Справа № 2-а-9600/09/1570
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 жовтня 2009 року 12 год. 08 хв. м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді – Корой С.М.
при секретарі судового засідання – Мартиновій А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до головного управління праці та соціальної політики Одеської обласної державної адміністрації та реєстраційно-екзаменаційного відділення 11-го МРВ управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії, суд –
В С Т А Н О В И В :
Позивач 13 липня 2009 року звернувся до суду із зазначеним адміністративним позовом, у якому просить визнати протиправною бездіяльність головного управління праці та соціальної політики Одеської обласної державної адміністрації (далі – відповідач управління) у вигляді відмови видати йому довідку на відчуження автомобіля Тойота Corolla, легковий седан, кузов НОМЕР_3, об’єм двигуна 1600 см куб., 1999 року виготовлення, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (далі – автомобіль); а також зобов’язати реєстраційно-екзаменаційного відділення 11-го МРВ управління Державтоінспекції головного управління МВС України в Одеській області (далі – відповідач РЕВ) перереєструвати на нього вказаний вище автомобіль.
У позові вказано, що автомобіль був одержаний дідом та членом сім’ї позивача ОСОБА_2, як інвалідом першої групи у зв’язку з пораненням на фронті, за рішенням відповідача управління від 06 липня 2006 року як гуманітарна допомога за дарчою угодою від 27 березня 2006 року на користь управління для забезпечення інваліда ОСОБА_2.
У зв’язку зі смертю свого діда ОСОБА_2, що настала 31 липня 2008 року, позивач звернувся із заявами про перереєстрацію автомобіля на своє ім’я до обох відповідачів, на що відповідач РЕВ повідомив про необхідність отримання на це дозволу від відповідача управління, а останній відмовив у видачі довідки на відчуження автомобіля посилаючись на те, що законодавство не передбачає залишення гуманітарного автомобіля членам сім’ї після смерті інваліда.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав повністю.
Представник відповідача управління позов не визнав і у своїх запереченнях та у судовому засіданні зазначив, що власником автомобіля вважається управління, а чинний з 08 серпня 2006 року Порядок забезпечення інвалідів автомобілями, затверджений постановою Кабінету Міністрів України 19 липня 2006 року № 999, передбачає, що після смерті інваліда , автомобіль, отриманий як гуманітарна допомога, повертається (вилучається) управлінню.
Представник відповідача РЕВ до судового засідання не з’явився, його позиція щодо позову не відома, оскільки він заперечень на позовну заяву не подав та повноважного представника у судове засідання не направив у зв'язку з чим справу розглянуто на підставі наявних у ній доказів відповідно ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України. Про час і місце розгляду справи відповідача було повідомлено належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи зворотніми поштовими повідомленнями про вручення судової кореспонденції та судових повісток (а.с. 58, 59, 66) у зв’язку з чим, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача, визнавши його неявку до суду не поважною відповідно до положень ст.128 КАС України.
Судом під час судового розгляду досліджені наступні докази:
довідка Котовської міжрайонної МСЕК серії МСЕ № 098531 від 21 серпня 2004 року, за якою ОСОБА_2 визнаний безстроково інвалідом першої групи у зв’язку з пораненням на фронті і таким, що потребує постійного стороннього догляду (а.с. 11);
довідка від 11 травня 2005 року управління праці та соціального захисту населення Котовської районної державної адміністрації Одеської області про те, що ОСОБА_2 перебував на обліку і отримував пенсію по інвалідності як інвалід війни 1 групи (а.с. 9);
довідка Куяльницької сільської ради Котовського району Одеської області № 686 від 01 червня 2005 року,за якою позивач проживав однією сім’єю з дідом ОСОБА_2 і вів з ним спільне господарство за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 10);
виписка Одеської обласної МСЕК № 1 від 13 квітня 2005 року № 414/354 із акта огляду МСЕК по визначенню медичних показань для забезпечення інвалідів автомобілями, згідно якої у ОСОБА_2 визначено наявність медичних показань для одержання на пільгових умовах автомобіля зі звичайним керуванням (а.с. 8);
довідка відповідача управління № К-Ю 363/6099 від 20 лютого 2006 року про те, що ОСОБА_2 перебував на обліку в органах праці та соціального захисту населення і станом на 15 лютого 2006 року його черга була за № 1381 (а.с. 12);
дарча угода від 27 березня 2006 року, за якою автомобіль Тойота Corolla, легковий седан, кузов НОМЕР_3, об’єм двигуна 1600 см куб., 1999 року виготовлення був подарований громадянином ОСОБА_3 ОСОБА_4 відповідачу управлінню як гуманітарна допомога для інваліда Великої Вітчизняної війни першої групи ОСОБА_2, який проживав за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 13, 32);
протокол № 26/ГД-2721/К від 15 червня 2006 року засідання Комісії з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України, згідно з яким вказаний автомобіль був визнаний гуманітарною допомогою, яка підлягала передачі ОСОБА_2 (а.с. 14);
наказ відповідача управління від 06 липня 2006 року за № 95, відповідно до якого вирішено видати безкоштовно інваліду війни I групи ОСОБА_2 вказаний автомобіль, який надійшов з ОСОБА_3 на адресу відповідача управління як гуманітарна допомога для забезпечення цього інваліда без права продажу, дарування і передачі іншій особі (а.с. 15, 33);
свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4, за яким автомобілю був наданий державний реєстраційний номер ВН9433А і він був зареєстрований за ОСОБА_2, а право керування ним було надано позивачу як члену його сім’ї (а.с. 16);
посвідчення водія ХАА № 156517, згідно з яким позивач має право керування транспортними засобами категорії «В» (а.с. 19);
свідоцтво про смерть ОСОБА_2, за яким він помер 31 липня 2008 року за місцем свого проживання (а.с. 24);
лист відповідача РЕВ № 861 від 09 червня 2009 року, яким позивачу відмовлено у перереєстрації автомобіля з посиланням на те, що автомобіль ввезено на територію України як гуманітарну допомогу без сплати мита і для вирішення даного питання позивачу необхідно звернутися до відповідача управління для отримання дозволу (а.с. 21);
лист відповідача управління № К-06-841/2968 від 09 червня 2009 року, яким він відмовив позивачу у видачі довідки на відчуження автомобіля посилаючись на те, що цей автомобіль був подарований відповідачу управлінню і він є його власником, а чинний з 19 липня 2006 року Порядок забезпечення інвалідів автомобілями передбачає у разі смерті інваліда повернення автомобіля відповідачу управлінню. Стверджується також, що на даний час законодавство не передбачає залишення гуманітарного автомобіля членам сім’ї після смерті інваліда (а.с. 20).
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши надані ними докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано.
Оцінюючи з правової точки зору встановлені під час розгляду справи обставини та правовідносини, що склалися між сторонами, суд виходить з положень ч. 2 ст.19 Конституції України про те, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями ст. 46 Конституції України передбачено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
При цьому, як зазначено у ч.ч. 2 і 3 ст. 22 Конституції України, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесені змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Правовий режим автомобіля як гуманітарної допомоги визначається наступними положеннями Закону України «Про гуманітарну допомогу»:
гуманітарна допомога — цільова адресна безоплатна допомога в грошовій або натуральній формі, у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань, або допомога у вигляді виконання робіт, надання послуг, що надається іноземними та вітчизняними донорами із гуманних мотивів отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за кордоном, які потребують її у зв’язку з соціальною незахищеністю, матеріальною незабезпеченістю, важким фінансовим становищем, виникненням надзвичайного стану, зокрема внаслідок стихійного лиха, аварій, епідемій і епізоотій, екологічних, техногенних та інших катастроф, які створюють загрозу для життя і здоров’я населення, або тяжкою хворобою конкретних фізичних осіб. Гуманітарна допомога є різновидом благодійництва і має спрямовуватися відповідно до обставин, об’єктивних потреб, згоди її отримувачів та за умови дотримання вимог статті 4 Закону України “Про благодійництво та благодійні організації"
отримувачі гуманітарної допомоги — такі юридичні особи, яких зареєстровано в установленому Кабінетом Міністрів України порядку в Єдиному реєстрі отримувачів гуманітарної допомоги:
а) підприємства громадських організацій інвалідів, ветеранів війни та праці, а також підприємства, установи та організації, що утримуються за рахунок бюджетів, та уповноважені ними державні установи ;
набувачі гуманітарної допомоги — фізичні та юридичні особи, які її потребують і яким вона безпосередньо надається (ст. 1);
Гуманітарна допомога у вигляді виконання робіт, надання послуг, у грошовій або натуральній формі (крім підакцизних товарів), яка надається, ввозиться, пересилається в Україну, звільняється від оподаткування.
Комісія з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України може визнати гуманітарною допомогою, із звільненням від оподаткування та обов’язкових платежів до бюджету, такі підакцизні товари:
легкові автомобілі , які на момент ввезення на митну територію України були виготовлені не більш як 8 років тому, з об’ємом двигуна не більш як 1800 куб. см, що отримуються Міністерством праці та соціальної політики Автономної Республіки Крим, управліннями соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій або Міністерством праці та соціальної політики України для подальшої передачі інвалідам, які перебувають в установленому порядку на обліку для отримання спеціального автотранспорту, на строк, визначенийзаконодавством (ст. 6).
Пунктом 22 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» встановлено, що інвалідам війни та прирівняним до них особам надаються, зокрема, такі пільги як позачергове безплатне забезпечення автомобілем з ручним керуванням (за наявності медичних показань) на термін експлуатації до десяти років (з наступною заміною на новий).
На день отримання автомобіля ОСОБА_2 був чинним Порядок забезпечення інвалідів автомобілями, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 1997 року № 999, яким було передбачено наступне:
автомобілі, отримані органами соціального захисту населення як гуманітарна допомога, видаються інвалідам (за їх бажанням) безоплатно згідно з чергою за умови зняття з обліку для забезпечення автомобілем.
Автомобіль, отриманий органом соціального захисту населення як гуманітарна допомога для конкретної фізичної особи, що перебуває на обліку для забезпечення автомобілем в органах соціального захисту населення, видається такій особі (за її згодою) незалежно від черги (п. 42);
під час видачі (продажу) інвалідам автомобілів з передачею права керування іншій особі свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу оформляється на інваліда, дітям-інвалідам до 16 років - на одного з батьків, а у разі їх відсутності – на родича-опікуна (родича-піклувальника) дитини-інваліда.
Органи Державтоінспекції в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу роблять такі помітки: "Автомобіль виданий органами соціального захисту населення безплатно без права продажу, передачі та дарування іншій особі" або "Автомобіль проданий органами соціального захисту населення на пільгових умовах без права продажу, передачі та дарування іншій особі" (п. 11);
після смерті інваліда автомобіль, яким він був забезпечений безплатно або на пільгових умовах, залишається його сім'ї та знімається з обліку в органах соціального захисту населення. Перереєстрація автомобіля на ім'я одного з членів сім'ї інваліда, який на час смерті інваліда проживав разом з ним, проводиться Державтоінспекцією з дозволу органу соціального захисту населення, де інвалід перебував на обліку як власник транспорту (п. 37).
Положеннями ст. 34 Закону України „Про дорожній рух” передбачене наступне:
власники транспортних засобів зобов'язані зареєструвати належні їм транспортні засоби протягом десяти діб після їх придбання, одержання або виникнення обставин, що потребують внесення змін у реєстраційні документи;
державна реєстрація і облік здійснюються органами Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України, а їх порядок установлюється Кабінетом Міністрів України;
експлуатація незареєстрованих транспортних засобів, а також без державних номерних знаків встановленого зразка забороняється.
Частина 4 ст. 334 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.
Згідно з п.п. 20 п. 4 Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 р. № 341, державтоінспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює державну реєстрацію та облік транспортних засобів згідно з установленими правилами, видає реєстраційні документи і державні номерні знаки, веде облік цих документів та номерних знаків.
Правилами державної реєстрації та обліку автомобілів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1388 від 7 вересня 1998 року, встановлено:
правомірність придбання транспортних засобів, вузлів і агрегатів, які мають ідентифікаційні номери, підтверджується документами, скріпленими підписом відповідної посадової особи і печаткою, виданими суб'єктами підприємницької діяльності, які реалізують транспортні засоби та видають довідки-рахунки, митними органами, судами, нотаріусами, органами соціального захисту населення, підприємствами-виробниками транспортних засобів та підрозділами ДАІ, а також угодами, укладеними на товарних біржах.
Такими документами можуть бути, зокрема, довідка органу соціального захисту населення, який виділив автомобіль або мотоколяску (п. 8);
перереєстрація транспортних засобів проводиться, зокрема, у разі зміни їх власника (п. 35);
транспортні засоби, одержані через органи соціального захисту населення, знімаються з обліку за письмовим розпорядженням цих органів (п. 46).
Системний аналіз наведених вище положень законодавства свідчить про те, що ОСОБА_2 як інвалід війни I групи мав право на безоплатне забезпечення автомобілем і у зв’язку з цим перебував на відповідному обліку у відповідача управління.
За дарчою угодою автомобіль, як гуманітарна допомога, дарувався для конкретної особи ОСОБА_2, який став набувачем цієї гуманітарної допомоги за рішенням відповідача управління.
Автомобіль був зареєстрований за ОСОБА_2, що також є підтвердженням його права власності на автомобіль згідно волевиявлення дарувальника.
У цих правовідносинах відповідач управління був не власником автомобіля, а тільки уповноваженим державним органом - отримувачем гуманітарної допомоги, на якого законодавством покладено повноваження щодо розподілу та надання гуманітарної допомоги і пільгового забезпечення інвалідів автомобілями.
Виходячи з цього, автомобіль з відповідною перереєстрацією у відповідача РЕВ повинен перейти у власність позивачу, як єдиному члену сім’ї померлого ОСОБА_2, що складало одну із істотних умов надання автомобіля ОСОБА_2 відповідно до приписів чинного на час отримання автомобіля п. 37 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 1997 року № 999.
У зв’язку з наведеним, відмова відповідача управління, як суб’єкта владних повноважень, у наданні довідки та дозволу для проведення у відповідача РЕВ відповідної державної перереєстрації автомобіля на ім’я позивача порушує його права власника по користуванню та розпорядженню автомобілем, оскільки, за вимогами законодавства, експлуатація незареєстрованих транспортних засобів забороняється.
Відмову відповідачів від надання дозволу і проведення перереєстрації автомобіля на позивача суд вважає такою, що не ґрунтується на законі, оскільки ця відмова зроблена з посиланням на п. 41 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 2006 р. N 999, яка була прийнята відповідно до ст. 26 Закону України «Про реабілітацію інвалідів в Україні», яка набрала чинності з 01 січня 2007 року.
Згідно положень ст. 58 Конституції України, положення вказаного Порядку не мають зворотної дії у часі і не можуть бути застосовані до правовідносин щодо отримання ОСОБА_2 автомобіля у 2006 році.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 6, 11, 69 -71, 160-163, 167, 254 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до головного управління праці та соціальної політики Одеської обласної державної адміністрації та реєстраційно-екзаменаційного відділення 11-го МРВ управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління праці та соціальної політики Одеської обласної державної адміністрації у вигляді відмови видати ОСОБА_1 довідку на відчуження автомобіля Тойота Corolla, легковий седан, кузов НОМЕР_3, об’єм двигуна 1600 см куб., 1999 року виготовлення, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.
Зобов’язати реєстраційно-екзаменаційного відділення 11-го МРВ управління Державтоінспекції головного управління МВС України в Одеській області (вул. 50-річчя Жовтня 202, м. Котовськ, Одеська область, 66300) перереєструвати автомобіль Тойота Corolla, легковий седан, кузов НОМЕР_3, об’єм двигуна 1600 см куб., 1999 року виготовлення, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 за ОСОБА_1, який народився 22 жовтня 1978 року в місті Котовськ Одеської області і зареєстрований за місцем проживання за адресою АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом 20 днів, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена шляхом подання заяви про апеляційне оскарження через Одеський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення її в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, а також апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 14.10.2009 року.
Суддя Корой С.М.
Справа № 2-а-9600/09/1570
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(вступна та резолютивна частина)
12 жовтня 2009 року 12 год. 08 хв. м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді – Корой С.М.
при секретарі судового засідання:
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до головного управління праці та соціальної політики Одеської обласної державної адміністрації та реєстраційно-екзаменаційного відділення 11-го МРВ управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до головного управління праці та соціальної політики Одеської обласної державної адміністрації та реєстраційно-екзаменаційного відділення 11-го МРВ управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління праці та соціальної політики Одеської обласної державної адміністрації у вигляді відмови видати ОСОБА_1 довідку на відчуження автомобіля Тойота Corolla, легковий седан, кузов НОМЕР_3, об’єм двигуна 1600 см куб., 1999 року виготовлення, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.
Зобов’язати реєстраційно-екзаменаційного відділення 11-го МРВ управління Державтоінспекції головного управління МВС України в Одеській області (вул. 50-річчя Жовтня 202, м. Котовськ, Одеська область, 66300) перереєструвати автомобіль Тойота Corolla, легковий седан, кузов НОМЕР_3, об’єм двигуна 1600 см куб., 1999 року виготовлення, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 за ОСОБА_1, який народився 22 жовтня 1978 року в місті Котовськ Одеської області і зареєстрований за місцем проживання за адресою АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом 20 днів, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена шляхом подання заяви про апеляційне оскарження через Одеський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення її в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, а також апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Корой С.М.