Справа № 2а – 531/2009р

П О С Т А Н О В А  

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ  

9 вересня 2009 року Шевченківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді                 Луців-Шумської Н.Л.

при секретарі                      Галоян К.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Залізничному районі м. Львова про поновлення строку звернення до суду, зобов’язання до вчинення дій, -

в с т а н о в и в :  

01.04.2009р. позивач звернувся до суду з заявою, в якій просив суд постановити рішення, яким поновити строк звернення до суду, визнати неправомірними дії відповідача у зв’язку з відмовою у підвищенні на 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни”, зобов’язати відповідача провести донарахування і виплату пенсії за 2006,2007,2008,2009 роки  з  врахуванням підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченого ст. 6 Закону України» «Про  соціальний  захист дітей війни». Заяву мотивує тим, що відповідно до вимог ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" відповідач повинен був проводити донарахування до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Проте відповідач не проводить таких донарахувань, покликаючись на дію Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", та неправомірно не беручи до уваги рішення Конституційного Суду України з вказаного питання. Тому він змушений звернутися до суду.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, покликаючись на обставини, викладені у поданому до суду позові. Додатково пояснила, що дійсно вона є учасником війни і з 2002р. користується передбаченими законом для учасників війни пільгами. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, покликаючись на те, що позивачка не вправі одночасно користуватися пільгами учасника війни та дитини війни. Просить у позові відмовити.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши зібрані по справі докази, з’ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову з таких підстав.

Судом встановлено, що позивачці ОСОБА_1, 1939р.н., надано статус дитина війни відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Крім того, ОСОБА_1  має статус учасника війни, що підтверджується посвідченням  №004234 від 13.02.2002р.

Статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується  підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.

З довідки №13749 від 04.09.2009р., виданої Управлінням пенсійного фонду України у Залізничному районі м. Львова, вбачається, що позивачці нараховується підвищення до пенсії як учаснику війни, відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Заяв про підвищення пенсії згідно Закону України "Про соціальний захист дітей війни" позивачка не подавала.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 11, 159, 160 ч. 3, 161 КАС України, Законом України «Про соціальний захист дітей війни», Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», суд, -  

п о с т а н о в и в :  

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Залізничному районі м. Львова про поновлення строку звернення до суду, зобов’язання до вчинення дій – відмовити.

Постанова суду може бути повністю або частково оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного адміністративного суду Львівської області через Шевченківський районний суд м. Львова шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України – з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя               Н.Л. Луців-Шумська