Справа №2а-13950/08/1570
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 жовтня 2009 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого –судді Іванова Е.А.
при секретарі –Мезнер О.Е.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області про зобов’язання нарахувати та виплатити щомісячну державну допомогу, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до Управління Пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області, в якому позивач просить поновити вказаний строк звернення до суду та зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити їй як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за період з 2006р. по жовтень 2008р. включно суму 4172,40грн., мотивуючи це тим, що вона є дитиною війни і відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 1 січня 2006 року їй повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, проте у 2006-2007р.р. така допомога їй не виплачувалась, а у 2008 році не у повному обсязі, що порушує її права.
Позивач у судове засідання не з’явилась, про день та час слухання справи була повідомлена належним чином та своєчасно, проте надіслала до суду заяву в якій просить суд розглядати справу без її участі.
Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, просив суд відмовити в його задоволенні у повному обсязі з підстав викладених у запереченнях.
Вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи суд приходить висновку що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 1944 року народження належить до категорії осіб статус яких визначений Законом України „Про соціальний захист дітей війни” №2195 від 18.11.2004 року та є дитиною війни, про що свідчить копія паспорта (а.с.4), копія пенсійного посвідчення виданого 10.07.2003р. (а.с.5). ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області де отримує пенсію. Позивач отримала у 2008 році підвищення до пенсії у розмірі: з 01.04.2008р. – 48,10грн., з 01.07.2008р. – 48,20грн., з 01.10.2008р. – 49,80грн.
Спірні правовідносини регулюються ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” №2195 яка зазначає, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлений ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” №1058 від 09.07.2003 року у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Суд вважає, що ч. 3 ст. 28 вищезазначеного Закону передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 ч. 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених з цим Законом.
Разом з тим, суд вважає за можливе застосувати для визначення розміру щомісячної доплати до мінімальної пенсії за віком розмір прожиткового мінімуму, оскільки положення ч. 3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни.
Ст.62 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” встановила розмір прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність: з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 406 гривень, з 1 жовтня - 411 гривень.
Конституційний суд України у своєму рішенні від 09.07.2007 року №6-рп/2007 визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" серед яких: ст.111 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік” за якою підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни, та п.12 ст.71 яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з урахуванням статті 111 цього Закону. А отже з цього часу відновлено ст.6 Закону в повному обсязі.
Ст.58 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік” встановила розмір прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність: з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривня, з 1 липня - 482 гривні, з 1 жовтня - 498 гривень.
Рішенням Конституційного суду України по справі N 10-рп/2008 22 травня 2008 року було визнано неконституційними п.41 Розділу ІІ Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.
Таким чином редакція ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» повернулась в стан, що існував до внесення змін від 28.12.2007р.
Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Судом встановлено, що всупереч рішенням Конституційного суду України Управління Пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області вказані надбавки позивачеві не виплачували у 2007 році і не сплачені у повному обсязі за 2008 рік до цього часу.
За таких обставин суд вважає, що право позивача порушено, вона має право на підвищення пенсії в розмірі визначеному законом України „Про соціальний захист дітей війни”.
Згідно ч. 2 ст. 152 Конституції України, Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином суд вважає, що позовні вимоги позивача слід задовольнити з часу винесення рішень Конституційного Суду України з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. та з 22.05.2008р. по жовтень 2008р. включно.
Статтею 110 Закону України „Про державний бюджет України на 2006 рік” №3235 від 20.12.2005 року було встановлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", запроваджуються з 1 січня 2006 року, а статтею 6, - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. У Прикінцевих положень Закону Кабінету міністрів України доручено за результатами виконання Державного бюджету України за перше півріччя 2006 року внести Верховній Раді України пропозиції щодо подальшого поетапного впровадження ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, проте доручення Кабінетом Міністрів України впродовж 2006 року виконане не було та Законом України «Про державний бюджет України на 2006 рік» кошти для виплат не виділялись.
До цього часу положення ст.110 Закону України „Про державний бюджет України на 2006 рік” не скасовані та неконституційними не визнавались, тому суд приходить до висновку, що вимоги стосовно 2006 року не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.3 ст.162 КАС України суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З огляду на вищезазначене суд вважає за необхідним задовольнити вимоги позивача, саме шляхом зобов’язання Управління пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області: нарахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії, передбачене ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, виходячи з розрахунку прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006р. за період часу з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року; нарахувати та доплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії, передбачене ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі суми різниці між сумою виплаченого підвищення до пенсії, як дитині війни та розміром прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність визначеного Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р. за період часу з 22 травня 2008р. по жовтень 2008 року включно для захисту її прав, свобод і інтересів.
На підставі викладеного і керуючись Законом України «Про соціальний захист дітей війни”, Рішеннями Конституційного суду України від 09.07.2007 року по справі №6-рп/2007, від 22.05.2008р. по справі 10-рп/2008, ст.ст. 7-9, 158, 160, 162, 163 КАС України суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області задовольнити частково.
Зобов’язати Управління пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області: нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії, передбачене ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, виходячи з розрахунку прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006р. за період часу з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року; нарахувати та доплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії, передбачене ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі суми різниці між сумою виплаченого підвищення до пенсії, як дитині війни та розміром прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність визначеного Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р. за період часу з 22 травня 2008р. по жовтень 2008 року включно.
В решті позовних вимог відмовити.
Заяву про апеляційне оскарження постанови може бути подано протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 цього Кодексу – з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського адміністративного апеляційного суду.
Суддя Е.А.Іванов