Справа № 2- а-314\2009 рік
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 червня 2009 року м. Олевськ
Суддя Олевського районного суду Житомирської області Ковальчук М.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Олевську справу за позовом ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_2, ОСОБА_3 до управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації в Житомирській області про визнання дій неправомірними, а також стягнення допомоги громадянам, які проживають на території радіоактивного забруднення та стягнення доплати громадянам на придбання чистих продуктів харчування
В С Т А Н О В И В :
Позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просить суд визнати дії управління праці та соціального захисту населення Олевського районної державної адміністрації Житомирської області неправомірними, а також стягнути на її користь та користь її дітей з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області 17 053, 20 грн. допомоги як особі, яка разом з дітьми проживає на території радіоактивного забруднення, у зв’язку з тим, що вона є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 3-ої категорії, проживає на радіоактивно забрудненій території і має право на зазначені пільги.
Позивачка, згідно поданої заяви, позовні вимоги підтримала повністю.
Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації в Житомирській області відносно позову заперечують, про що надали відповідне заперечення.
В судовому засіданні встановлено, що позивачка є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 3-ї категорії. Територія, на якій проживає позивачка, а саме с. Зольня Олевського району Житомирської області відповідно до “Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи” затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 106 від 23 липня 1991 року – відноситься до зони гарантованого добровільного відселення, що стверджується довідкою сільської ради, посвідченням особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.
ОСОБА_1 разом зі своїми дітьми проживає на території радіоактивного забруднення і отримують щомісячно в управлінні праці та соціального захисту населення в Олевському районі допомогу в розмірі по 2 грн. 10 коп. на кожного відповідно до постанови КМ України від 26 липня 1996 року №836 всупереч нормам Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, що стверджується обставинами, зазначеними у запереченні відповідача.
Відповідно до ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ слідує, що громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зоні гарантованого добровільного відселення - 40 % від мінімальної заробітної плати.
Суд, з врахуванням п. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає, що позов позивачки в частині стягнення допомоги, передбаченої ст. 37 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» підлягає до часткового задоволення, оскільки строк позовної давності становить один рік, який обчислюється з дня, коли особи дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. З позовної заяви не вбачається, що позивачка зазначений термін пропустила з поважних причин, а також і не вбачається коли їй стало відомо про порушення її права, а тому суд вважає, що до задоволення підлягає річний термін, який передував зверненню позивачки до суду з 01 лютого 2008 року по 01 грудня 2008 року.
З 01 лютого 2008 року по 01 квітня 2008 року 515х40%х3=618 грн., з 01 квітня 2008 року по 01 жовтня 2008 року 525х40%х6=1260 грн., з 01 жовтня 2008 року по 01 грудня 2008 року 545х40%х2= 436 грн., тобто протягом останніх десяти місяців позивачці та її неповнолітнім дітям не доплачена допомога, передбачена ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ як особам, які проживають на території радіоактивного забруднення в сумі 2108х3= 6324 грн., що стверджується розрахунком заборгованості наданому позивачкою, який судом перевірено і встановлено, що розрахунок зроблено з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати в Україні, яка була на протязі останніх десяти місяців та відповідно до розміру допомоги, встановленої законом.
Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд прийшов до висновку, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ з яких слідує, що громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення виплачується щомісячна грошова допомога на придбання чистих продуктів харчування, у зоні зони посиленого радіологічного контролю – 40 % від мінімальної заробітної плати. Допомога нараховуються та виплачуються за місцем проживання.
В даному випадку Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ визначає порядок і розміри допомоги та доплати. Виплати допомоги та доплати по постанові КМ України від 26.07.1996 року № 836 є неправомірними, оскільки постанова суперечить базовим положенням Конституції України про статус закону України як акта вищої юридичної сили в системі нормативно-правових актів держави та самому Закону, який регулює зазначені відносини. Також в ст. 22 Конституції України зазначено, що прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускають звуженню змісту та обсягу існуючих прав і свобод громадян.
Таким чином відповідач неправомірно обмежував позивачку та її неповнолітніх дітей у їх праві на отримання допомоги в розмірі, зазначеному в ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, чим порушив їх право на соціальний захист від наслідків Чорнобильської катастрофи.
Кошти за ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ підлягають стягненню з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації в Житомирській області, оскільки управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації проводить виплати зазначених коштів.
Керуючись ст.ст. 8, 21, 22, 130 Конституції України, ст. 37 Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ від 28.02.1991 року ( з змінами і доповненнями), Рішенням Конституційного суду України № 6рп/2007 від 09.07.2007 року, ст.ст. 10, 11, 71, 86, 159, 162, 163, 167, 186 КАС України суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_2, ОСОБА_3 до управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації в Житомирській області про визнання дій неправомірними, а також стягнення допомоги громадянам, які проживають на території радіоактивного забруднення та стягнення доплати громадянам на придбання чистих продуктів харчування - задовольнити частково.
Визнати дії управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації в Житомирській області щодо не донарахування та недовиплати коштів, передбачених в ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ – неправомірними.
Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації в Житомирській області, з рахунку № 35213006000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області на користь ОСОБА_1 в свої інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_2, ОСОБА_3 6 324 грн. допомоги як особам, які проживають на території радіоактивного забруднення.
Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації в Житомирській області з рахунку № 35213006000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області державне мито в сумі 66. 64 грн. в прибуток держави.
ОСОБА_1 звільнена від сплати державного мита на підставі п. 18 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».
Постанова може бути оскаржена в Київський апеляційний адміністративний суд через Олевський районний суд Житомирської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду, яка може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення постанови суду.
Суддя: