Справа № 2- а-609/09
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 липня 2009 року м. Олевськ
Суддя Олевського районного суду Житомирської області Ковальчук М.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання дій неправомірними та стягнення недоплаченої грошової допомоги громадянам, які працюють на території радіоактивного забруднення,
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Олевського районної державної адміністрації Житомирської області неправомірними, а також стягнути на його користь з відповідача 55298,78 грн. недоплаченої грошової допомоги як особі, яка працює на території радіоактивного забруднення, у зв’язку з тим, що він проживає та працює на радіоактивно забрудненій території і має право на зазначені пільги.
Позивач, згідно поданої заяви, позовні вимоги підтримав повністю, просить справу розглядати без його участі..
Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації в Житомирській області відносно позову заперечують, про що надали відповідне заперечення, просять справу розглядати без їх участі.
В судовому засіданні встановлено, що позивач є потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи 3-ї категорії та територія, на якій проживає та працює позивач, а саме с. Нові Білокоровичі Олевського району Житомирської області відповідно до “Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи ” затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 106 від 23 липня 1991 року – відноситься до зони гарантованого добровільного відселення, що стверджується копією паспорту позивача , довідками селищної ради, посвідченням громадянина потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Позивач з 01 червня 2001 року по даний час працює в Центрі електрозв’язку Житомирської філії Укртелекому на дільниці технічної експлуатації лінійних споруд та розвитку, що знаходиться в с. Нові Білокоровичі Олевського району Житомирської області і отримує щомісячно доплату до заробітної плати в розмірі 10.50 гривень відповідно до постанови КМ України від 26 липня 1996 року №836 всупереч нормам Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “, що стверджується копією трудової книжки, довідками з місця роботи, обставинами, зазначеними у запереченні відповідача .
З 01 червня 2001 року по 28 лютого 2009 року позивачу не доплачена доплата, передбачена ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ як особі, яка працює на території радіоактивного забруднення в сумі 55258,78 грн., а саме:
(118грн.х2)х6міс.+(140грн.х2)х6міс.+(165грн.х2)х6міс.+(185грн.х2)х11міс.+(205грн.х2)х1міс.+ (205грн.х2)х8міс.+(237грн.х2)х4міс.+(262грн.х2)х3міс.+(290грн.х2)х3міс.+(310грн.х2)х2міс.+ (332грн.х2)х2міс.+(350грн.х2)х6міс.+(375х2)х5міс.+(400грн..х2)х4міс.+(420грн.х2)х3міс.+(440грн.х2)х3міс.+(460грн.х2)х3міс.+(515грн.х2)х3міс.+(525грн.х2)х6міс.+(545грн.х2) х2міс.+(605х2)х3міс = 56318,25 грн. – 1059,47 грн. отриманих коштів = 55258,78 грн. , а не 55298,78 грн. як зазначено в позовній заяві.
Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд прийшов до висновку, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ з якої слідує, що громадянам, які працюють у зоні гарантованого добровільного відселення проводиться доплата у розмірі двох мінімальних заробітних плат, яка встановлена на час виплати. Доплата нараховуються та виплачуються за місцем роботи та проживання.
В даному випадку Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ визначає порядок і розміри доплати. Виплата доплати по постанові КМ України від 26.07.1996 року № 836 є неправомірною, оскільки постанова суперечить базовим положенням Конституції України про статус закону України як акта вищої юридичної сили в системі нормативно-правових актів держави та самому Закону, який регулює зазначені відносини.
Також в ст. 22 Конституції України зазначено, що прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускають звуженню змісту та обсягу існуючих прав і свобод громадян.
Таким чином відповідач неправомірно обмежував позивача у його праві на отримання доплати в розмірі, зазначеному в ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, чим порушив його право на соціальний захист від наслідків Чорнобильської катастрофи.
Кошти за ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ підлягають стягненню з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області, оскільки відповідач проводить виплати зазначених коштів.
Зі ст. 2 Закону України «Про оплату праці» слідує, що до структури заробітної плати включаються доплати, надбавки, компенсаційні та інші грошові виплати, а тому доплата, яка передбачена ст. 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» відноситься до структури заробітної плати.
Відповідно до ч. 2 ст. 233 Кодексу законів про працю України слідує, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Керуючись ст. 22 Конституції України, ст. 233 Кодексу законів про працю України, ст. 39 Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи “ від 28.02.1991 року ( з змінами і доповненнями), ст.ст. 10, 11, 71, 86, 159, 162, 163, 167, 186 КАС України,
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання дій неправомірними та стягнення недоплаченої грошової допомоги громадянам, які працюють на території радіоактивного забруднення - задовольнити частково.
Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області щодо не донарахування та недовиплати ОСОБА_1 коштів, передбачених ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ – неправомірними.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області, з рахунку № 35215004000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області на користь ОСОБА_1 55258,78 гривень доплати як особі, яка працює на території радіоактивного забруднення.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області державне мито в сумі 555,90 гривень в прибуток держави.
ОСОБА_1 звільнений від сплати державного мита на підставі п. 18 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».
Постанова може бути оскаржена в Київський апеляційний адміністративний суд через Олевський районний суд Житомирської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду, яка може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення постанови суду.
Суддя: