АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-а -1650-2006 р. Головуючий по 1-й інстанції
Васильєва Л.М. Суддя-доповідач: Макарчук М.А.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006 року червня місяця 21 дня м. Полтава Колегія судців судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого: Макарчука М.А.
Суддів: Дорош А.І., Обідіної О.І..
при секретарі Рибак О.О.
з участю : прокурора адвоката
позивача (заявника) ОСОБА_1
представника позивача (заявника) ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4
відповідача
представника відповідача ОСОБА_5, ОСОБА_6
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_7
на рішення Київського районного суду м. Полтави від 20 квітня 2006 року по справі за заявою ОСОБА_7 по встановлення факту проживання на території України.
Судова колегія ,заслухавши доповідь судді доповідача апеляційного суду Макарчука М.А.,
ВСТАНОВИЛА:
У лютому 2006 року ОСОБА_7 звернувся до суду із заявою про встановлення факту проживання на території України з 1994 року. Вказав , що встановлення цього факту йому необхідне з метою послідуючого набуття ним громадянства України.
Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 20 квітня 2006 року ОСОБА_7 відмовлено у встановленні юридичного факту.
В апеляційній скарзі ОСОБА_7 просить скасувати рішення місцевого суду і ухвалити нове про встановлення факту постійного проживання його на території України.
Посилається на неправильне застосування ст.. 9 Закону України «Про громадянство України» та неврахування місцевим судом обставин справи , зокрема про те, що з 13-річного віку він проживає в Україні. В 1995 році був зареєстрований у Харківській області , а з 1997 року - в АДРЕСА_1.
З цих підстав вважає , що він має право на набуття громадянства України.
Відповідно до ст..234ч.1 ЦПК України , окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності чи або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності неоспорюваних прав.
Місцевим судом встановлено і фактично не заперечується в апеляційній скарзі , що заявник є громадянином Азербайджану і має право на набуття громадянства України на умовах , визначених ст.. 9 Закону України «Про громадянство України» . Місцевим судом також було встановлено , що проживання заявника на території України на законних умовах зареєстровано 21 вересня 2005 року. Зазначені обставини підтверджені посвідкою на постійне проживання від 21 вересня 2005 року (а.с.7) і також не заперечуються заявником.
Встановивши такі обставини , місцевий суд обґрунтовано відмовив у встановленні факту постійного проживання на території України з 1994 року, оскільки для заявника для набуття громадянства юридичне значення має лише факт законного проживання на території України.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновку місцевого суду.
Рішення місцевого суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.303,304,308,313,315 ЦПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_7 відхилити.
Рішення Київського районного суду м. Полтави від 20 квітня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом двох місяців шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду України.