Справа № 2а-249/2009
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 вересня 2009 року смт.Богородчани
Богородчанський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Битківського Л.М.
секретар Пилипонюк К.С.
за участю
представника відповідача Захарка В.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу
за позовом: ОСОБА_1
до відповідача: управління Пенсійного фонду в Богородчанському районі
про визнання неправомірними дій відповідача з приводу невиплати у належному обсязі надбавки до пенсії, як особі зі статусом «дитини війни» та про стягнення недоплаченої пенсії,-
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі в якому просив визнати неправомірними дії відповідача з приводу невиплати в повному обсязі надбавки до пенсії, встановленої відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” та просив зобов’язати відповідача здійснити такий перерахунок і стягнути з відповідача недоплачену пенсію в сумі 4471,20 грн. Крім того, просив зобов‘язати відповідача надалі нараховувати визначену Законом надбавку до пенсії.
Заявлені вимоги позивач мотивував тим, що належить до категорії громадян, на яких поширюються соціальні гарантії, передбачені Законом України “Про соціальний захист дітей війни”. Відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” з першого січня 2006 року їй належало виплачувати щомісячну надбавку до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. У 2006-2008 роках така допомога не виплачувалась. Рішенням Конституційного суду України №6-рп/2007 визнано неконституційним положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» п.12. ст.71, яким зупинено дію ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни ”. Відповідно до ч.2 ст.46 Закону України «Про загальнообов‘язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, які не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком із нарахуванням компенсації втрати частини доходів. За розрахунком позивача недоплачена їй сума допомоги за період 2006-2008 років складає 4471,2 грн.
В судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримав з викладених підстав, просив позов задовольнити.
Представник відповідача – Управління пенсійного фонду України в Богородчанському районі в судовому засіданні позов не визнав, проти задоволення позовних вимог заперечив. Посилається на те, що Управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі не заперечує фактів, викладених позивачем в позові відносно того, що позивач є дитиною війни, і відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» він вправі отримувати підвищену пенсію. Одночасно вказав на те, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених Законом України "Про соціальний захист дітей війни" здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Відповідно до п.17 ст. 77 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» від 20.12.2005 року дія ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" була зупинена. Пунктом 12 ст. 71 Закону України від 19.12.2006 року "Про державний бюджет України на 2007 рік" дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" було зупинено на 2007 рік. Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» і ст. 6 Закону викладено у іншій редакції. Відповідно до вказаних змін управлінням ПФУ в Богородчанському районі виплачується з 01.01.2008 року надбавка до пенсії у розмірі 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність. Також вказав на те, що діючим законодавством визначено поняття мінімального розміру пенсії за віком, як величини встановленого прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність лише у ст. 28 Закону України «Про загальнообов‘язкове державне пенсійне страхування». Частиною 3 цього Закону також встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Тому, вирішити питання, пов’язані з підвищенням пенсії відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, на думку відповідача, неможливо до внесення законодавчих змін. Така позиція підтверджується ухвалою Конституційного Суду України від 19.05.2009 року №27-7\2009. Крім того, зазначив, що позивачем пропущено строк звернення до суду і наполягав на застосуванні наслідків визначених ст. 100 КАС України. Просить у задоволені позовних вимог відмовити.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до часткового задоволення.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до вимог ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України та повинні їй відповідати.
В судовому засіданні встановлено, що позивач належить до категорії громадян, на яких поширюються соціальні гарантії, передбачені Законом України “Про соціальний захист дітей війни” (а.с.5)
Відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно п.1 прикінцевих положень Закону, він набирає чинності з 01.01.2006 року. Однак, відповідно до редакції ст. 110 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» установлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджуються з 01.01.2006 року, а ст. 6, - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної ради України з питань бюджету. Вказана законодавча норма не змінювалась і не скасовувалась. Однак, оскільки порядок поетапного запровадження пільг дітям війни у 2006 році так і не був прийнятий, то застосувати ст. 6 Закону і провести будь-які нарахування та виплати надбавки до пенсії протягом 2006 року управління ПФУ в Богородчанському районі не мало можливості.
В подальшому, дію ст. 6 Закону було зупинено на підставі ст. 71 п.12 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік». Рішенням Конституційного Суду України у справі №1-29/2007 від 09.07.2007 року визнано неконституційними положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, зокрема положення п.12 ст.71 та ст.111, якими було зупинено і обмежено право на отримання таких виплат. Визнані неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення. Тому, дії відповідача – управління ПФУ в Богородчанському районі, яке з 09.07.2007 року надалі не виплачувало встановленої Законом надбавки до пенсії є неправомірними.
Рішенням Конституційного суду України від 22 травня 2008 року визнано неконституційними зміни до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», які внесені відповідно до підпункту 2 пункту 41 розділу 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Тому, з 22.05.2008 року неправомірними є дії управління ПФУ в Богородчанському районі, який продовжував проводити виплати у меншому, ніж передбачено законом розмірі.
Позиція відповідача щодо неможливості застосування ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” для розрахунку надбавки, передбаченої ст.6 Закону Країни “Про соціальний захист дітей війни” є надуманою, оскільки іншого визначення мінімального розміру пенсії у законодавстві не дано.
Так, у відповідності до ст.17 Закону України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії ” від 05.10.2000 року, основні державні соціальні гарантії встановлюються законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень. До числа основних державних соціальних гарантій включаються: мінімальний розмір заробітної плати; мінімальний розмір пенсії за віком; неоподатковуваний мінімум доходів громадян; розміри державної соціальної допомоги та інших соціальних виплат. Основні державні соціальні гарантії, які є основним джерелом існування, не можуть бути нижчими від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Статтею 19 цього Закону встановлено, що виключно Законами України визначаються: мінімальний розмір заробітної плати; мінімальний розмір пенсії за віком; неоподатковуваний мінімум доходів громадян; величина порогу індексації грошових доходів громадян; пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Судом встановлено, що всупереч наведеним рішенням Конституційного Суду України управлінням Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області вказане підвищення пенсії позивачу не виплачувалось і не виплачується на даний час.
За таких обставин суд вважає, що відповідачем – управлінням Пенсійного Фонду України в Богородчанському районі допущено порушення права позивача на отримання надбавки до пенсії в розмірі, визначеному Законом України «Про соціальний захист дітей війни».
Оcкільки в даному випадку йдеться про підвищення пенсії, управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області, де позивач перебуває на обліку як пенсіонер, є належним відповідачем. Посилання представника управління ПФУ на недостатнє фінансування вказаних видатків з державного бюджету не може бути підставою для відмови у виплаті коштів цій категорії осіб. Органи Пенсійного Фонду України у такому випадку вправі самостійно ставити питання про виділення додаткових субвенцій з Державного бюджету на покриття понесених витрат.
Відповідно до Закону України ч.2 ст.46 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.
Керуючись ст.161-163 КАС України, -
п о с т а н о в и в :
Позов задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії управління Пенсійного Фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області з приводу невиплати в повному обсязі надбавки ОСОБА_1 до пенсії як особі, зі статусом дитина війни.
Зобов’язати управління Пенсійного Фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області перерахувати та виплатити підвищення до пенсії ОСОБА_1 в розмір 30 % від встановленого розміру мінімальної пенсії за віком з 09.07. по 31.12.2007 року та з 22.05.по 31.12.2008 року.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Постанова набирає законної сили в порядку встановленому ст.254 КАС України, може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом 10 днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя