Справа №2-а-2197/09
П О С Т А Н О В А
іменем України
22 жовтня 2009 року Сумський районний суд сумської області у складі:
головуючого – судді Дашутіна І.В.
при секретарі – Макошенець С.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Сумської районної державної адміністрації, про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просила зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Сумської районної державної адміністрації виплатити заборгованість по державній допомозі по догляду за дитиною з 2007 по 2008 рік.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка посилається на те, що вона має на утриманні дитину віком до 3 років та відповідно до вимог ст.. 15 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми” отримує державну допомогу на дитину до досягнення нею трьохрічного віку. Відповідно до вимог ст. 58 Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік” було встановлено прожитковий мінімум на одну особу для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років: з 1 січня – 526 грн., з 1 квітня – 538 грн., з 1 липня – 540 грн., з жовтня 557 грн. Натомість відповідачем не нараховувалося та не сплачувалося позивачці зазначена допомога у належних сумах в супереч вимогам ст.. 15 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми” та п. 3 ст.22, ст.. 8 Конституції України. Вважала дії відповідача протиправними та такими, що порушують її права.
До судового засідання з’явилась позивачка і просила задовольнити позов у повному обсязі.
Представник управління праці та соціального захисту населення Сумської районної державної адміністрації у судове засідання не з’явився, але у своєму позові проти позову заперечував, просив в задоволенні позову відмовити у зв’язку з пропущенням строку для звернення до суду, передбаченого ст. 99 КАС України та у зв’язку з необгрунтованістю.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Позивачка має на утриманні доньку ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1.
У 2007 році позивачці була виплачена допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у сумі 810грн. 91 коп. Як видно з розрахунків їй у 2008 році з травня виплачувалось по 144 грн. 10 коп.
Відповідно до ст. 15 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми” позивачка має право на отримання щомісячної виплати допомоги на дитину із урахуванням прожиткового мінімуму на одну особу для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років: з 1 січня – 526 грн., з 1 квітня – 538 грн., з 1 липня – 540 грн., з жовтня - 557 грн. встановленого ст.58 Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік”.
Із заперечень відповідача, встановлено, що відповідач здійснює виплату позивачу зазначених виплат, посилаючись на ст. 15 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми”.
Виходячи із встановлених обставин справи та досліджених доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.
Згідно зі ст. 4 Закону України « Про державну допомогу сім’ям з дітьми » фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до п.14 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», дію статті 15 Закону України « Про державну допомогу сім’ям з дітьми », було зупинено.
Відповідно до частини 2 статті 56 Закону України „Про Державний бюджет на 2007 рік” у 2007 році допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку встановлюється у розмірі що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Рішенням Конституційного суду України у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (справа про соціальні гарантії громадян) № 6-рп/2007 від 09.07.07 абзац третій частини другої статті 56 щодо встановлення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, що визначається як різниця між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України було визнано такими, що не відповідає Конституції України (є не конституційним).
Пунктом 5 зазначеного Рішення Конституційного суду України визначено, що рішення має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Але ж, позивачка на момент призначення допомоги по догляду за дитиною являлась застрахованою особою, їй згідно призначення всіх видів допомоги було призначено допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не згідно Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми”, а на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2007 року №13 „Деякі питання призначення та виплати допомоги сім’ям з дітьми”. Тому її вимоги стосовно зобов’язання управління праці та соціального захисту населення сплатити борг за 2007 рік по допомозі по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, виходячи з розмірів встановлених ч.1 ст.15 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми” не мають правових підстав.
Крім цього, Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до деяких норм Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми».
Так, п.п.4 п.23 розділу 2 зазначеного Закону статтю 12 Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми» щодо встановлення розміру та порядку виплати допомоги при народження дитини викладено в новій редакції. Підпунктом 7 п.23 розділу 2 Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» в новій редакції викладено ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми» щодо встановлення розміру та порядку виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а саме: «Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім»ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн.».
З моменту набрання чинності Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», а саме з 1 січня 2008 року стаття 12 та частина 1 статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми» стали діяти в новій редакції. Вказані норми Рішеннями Конституційного Суду від 22 травня 2008 року та від 27 листопада 2008 року неконституційними не визнавались, а тому відсутні підстави для їх незастосування.
Відповідачем допомога позивачу до досягнення дитиною трирічного віку виплачувалась відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», .
Крім цього, позивачка порушила річний строк звернення до адміністративного суду передбачений ст. 99 КАС України, який обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушене право. Річний строк на звернення до адміністративного суду починається з моменту звернення позивачки до Управління із заявою про призначення всіх видів соціальної допомоги. Поважних причин пропущення строку позивачка не вказала у судовому засіданні, тому суд вважає, що пропущення строку є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову.
На підставі викладеного, к еруючись ст. ст..159,160, 162 КАС України, ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми» в редакції Закону України « Про Державний бюджет на 2007 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» , суд, -
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Сумської районної державної адміністрації, про стягнення заборгованості відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня винесення повного тексту постанови та наступною подачею апеляційної скарги протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження до суду першої інстанції з одночасним направленням її копії до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду набирає законної сили після спливу строку на подачу заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не буде подано.
Суддя (підпис)
З оригіналом згідно
Суддя І .В. Дашутін