Справа № 2-а-405\2009
ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

15 жовтня 2009 року, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі головуючого – судді Петушкова С. А. , розглянувши у письмовому провадженні в залі суду в м. Олександрії адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Олександрії Кіровоградської області, про визнання дій неправомірними, та зобов'язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

Позивач просить поновити йому строк звернення до суду за захистом своїх прав, та зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в м. Олександрії Кіровоградської області, нарахувати на його користь недоплачену йому як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за 2006-2007 роки в сумі 2733 гривні.

Свої вимоги мотивує наступним.

Позивач відповідно до статті 13 Закону України №2195-ІУ від 18 листопада 2004 року «Про соціальний захист дітей війни» є дитиною війни. Згідно зі статтею 6 зазначеного Закону з першого січня 2006 року йому повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. У 2006-2007 роках йому така допомога не виплачувалась.

Верховна Рада України своїм ЗУ №3235-ІУ від 20.12.2005 року «Про Державний бюджет України на 2006 рік», стаття 110 та ЗУ № 489-У від 19.12.2006 року «Про Державний бюджет України на 2007 рік», стаття 71, пункт 12 призупинила дію статті 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни». Однак Конституційний Суд України своїм рішенням №6-рп/2007 від 9 липня 2007 року по справі №1-29/2007, керуючись статтями 147, 150, 152 Конституції України та статтями 45, 51, 61, 63, 65 ЗУ «Про Конституційний Суд України», визнав таким, що не відповідають Конституції України і є неконституційними положення ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік» пункт 12 статті 71, яким зупинено дію статті 6 ЗУ № 2195-1V від 18 листопада 2004 року «Про соціальний захист дітей війни», пункт 3 положення статті 71 ЗУ «Про державний бюджет України на 2007 рік» №489-У від 19.12.2006 року визнані неконституційними.

Пункт 5 Рішення Конституційного Суду в цій справі має преюдиціальне значення для суддів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дій положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Відповідно до частини 2 статті 3 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами. Згідно частини 2 статті 19 та частини 3 статті 22 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Таким чином, зважаючи на вищевикладене, невиплата їм соціальної допомоги, передбаченої статтею 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», є протиправною і такою, що суперечить Конституції та законам України. Мінімальна пенсія за віком відповідно до статті 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Згідно із ЗУ «Про Державний бюджет на 2006 рік»  прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить: з 1 січня-350 гривень, з 1 квітня-359 гривень, з 1 жовтня-366 гривень. Згідно із ЗУ «Про Державний бюджет на 2007 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить: з 1 січня - 380 гривень, 1 квітня - 406 гривень, з 1 жовтня - 411 гривень. Згідно із ЗУ «Про Державний бюджет на 2008 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить: з 01 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривень, з липня 482 грн., з 1 жовтня - 498 гривень.

Відповідно до статті 99, 100 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюються річний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Права позивачів було обмежено шляхом прийняття окремих неконституційних положень нормативно-правових актів вищої сили, ЗУ, крім того, про належні їм як дітям війни виплати повідомлено не було, тому про факт порушення їхніх прав їм стало відомо лише після висвітлення зазначених подій у пресі у зв'язку з ухваленням рішення Конституційним Судом України 09 липня 2007 року.

Отже, про грубе порушення його прав, що на момент винесення рішення Конституційним Судом тривало понад півтора року, йому стало відомо тільки після висвітлення зазначених подій у засобах масової інформації.

Позивач подав заяву про розгляд справи у письмовому провадженні.

Представник відповідача подала заяву про розгляд справи без її участі.

Судом встановлено наступне.

Позивачі  відповідно до статті 13 Закону України №2195-ІУ від 18 листопада 2004 року «Про соціальний захист дітей війни» є дітьми війни. Згідно зі статтею 6 зазначеного Закону з першого січня 2006 року їм повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, що відповідачем не здійснювалося. Інших соціальних доплат позивачі не отримують.

Згідно ст. 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

19 січня 2006 року ухвалено ВРУ, підписано Президентом України ЗУ "Про внесення змін до ЗУ "Про Державний бюджет України на 2006 рік", за яким пільги дітям війни, передбачені абз. 7 статті 5 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" запроваджуються з 1 січня 2006 року і підвищення пенсії (стаття 6) в 2006 році проводиться поетапно, за результатами виконання бюджету в першому півріччі, в порядку, встановленому КМУ за погодження з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Однак  протягом  2006  року  ВРУ  та  КМУ відповідних нормативно-правових актів не видавалось.

Ст. 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" щодо підвищення пенсії було призупинено згідно з прикінцевими положеннями ЗУ "Про Державний бюджет України на 2006 рік". Інші пільги дітям війни надавалися в повному обсязі. Жодного рішення з цього приводу не приймалося. Таким чином, відповідач в 2006 році діяв в межах, визначених чинним та той час законодавством, а тому його дії в даний період є правомірними і позов в цій частині задоволенню не підлягає.

П. 12 ст. 71 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 р. №489-V, дію ст. 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" 18.11.2004 р. №2195-ІУ, на 2007 рік зупинено. Ст. 111 ЗУ "Про Державний бюджет на 2007 рік" встановлено, що в 2007 році підвищення до пенсії відповідно до статті 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" виплачується громадянам, що визнані інвалідами (крім тих, на як, ч поширюється дія ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціальне і захисту", у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Зазначені суми виплачені УПФ України в м. Олександрії вчасно та в повному обсязі.

Конституційний Суд України своїм рішенням № 6 рп/2007 від 9. 07. 2007 року, визнав положення ЗУ "Про Державний бюджет на 2007 рік» щодо призупинення дії ст. 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" неконституційним. Але зазначене рішення не стосується Закону України "Про Державним бюджет на 2006 рік". Згідно ч. 2, ст. 152 Конституції України, відповідно до якої Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Таким чином, позивачі мали право на виплати в зазначеному ними розмірі в 2007 році, починаючи з дати винесення рішення КСУ.

Позивач звернувся до суду за захистом своїх прав у березні 2009 року. Ст. 99 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У своїй позовній заяві позивач зазначає, що про факт порушення його прав йому стало відомо після висвітлення зазначених подій у зв'язку з ухваленням рішення Конституційним Судом України 9 липня 2007 року, отже, з моменту, коли позивач дізнався про порушений своїх прав, минуло більше року, тобто, ним пропущено строки звернення до суду за захистом своїх прав. Суд не може визнати причину пропуску строку поважною, та поновити строк для звернення до суду, оскільки позивач знав, яку саме надбавку до пенсії він отримує, норми ЗУ «Про захист дітей війни», не змінювалися, тому він вчасно знав про порушення його прав.  

Згідно із ст . 100 КАС, п ропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

В даному випадку, представник відповідача про це не заявляє.

Відповідно до ухвали Конституційного Суду України № 27-у/2009 непоширення мінімального розміру пенсії за віком, установленого у абзаці першому частини першої ст. 28 ЗУ "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування", на правовідносини, що виникають на підставі інших законів, крім цього Закону, дає підстави стверджувати про наявність прогалини у законодавчому регулюванні виплат дітям війни у статті 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни".

Ця прогалина полягає у відсутності механізму вирахування мінімальної пенсії за віком, на 30 відсотків якої мають підвищуватися дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання  чи  державна  соціальна  допомога,  що  виплачується  замість пенсії. Заповнення прогалин  має здійснюватися  законодавцем. Однак, на даний момент не існує будь-якого іншого порядку визначення мінімальної пенсії за віком,  а тому суд виходить із наявних на час вирішення спору норм законодавства. Таким чином, суд приходить до висновку, що слід, з метою повного захисту інтересів позивачів, визнати дії відповідача що полягають у неповному нарахуванні та виплаті позивачам щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни – неправомірними, та зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплату кожному з позивачів щомісячної державної соціальної допомоги за починаючи з 9. 07. 2007 року по 31. 12. 2007 року у розмірі, передбаченому ст. 6 ЗУ  "Про соціальний захист дітей війни", та ст. 28 ЗУ "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування".

Керуючись ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 ЗУ "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", рішенням Конституційного Суду України № 6 рп/2007 від 9. 07. 2007, ст. ст. 17, 18, 99, 100, 158-163, 168 КАС, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Олександрії Кіровоградської області, що полягають у неповному нарахуванні та виплаті ОСОБА_1, щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни за період з 9. 07. 2007 року по 31. 12. 2007 року.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Олександрії Кіровоградської області, здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячної державної соціальної допомоги починаючи з 9. 07. 2007 року по 31. 12. 2007 року у розмірі, передбаченому ст. 6 ЗУ  "Про соціальний захист дітей війни", та ст. 28 ЗУ "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування".

В задоволенні інших вимог  ОСОБА_1, - відмовити.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду, або апеляційна скарга на неї, може бути подана сторонами до Апеляційного адміністративного суду Дніпропетровської області протягом 10 діб, з часу її винесення, апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом 20 днів з часу подачі заяви про апеляційне оскарження через Олександрійський міськрайонний суд.

Головуючий: