Справа № 2-а-3313/2009 р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2009 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:
головуючого - судді Притуло Л.В.,
при секретарі – Бондаренко Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Мелітопольському районі Запорізької області про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги, передбаченої Законом України „Про соціальний захист дітей війни”,
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулась до суду із адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у Мелітопольському районі Запорізької області про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги, передбаченої Законом України „Про соціальний захист дітей війни”, посилаючись на те, що вона визнана у встановленому законом порядку дитиною війни. Відповідно до Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, їй з 01.01.2006 року повинна щомісячно виплачуватись державна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Згідно Закону України „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” від 05.10.2000 року встановлено, що мінімальній розмір пенсії за віком не може бути нижчим від прожиткового мінімуму, встановленого законом. З урахуванням розміру мінімальної пенсії та вимог Закону України „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії”, розмір мінімальної пенсії за віком складав:
- з 01 січня по 01 квітня 2006 року – 350 гривень;
- з 01 квітня по 01 жовтня 2006 року – 359 гривень;
- з 01 жовтня по 31 грудня 2006 року – 366 гривень;
- з 01 січня по 01 квітня 2007 року – 380 гривень;
- з 01 квітня по 01 жовтня 2007 року – 406 гривень;
- з 01 жовтня по 31 грудня 2007 року – 411 гривень;
- з 01 січня по 01 квітня 2008 року – 470 гривень;
- з 01 квітня по 01 липня 2008 року – 481 гривень;
- з 01 липня по 01 жовтня 2008 року – 482 гривень;
- з 01 жовтня по 31 грудня 2008 року – 498 гривень.
Але вона не отримала ці кошти, оскільки ст.77 Закону України „Про державний бюджет на 2006 рік” та п.12 ст.71 Законом України „Про державний бюджет на 2007 рік” була зупинена дія ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” в частині виплати щомісячної державної соціальної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Крім того, у 2008 році їй частково виплачувалась щомісячна державна допомога, але не у розмірі 30%, як це передбачено Законом України „Про соціальний захист дітей війни”, а у розмірі 10% мінімальної пенсії за віком, як це було передбачено Законом України „Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” Відповідно до ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” було передбачено, що мінімальна пенсія за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Згідно із Законом України „Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” вона отримувала у 2008 році державну соціальну допомогу у розмірі 10% прожиткового мінімуму, а саме: у першому кварталі 2008 року – 47 гривень щомісячно, у другому кварталі – 48,1 гривні щомісячно, у третьому кварталі – 48,2 гривні щомісячно та у четвертому кварталі – 49,80 гривень щомісячно. Крім того, у 2009 році доплата також не проводилась. Таким чином, загальна сума недоплати за 2006-2008 роки та 2009 рік складає 4788,30 гривень.
Рішенням Конституційного Суду України по справі №6-рп/2007 від 09.07.2007 року були визнані неконституційними положення п.12 ст.71 Закону України” Про державний бюджет на 2007 рік”, якими було зупинено дію ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни. Це рішення Конституційного Суду України є обов’язковим до виконання на території України, є остаточним і не може бути оскаржене .
Крім того, позивачка просить поновити їй строк для звернення до суду із позовом, обґрунтовуючи це тим, що шляхом прийняття окремих неконституційних положень нормативно-правових актів її права як дитині війни були обмежені або скасовані і про поновлення цих прав їй стало відомо після висвітлення у засобах масової інформації рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року, тому вона вважає причину пропуску строку для звернення до суду поважною та просить відновити цей строк.
Позивачка просить суд поновити строк звернення до суду з адміністративним позовом починаючи з 01.01.2006 року по 01.10.2009 року, визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нездійснення перерахунку та невиплати їй в повному обсязі надбавки до пенсії згідно з Законом України „Про соціальний захист дітей війни”, зобов’язати Управління Пенсійного фонду в Мелітопольському районі нарахувати та виплатити їй недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу згідно з Законом України „Про соціальний захист дітей війни” за період з 01.01.2006 року по 01.10.2009 року в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, визначеної відповідно до ч.1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, та стягнути судові витрати.
Позивачка у судове засідання не з’явилась, від неї надійшла заява про слухання справи у її відсутність, позовну заяву підтримує.
Представник відповідача у судове засідання не з’явилась, від неї надійшла заява про слухання справи у її відсутність, вимоги позивачки не визнала, відповідно до заперечення статею 7 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим кодексом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1261 від 24.10.2007 року, передбачено, що Пенсійний фонд України забезпечує ефективне використання коштів, що перебувають у його управлінні. Реалізація нормативних приписів і пенсійних програм здійснюється шляхом фінансування пенсійних виплат за рахунок чітко визначених прибутковою частиною бюджету Пенсійного фонду України джерел, відповідно до конкретних напрямів витратної частини бюджету Пенсійного фонду України. Оскільки фінансування цих соціальних гарантій передбачено із коштів Державного бюджету, у Пенсійного фонду України відсутні підстави для виплат щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни. До того ж, позивачка пропустила строк для звернення до суду з неповажних причин, оскільки рішення Конституційного суду від 09.07.2007 року було оприлюднено в офіційному друкованому виданні, а саме в Офіційному Віснику України 27.07.2007 року.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Згідно із ст.1 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, дитина війни – особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (02 вересня 1945 року) Другої Світової Війни було менше 18 років.
ОСОБА_1 є громадянкою України, яка народилась 10.05.1942 року, що підтверджується паспортом громадянина України серії СВ 236240 (а.с.4) і, відповідно до ст.1 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, визнана дитиною війни, про що у пенсійному посвідчені зроблено відповідний запис (а.с.6).
Відповідно до ч.1 ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання виплачується підвищення у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Законом України „Про державний бюджет на 2007 рік” дія ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” зупинена, але рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року по справі №1-29/2007 ці зміни визнані такими, що не відповідають вимогам Конституції України (є неконституційними).
Відповідно до п.3 рішення Конституційного Суду України по справі №1-29/2007 положення Закону України „Про державний бюджет на 2007 рік”, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом цього рішення. Рішення по цій справі ухвалено 09 липня 2007 року.
Законом України „Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” зміст ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” був змінений і встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Учасникам війни, відповідно до ч.4 ст.14 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх захисту” пенсія підвищується на 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України по справі №1-28/2008 від 22 травня 2008 року, п.41 Закону України „Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", якім внесено зміни до ч.1 ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).
Відповідно до п.5 рішення Конституційного Суду України по справі №1-28/2008, положення закону України „Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом цього рішення. Рішення по цій справі ухвалено 22 травня 2008 року.
Разом з тим, виплата щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі, передбаченому ч.1 ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, тобто 30% мінімальної пенсії за віком, може бути призначена з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 01 лютого 2009 року, оскільки Закон України „Про держаний бюджет на 2007 рік” та Закон України „Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" в частині обмеження або скасування прав дітей війни на отримання ними щомісячної соціальної допомоги були скасовані відповідними рішеннями Конституційного Суду України № 1-29/2007 та №1-28/2008 і в цій частині відповідні положення Законів України „Про держаний бюджет на 2007 рік” та „Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” втрачають чинність відповідно, з 09 липня 2007 року та з 22 травня 2008 року.
Суд вважає поважними причини пропуску позивачкою строку звернення з адміністративним позовом до суду, передбаченого ч.2 ст.99 КАС України, оскільки Законом України „Про державний бюджет на 2007 рік” від 19 грудня 2006 року було призупинено дію ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”. В подальшому, рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року призупинення дії ст.6 було визнано неконституційним, про що позивачка дізналась із засобів масової інформації, тому суд вважає причини пропуску строку поважними та вважає необхідним відновити ці строки.
Стосовно вимог позивачки про нарахування та виплату щомісячної державної соціальної допомоги за 2006 рік, суд вважає таку вимогу необґрунтованою, оскільки Законом України „Про державний бюджет на 2006 рік” дію ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” зупинено і це зупинення не визнано неконституційним і не скасовано, тому вимога про стягнення допомоги за 2006 рік не підлягає задоволенню.
До того ж, суд вважає, що розрахунок розміру недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги, передбаченої Законом України „Про соціальний захист дітей війни”, відноситься до компетенції Управління Пенсійного фонду України у Мелітопольському районі Запорізької області, а тому слід зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити вищевказану щомісячну державну соціальну допомогу відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.
Таким чином, суд вважає, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.
На підставі викладеного, ст.22 Конституції України, ст.ст.1, 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, Законом України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, Законом України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх захисту”, п.3 рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року по справі №1-29/2007, п.5 рішення Конституційного Суду України по справі №1-28/2008 від 22 травня 2008 року; керуючись ст.ст.11, 71, 163 КАС України,
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Мелітопольському районі Запорізької області про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги, передбаченої Законом України „Про соціальний захист дітей війни” задовольнити частково.
Поновити ОСОБА_1 строк для звернення до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у Мелітопольському районі Запорізької області.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Мелітопольському районі Запорізької області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щ омісячної державної соціальної допомоги, передбаченої Законом України „Про соціальний захист дітей війни”, неправомірними.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у Мелітопольському районі З апорізької області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу за періоди з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 01 жовтня 2009 року в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” від 18 листопада 2004 року.
Стягнути з Управління Пенсійного фонду України у Мелітопольському районі Запорізької області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 (три) гривні 40 (сорок) копійок.
В іншій частині позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її проголошення в Мелітопольський міськрайонний суд та апеляційної скарги протягом 20 днів після подання цієї заяви або подачі апеляційної скарги протягом 10 днів без попереднього подання про апеляційне оскарження.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не подана після цього в 20-денний строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду апеляційним судом.
СУДДЯ: