№ 1-637/09
ВИРОК
іменем України
12 жовтня 2009 року Октябрський районний суд м.Полтави в складі
головуючого – судді Нізельковської Л.В.
при секретарі – Загорулько О.С.
за участю прокурора – Антонова С.В.
адвоката – ОСОБА_1
захисників – ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Полтаві справу про обвинувачення
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого:
• 13.02.2008 Київським районним судом м.Полтави за ст. 190 ч.1 КК України до штрафу в сумі 850 грн.;
• 26.05.2009 Ленінським районним судом м.Полтави за ст. 186 ч.2 КК України до 4 років позбавлення волі з іспитовим строком згідно ст. 75 КК України 3 роки,
за ст.ст. 289 ч.2, 185 ч.2 КК України, -
встановив:
27.05.2009 о 03.30 год. ОСОБА_3 біля будинку №17 по вул. Калініна в м.Полтаві повторно незаконно заволодів транспортним засобом – автомобілем НОМЕР_1, який належить ОСОБА_4 Після цього неподалік від с.Заворскла Полтавського району о 04.20 год. ОСОБА_3 із вищезазначеного автомобіля повторно таємно викрав майно, що належить ОСОБА_4, а саме: автомагнітолу «JVC» , чохол до керма автомобіля, антирадар, набір інструментів, таксометр, зарядний пристрій, комплект автомобільних електричних запобіжників, 2 сумки, чохол та 5 коробок для зберігання компакт-дисків, насадку-ручку для важеля перемикання швидкостей автомобіля, книгу користувача автомобіля, - загальною вартістю 2040 грн., чим спричинив потерпілій матеріального збитку на вказану суму.
Допитаний у суді ОСОБА_3 свою вину в пред’явленому обвинуваченні визнав. Вказав, що він на прохання товариша перегнав автомобіль, розуміючи, що цьому товаришу автомобіль не належить. Потім зрозумів, що вчинив злочин і, залишивши автомобіль, пішов шукати його власника, щоб вказати, де цей автомобіль знаходиться. За фактом крадіжки повідомив, що не мав наміру викрадати речі, а лише сховав їх, щоб майно із автомобіля не викрав хтось інший. Вважав, що він добровільно повідомив про злочин та повернув автомобіль, а тому просив звільнити його від кримінальної відповідальності за незаконне заволодіння транспортним засобом на підставі ч.4 ст. 289 КК України.
Вина підсудного повністю доведена зібраними по справі та дослідженими в суді доказами.
Згідно протоколу огляду від 27.05.2009 в лісосмузі на березі р.Ворскла в Полтавському районі виявлено легковий автомобіль чорного кольору, на якому відсутні державні номерні знаки. (а.с.13-28)
Проведеною товарознавчою експертизою № 52 від 23.06.2009 зроблено висновок про те, що ринкова вартість автомобіля станом на 27.05.2009 становила 37354,76 грн. (а.с.33-35)
Відповідно до протоколу огляду від 27.05.2009 ОСОБА_3 вказав на кущі неподалік від р.Ворскли в Полтавському районі, в яких виявлено сумку з речами потерпілої, що були викрадені з автомобіля. (а.с.47-52)
Згідно оцінки вартості майна загальна вартість викраденого в ОСОБА_4 майна становить 2040 грн. (а.с.57)
27.05.2009 в приміщенні Октябрського РВ ПМУ ОСОБА_3 видав гаманець з грошима в сумі 194 грн. та документами ОСОБА_4 (а.с.59-63)
Потерпіла ОСОБА_4 в суді показала, що автомобіль ВАЗ 21154 належить їй на праві власності. Цим автомобілем керував її чоловік, ОСОБА_5 27.05.2009 вночі приїхав її чоловік та повідомив, що в нього ОСОБА_6 зі своїми знайомими вимагають гроші і він в заставу залишив ключі від автомобіля. Потім вони з чоловіком поїхали до місця, де він залишив автомобіль, але автомобіля там вже не було. Після цього вони знайшли ОСОБА_6, яка повідомила, хто саме з їх компанії заволодів автомобілем, а вранці ОСОБА_5 знайшов цього чоловіка та автомобіль, а також викрадені речі, які знаходились неподалік в кущах.
Свідок ОСОБА_5 суду показав, що влітку 2008 року вони разом із ОСОБА_6 взяли кредит на її ім’я, гроші витратили разом. Спочатку він кредит погашав, а потім перестав. Вночі 27.05.2009 до нього, як до водія таксі, надійшло замовлення на перевезення пасажирів. Під’їхавши до місця виклику, він зустрів ОСОБА_6, яка була з якимись чоловіками. Ці люди почали вимагати в нього повернути борг, який він нібито має за кредитним договором. Він пообіцяв віддати кошти і, щоб запевнити, що гроші будуть повернуті, залишив автомобіль на вул.Калініна та поїхав з цими людьми на їх автомобілі до себе додому. Біля свого будинку залишив цим особам ключі від автомобіля дружини. Вдома він повідомив дружині, що в нього вимагають гроші, а коли вийшов з двору, цих людей вже не було. Під’їхавши до місця, де залишив автомобіль, він його не виявив. Вранці знайшов ОСОБА_3, який розповів, де саме знаходиться автомобіль, а також вказав на місце, де заховав речі з цього автомобіля.
Свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 підтвердили, що ОСОБА_5 був винен кошти ОСОБА_6 На прохання ОСОБА_6 вони зустрілись з ОСОБА_5 та почали вимагати, щоб він повернув кошти. ОСОБА_5 пообіцяв повернути гроші, залишив свій автомобіль на вул.Калініна і вони всі разом поїхали на своєму автомобілі до нього додому. Там ОСОБА_5 віддав ключі від автомобіля, щоб вони не сумнівались, що він зараз поверне гроші. Потім з двору вийшла дружина цього чоловіка та почала на них кричати. Вони вирішили поїхати до автомобіля ОСОБА_5 Потім ОСОБА_3 несподівано для всіх взяв ключі та поїхав на автомобілі потерпілої.
Під час відтворення обстановки та обставин події злочину ОСОБА_3 розповів та продемонстрував на місці обставини заволодіння автомобілем та викрадення з нього речей. (а.с.108-125)
Кваліфікація дій ОСОБА_3 за ст.ст. 289 ч.2, 185 ч.2 КК України знайшла своє підтвердження у суді, оскільки встановлено, що він повторно незаконно заволодів транспортним засобом, а також повторно таємно викрав чуже майно.
Суд критично оцінює показання ОСОБА_3 про те, що він не мав наміру викрадати речі із автомобіля, а лише хотів захистити їх від злодіїв, а також що він мав намір звернутись до правоохоронних органів із заявою про вчинення злочину, проте не встиг, так як його затримали. Ці показання підсудного суд вважає обраною лінією захисту з метою уникнути кримінальної відповідальності з наступних підстав. Автомобілем потерпілої підсудний на той момент вже заволодів, мав ключі від нього та відповідно мав можливість зачинити автомобіль, тим самим забезпечивши безпеку майна, що в ньому знаходиться. Замість цього він дістав речі та виклав їх неподалік від автомобіля в кущах. З моменту заволодіння автомобіля та до часу затримання ОСОБА_3 в нього було достатньо часу, щоб звернутись із заявою про викрадення автомобіля до правоохоронних органів, проте підсудний цього не зробив.
Таким чином, враховуючи те, що ОСОБА_3 до правоохоронного органу з заявою про вчинення злочину не звертався, будь-яких даних про те, що він мав намір це зробити, судом не здобуто, підстави для звільнення підсудного від кримінальної відповідальності згідно ст. 289 ч.4 КК України відсутні.
При призначенні покарання суд враховує ступінь суспільної небезпеки вчинених злочинів, конкретні обставини справи, особу підсудного, який раніше судимий, вчинив новий злочин в період іспитового строку, за місцем проживання характеризується позитивно, спричинена злочином майнова шкода відшкодована шляхом повернення майна.
Обставинами, які пом’якшують покарання, є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, які обтяжують покарання підсудного, судом не встановлено.
Підсудний працездатний за віком та станом здоров’я.
З урахуванням викладених обставин суд приходить до висновку про необхідність призначення підсудному покарання у вигляді позбавлення волі з конфіскацією ? частини його особистого майна.
Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд –
засудив:
ОСОБА_3 визнати винним та призначити покарання:
за ст. 289 ч.2 КК України - 5 років позбавлення волі з конфіскацією ? частини його особистого майна;
за ст. 185 ч.2 КК України – 2 роки позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити покарання 5 років позбавлення волі з конфіскацією ? частини його особистого майна.
Згідно ст.71 КК України за сукупністю вироків приєднати частину невідбутого покарання, призначеного вироком Ленінського районного суду м.Полтави від 26.05.2009 строком 6 місяців позбавлення волі, визначивши остаточне покарання 5 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією ? частини його особистого майна.
Початок строку відбуття покарання рахувати з 27.05.2009.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити у вигляді взяття під варту.
Речові докази залишити власнику. (а.с. 80,160)
На вирок може бути подано апеляцію до апеляційного суду Полтавської області через Октябрський районний суд м.Полтави протягом 15 діб: засудженим - з моменту отримання копії вироку, іншими учасниками - з моменту оголошення.
Суддя Л.В.Нізельковська