
Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Прокурора Львівської області державного радника юстиції 2 класу Баганця Олексія Васильовича про:
1. скасування наказу прокуратури Львівської області № 78к від 09.02.2009 року.
2. поновити ОСОБА_1, на посаді старшого слідчого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Львівської області.
Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує наступним, 09.02.2009 року наказом № 78к позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за вчинення проступку, який порочить працівника прокуратури старшого слідчого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Львівської області та застосовано дисциплінарне стягнення - звільнення.
Підставою для прийняття вказаного наказу на думку відповідача, є вчинення позивачем дисциплінарного проступку, який порочить працівника прокуратури. В ході службового розслідування з'ясувалось, що позивач працюючи на посаді старшого слідчого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Львівської області, з метою сприяння повернення ОСОБА_4 викраденого у нього 24.01.2009 року автомобіля та на його прохання вступив у позаслужбові відносини із невстановленими особами, які за винагороду в розмірі 4600 доларів США мали повернути автомобіль марки «Шкода-Октавія», що належить ОСОБА_4
06.02.2009 року прокуратурою Львівської області в порушенні кримінальної справи, відносно позивача за фактом вимагання коштів за повернення автомобіля ОСОБА_4, відмовлено на підставі п.2 ст.6 КПК України у зв'язку із відсутністю складу злочину.
Однак, відповідач вважає вказані дії як такі, що порочать як працівника прокуратури, оскільки згідно Дисциплінарного статуту прокуратури України, працівники прокуратури повинні мати високі моральні якості, бути принциповими і непримиренними до порушень законів.
Згідно ст.11 Дисциплінарного статуту прокуратури України, дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню вини та тяжкості проступку. За час роботи в органах прокуратури, позивач характеризувався як сумлінний, відповідальний, ініціативний працівник, про що свідчать характеристики ділових та професійних якостей, як працівника прокуратури, затверджені рішеннями атестаційних комісій прокуратури Львівської області. Окрім цього, за час роботи в органах прокуратури позивач жодного разу не притягувався до дисциплінарної відповідальності. Наявність в діях позивача складу дисциплінарного проступку, який порочить як працівника прокуратури, має ґрунтуватись на підставі даних отриманих в ході проведення службової перевірки, а не на
матеріалах про відмову в порушенні кримінальної справи, як це випливає зі змісту оспорюванного наказу.
При прийнятті рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності відповідачем неповно з'ясовано обставини, які мають значення при застосуванні такого суворого виду дисциплінарного стягнення як звільнення.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задоволити позов повністю.
Позиція відповідача викладена в довідці від 18.09.2009 року, в якій відповідач посилається на матеріали службового розслідування, а також вказує, що позивач проігнорував встановлений ст. 97 КПК України порядок розгляду заяв і повідомлень про злочин.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечив, просив суд в задоволенні позову відмовити повністю, з вказаних підстав.
Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, безпосередньо, всебічно, повно та об’єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд –
ВСТАНОВИВ:
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про прокуратуру» № 1789-XII від 05.11.1991 року із змінами і доповненнями, Дисциплінарним статутом прокуратури України, затвердженим Постановою ВР № 1796-XII від 06.11.1991 року, Інструкцією про порядок проведення службового розслідування в органах прокуратури України, затвердженою наказом Генерального прокурора України № 69к від 21.02.2001 року , КАС України.
09.02.2009 року Прокуратурою Львівської області видано наказ № 78к « Про притягнення до дисциплінарної відповідальності », в якому зазначено:
24.01.2009 року, близько 04 год. 30 хв. на вул. Тракт Глинянський в м. Львові невідомі особи незаконно заволоділи автомобілем Шкода-Октавія, який належить гр. ОСОБА_4 За цим фактом 26.01.2009 року слідчим СВ Личаківського РВ ЛМУ ГУМВС у Львівській області порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України. В цей же день до управління карного розшуку ГУ УМВСУ у Львівській області звернувся гр. ОСОБА_4 із заявою про вимагання в нього гр. ОСОБА_1 та ОСОБА_5 грошей в сумі 4 600 доларів США за повернення викраденого автомобіля.
В ході службового розслідування з'ясувалось, що ОСОБА_1, який працює на посаді старшого слідчого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Львівської області, під час перебування у службовому відрядженні в м. Києві, з метою сприяння повернення ОСОБА_4 викраденого автомобіля та на його прохання вступив в позаслужбові відносини з невстановленими особами, які за винагороду в сумі 4600 доларів США мали повернути зазначений автомобіль і залучив до цього колишнього працівника прокуратури області ОСОБА_5
Прокуратурою Львівської області 06.02.2009 року в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_5 відмовлено на підставі п. 2 ст. 6 КПК України у зв'язку із відсутністю в їх діях ознак злочинів.
Разом з тим, в постанові про відмову в порушенні кримінальної справи зазначено, що ОСОБА_1, достовірно знаючи про викрадення автомобіля у гр. ОСОБА_4, про незаконне його утримування та вимогу повернення законному власнику за умови неправомірної передачі невстановленим особам коштів, усупереч Дисциплінарного статуту прокуратури України, згідно якого працівники прокуратури повинні мати високі моральні якості, бути принциповими і непримиренними до порушень законів, вступив в позаслужбові стосунки з невстановленими слідством особами щодо повернення викраденого автомобіля гр. ОСОБА_4 за грошові кошти в сумі 4600 доларів США.
Більше того, при проведенні службового розслідування проявив нещирість, дав недостовірні пояснення про обставини події, не сприяв встановленню об'єктивної істини. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив проступок, який порочить його як працівника прокуратури, та спричинив значної шкоди авторитету органів прокуратури, у зв'язку з чим підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності.
Керуючись ч.1 ст. 8, п.5 ст. 9 Дисциплінарного статуту прокуратури України, за вчинення проступку, який порочить його, як працівника прокуратури, старшого слідчого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Львівської області юриста 2 класу ОСОБА_1 звільнити із займаної посади та з органів прокуратури.
Вказаному наказу, згідно матеріалів службового розслідування передували наступні обставини (матеріали службового розслідування є у справі):
26.01.2009 року за вих. № 3/471 начальником ГУМВС України у Львівській області направлено Прокуророві Львівської області матеріали по заяві ОСОБА_4 за фактом вимагання грошей.
26.01.2009 року Прокуратурою Львівської області видано розпорядження № 3, з метою проведення службового розслідування по заяві ОСОБА_4 щодо протиправної поведінки позивача відповідно до Інструкції про проведення службового розслідування в органах прокуратури України.
27.01.2009 року за вих. № 06/2-89 вих.09 Прокурором Львівської області направлено спеціальне повідомлення Генеральному прокурору України, в якому вказано, що 26.01.2009 року ОСОБА_4 звернувся до ГУУМВС України у Львівській області із заявою про вимагання у нього ОСОБА_1 коштів за повернення викраденого автомобіля. 27.01.2009 року матеріали перевірки за вказаним фактом надійшли до прокуратури Львівської області.
28.01.2009 року на виконання розпорядження прокурора Львівської області по перевірці звернення ОСОБА_4 яке надійшло у прокуратуру Львівської області з ГУМВСУ у Львівській області, затверджено план перевірки звернення ОСОБА_4
В подальшому в матеріалах службового розслідування є копії матеріалів кримінальних справ, а також вищевказана постанова Прокуратури Львівської області від 06.02.2009 року, якою в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_5 відмовлено на підставі п. 2 ст. 6 КПК України у зв'язку із відсутністю в їх діях ознак злочинів.
В матеріалах службового розслідування також є висновки службового розслідування від 09.02.2009 року, затверджені цією ж датою, згідно яких позивач всупереч вимогам Дисциплінарного статуту прокуратури України, вступив в позаслужбові відносини з невстановленими слідством особами щодо повернення викраденого автомобіля за кошти, при проведенні перевірки проявив нещирість, не сприяв встановленню об’єктивної істини, вчинив дії які підривають авторитет прокуратури, чим скоїв дисциплінарний проступок, який порочить його як працівника органів прокуратури.
Згідно ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Згідно ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Згідно ст. 63 Конституції України, особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом.
Згідно ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно ст. 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього ж Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд.
Згідно ст. 17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Згідно ст. 48 цього ж Закону, прокурори і слідчі заохочуються за сумлінне виконання службових обов'язків.
За порушення закону, неналежне виконання службових обов'язків чи скоєння ганебного вчинку прокурори і слідчі несуть відповідальність згідно з Дисциплінарним статутом прокуратури України, який затверджується Верховною Радою України.
Згідно ст. 2 Дисциплінарного статуту прокуратури України, працівники прокуратури повинні мати високі моральні якості, бути принциповими і непримиренними до порушень законів, поєднувати виконання своїх професійних обов'язків з громадянською мужністю, справедливістю та непідкупністю. Вони повинні особисто суворо додержувати вимог закону, виявляти ініціативу в роботі, підвищувати її якість та ефективність і сприяти своєю діяльністю утвердженню верховенства закону, забезпеченню демократії, формуванню правосвідомості громадян, поваги до законів, норм та правил суспільного життя.
Будь-які порушення прокурорсько-слідчими працівниками законності та службової дисципліни підривають авторитет прокуратури, завдають шкоду інтересам держави та суспільства.
Згідно ст. 3 цього ж статуту, на підставі ст. 48 Закону України «Про прокуратуру» цей же Статут встановлює порядок заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурорсько-слідчих працівників.
Згідно ст. 9 цього ж статуту, дисциплінарними стягненнями є: догана, пониження в класному чині, пониження в посаді, позбавлення нагрудного знаку «Почесний працівник прокуратури України», звільнення, звільнення з позбавленням класного чину.
Згідно ст. 11 цього ж статуту, дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню вини та тяжкості проступку. Прокурор, який вирішує питання про накладення стягнення, повинен особисто з'ясувати обставини проступку та одержати письмове пояснення від особи, яка його вчинила. В разі необхідності може бути призначено службову перевірку.
Згідно п. 5 Інструкції про порядок проведення службового розслідування в органах прокуратури України, п ідставами для проведення службового розслідування можуть бути:
- звернення народних депутатів України, посадових осіб органів виконавчої влади, засобів масової інформації;
- повідомлення органів дізнання, слідства, прокуратури, суду;
- заяви, скарги та листи громадян.
Згідно п. 14 цієї ж Інструкції, за результатами розслідування складається висновок (доповідна записка, проект наказу) у якому зазначається:
- факти і суть звинувачень чи підозри, які стали підставою для проведення службового розслідування, посада, прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, освіта, термін служби в органах прокуратури і перебування у займаній посаді особи, стосовно якої проведено службове розслідування;
- висновки службового розслідування, що пом'якшують або обтяжують відповідальність чи знімають з працівника прокуратури безпідставні звинувачення або підозру, причини та умови, що сприяли порушенню, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення;
- пропозиції про застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення або міри громадського впливу, направлення матеріалів у слідчі органи або про припинення службового розслідування, про необхідність виклику працівника щодо якого проводилось службове розслідування, для участі у розгляді висновку.
Таким чином, суд повинен перевірити чи рішення відповідача станом на 09.02.2009 року (Наказ № 78К) прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо, розсудливо (ч. 3 ст. 2 КАС України).
Судом не враховуються, посилання в спірному наказі на матеріали службового розслідування за заявою ОСОБА_4, оскільки станом на 26.01.2009 року у Прокуратури Львівської області не було підстав видавати розпорядження № 3, з метою проведення службового розслідування по заяві ОСОБА_4 щодо протиправної поведінки позивача, так як, заяву про вимагання грошей, ОСОБА_4 написав лише 27.01.2009 року, що підтверджується текстом копії заяви. Жодних виправлень в даті написання заяви немає, пояснення ОСОБА_4 також датовані 27.01.2009 року. Згідно тексту спеціального повідомлення Генеральному прокурору України, до прокуратури Львівської області матеріали перевірки за вказаним фактом надійшли 27.01.2009 року.
Відтак п ідстав для створення комісії та проведення службового розслідування станом на 26.01.2009 року не було, що є порушенням п. 5 Інструкції про порядок проведення службового розслідування в органах прокуратури України.
У висновках службового розслідування не зазначено висновків, що пом'якшують відповідальність позивача, а також пропозиції про застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення, що є порушенням п. 14 Інструкції про порядок проведення службового розслідування в органах прокуратури України .
Судом також не враховуються, посилання в спірному наказі на обставини вказані в постанові від 06.02.2009 року, якою в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_5 відмовлено на підставі п. 2 ст. 6 КПК України у зв'язку із відсутністю в їх діях ознак злочинів, оскільки вказана постанова скасована, що підтверджується постановою про відмову в порушені кримінальної справи від 04.06.2009 року.
В спірному наказі, відсутні посилання на підстави відповідальності позивача згідно вимог ст. 48 Закону України «Про прокуратуру», оскільки Дисциплінарний статут прокуратури України встановлює лише порядок заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурорсько-слідчих працівників (ст. 3 цього ж статуту). Суд керується положенням Закону, який має вищу юридичну силу. Також не зазначені підстави відповідальності позивача згідно ст. 48 Закону України «Про прокуратуру» у висновку службового розслідування від 09.02.2009 року.
Позиція суду проте, що Дисциплінарний статут прокуратури України встановлює лише порядок заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурорсько-слідчих працівників, узгоджується із позицією ВАС України викладеною в ухвалі від 13.12.2007 року.
У Дисциплінарному статуті прокуратури України, закладений принцип, що дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню вини та тяжкості. Відповідно ступень вини та тяжкості ганебного вчинку, на думку суду, повинні підтверджуватись належними та допустимими доказами. Правила допустимості доказів встановлені задля досягнення справедливості, об'єктивності та добросовісності у підтвердженні доказами обставин у справі, виходячи з того, що нелегітимні засоби не можуть використовуватися задля досягнення легітимної мети. Ці ж правила, визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Так, постанова від 06.02.2009 року, якою відмовлено в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_1 на підставі п. 2 ст. 6 КПК України за відсутністю в діянні складу злочину, не зважаючи на її подальше скасування, не є легітимним доказом (на дату видачі спірного наказу) вини та тяжкості позивача у вчиненому на думку відповідача проступку, оскільки вину та тяжкість не доведено в законному порядку.
Недопустимими є докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Матеріали службового розслідування проведеного згідно розпорядження № 3 виданим Прокуратурою Львівської області 26.01.2009 року, одержані із вищевказаними порушеннями Інструкції про порядок проведення службового розслідування в органах прокуратури України, відтак відхиляється судом.
Посилання відповідача на ігнорування позивачем встановленого ст. 97 КПК України порядку розгляду заяв і повідомлень про злочин, а також заяву позивача відповідачу від 15.09.2009 року, судом відхиляється, оскільки такі не були підставою звільнення.
Таким чином, позовні вимоги позивача про скасування наказу прокуратури Львівської області № 78к від 09.02.2009 року та поновлення на посаді старшого слідчого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Львівської області підлягають задоволенню повністю. Відповідач згідно вимог ст. ст. 70, 71 КАС України належними та допустимими доказами не довів ті обставини на яких ґрунтуються його заперечення та правомірність свого рішення.
Згідно ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 17, 69, 70, 159-163, 167, 256 КАС України, суд –
П Р И Й Н Я В:
1. Адміністративний позов задоволити повністю.
2. Визнати протиправним і скасувати наказ прокуратури Львівської області № 78к від 09.02.2009 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності».
3. Поновити ОСОБА_1 на посаді старшого слідчого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Львівської області.
4. Про поновлення ОСОБА_1 на посаді старшого слідчого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Львівської області, постанова виконується негайно.
5. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 8,50 грн. судового збору.
6. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
7. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову суду першої інстанції повністю або частково в порядку і строки встановлені ст. 186 КАС України:
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова у повному обсязі складена 09.10.2009 року
Суддя Гавдик З.В.