АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № - 22 а - 1745                                                            Головуючий по 1-й інстанції

2006 року                                                                                Степаненко Ю.І.

Суддя-доповідач: Дряниця Ю.В.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2006 року червня місяця 29 дня м. Полтава Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого: Дряниці Ю.В.

Суддів: Дорош А.І., Лобова О.А.

при секретарі: Адамській О.В.

з участю

представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Кременчуцького політехнічного університету

на рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 4 травня 2006 року

по справі за позовом Кременчуцького державного політехнічного університету до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, зобов'язання оформлення видаткового та прибуткового касових ордерів

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду Дряниці Ю.В.;

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Кременчуцького районного суду Полтавської області від 4 травня 2006 року в позові Кременчуцького державного політехнічного університету до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за навчання, зобов'язання з'явитися до Кременчуцького державного політехнічного університету для оформлення видаткового та прибуткового касових ордерів відмовлено.

Стягнуто з КДПУ в доход держави судовий збір в сумі 8 грн. 50 коп. та витрати з інформаційно-технічного розгляду в розмірі 30 грн..

В апеляційній скарзі КДПУ просить рішення місцевого суду скасувати та постановити нове рішення про задоволення заявлених позовних вимог та стягнення з відповідача відповідного розміру судових витрат.

В суді апеляційної інстанції сторони підтримали свої доводи.

В суді апеляційної інстанції апелянт підтримав доводи апеляційної скарги з посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Відповідач заперечував проти цих доводів, вважаючи, що рішення місцевим судом було постановлене з дотриманням вимог закону.

Судом першої інстанції було встановлено, що відповідач ОСОБА_2, згідно наказу № НОМЕР_1 по КДПУ від 31.07.2000 р. була зарахована на навчання на юридичний факультет за спеціальністю „Правознавство". Наказом № НОМЕР_2 по КДПУ від 30.06.2003 р. студентці ОСОБА_2 присвоєна кваліфікація „Молодий спеціаліст-юрист", видано диплом та відраховано з університету з 30.06.2003 р. в зв'язку з закінченням навчання. Згідно наказів по вищому учбовому закладу загальна вартість плати за навчання складає 6470 грн.

З метою одержання цільового державного кредиту для здобуття освіти неповнолітньою ОСОБА_2 зі згоди матері ОСОБА_3 з однієї сторони та КДПУ - з другої, було укладено угоду про навчання студента № НОМЕР_3, якою було визначено порядок кредитування її навчання та погашення кредиту.

В подальшому, відмовляючи в задоволенні заявленого позову, суд дійшов до висновку про нікчемність укладеної між сторонами угоди.

В суді апеляційної інстанції сторони підтримали свої доводи.

Перевіривши матеріали справи, з'ясувавши межі апеляційного оскарження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з підстав, визначених ст. 308 ЦПК України.

За результатами апеляційного розгляду колегія суддів вважає, що при вирішенні спору по суті місцевим судом було вірно враховані вимоги Порядку надання цільових пільгових державних кредитів для здобуття вищої освіти, затв. Постановою КМУ від 16.06.2003 р. № 916 і зроблено правильний висновок, що угоду між сторонами було укладено з порушенням п.п. 11-14 Порядку, оскільки ця багатостороння угода була укладена за відсутності третьої сторони - уповноваженого обслуговувати касове виконання банку, що суперечить змісту правочину та цивільному Кодексу України.

Оскільки, відповідно до вимог ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного * законодавства, а також моральним засадам суспільства, то колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про визнання угоди, укладеної між сторонами нікчемною.

Таким чином, оскільки у відповідності до ч.І ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійним з моменту його вчинення, колегія суддів вважає рішення суду законним і обґрунтованим, і таким, що скасуванню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 303; 308; 315 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Кременчуцького державного політехнічного університету відхилити.

Рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 4 травня 2006 року залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді:            Дряниця Ю.В.       Дорош А.І.            Лобов О.А.

29.06.2006 р. 9 прим. МЛ