ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 жовтня 2009 року м. Полтава справа № 2-а – 11973//09
Полтавський окружний адміністративний суд в складі:
Головуючого судді – Удовіченко С.О.
При секретарі – Ясківець М.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної у м. Полтаві ради, Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії щодо нарахування допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -
В С Т А Н О В И В:
15 грудня 2008 року ОСОБА_1 (надалі – позивач) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації про поновлення пропущеного строку для звернення до суду, визнання дій неправомірними, стягнення недоплаченої допомоги по догляду за дитиною за період з 01.01.2007 року по 30.11.2008 року в сумі 8242 грн., зобов’язання нарахувати щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років відповідно до положень ч.1 ст. 35 Закону України « Про державну допомогу сім’ям з дітьми».
В обґрунтування позовних вимог зазначала, що рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року були визнані такими, що не відповідають Конституції України та є неконституційними окремі положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», якими була зупинена дія положень статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», на підставі яких їй повинна була бути нарахована допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Разом з тим, відповідач в порушення вимог Конституції України, не здійснив нарахування та виплату зазначеної допомоги у встановленому законом розмірі.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17 червня 2009 року до участі у справі було залучено в якості другого Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної у м. Полтаві ради.
Позивач в судовому засіданні підтримала позовні вимоги, просила позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної у м. Полтаві ради в судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити в задоволенні, посилаючись на обставини викладені в письмових запереченнях.
Відповідач Головне управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації не забезпечив явку уповноваженого представника, хоча в матеріалах справи наявні докази, що він був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, направив суду письмові заперечення проти позову, де також просив розглянути справу у відсутності їхнього представника.
У запереченнях відповідачі зазначили, що позивачка є застрахованою (працюючою) особою, а допомога по догляду за дитиною до досягнення нею 3 років їй була призначена і виплачувалась в 2007 році відповідно до ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», п. 3 розділу VІІІ Прикінцеві положення Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. № 1751 та ст. 46 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік». Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007, яким було визнано неконституційними положення щодо внесення змін до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», не може бути підставою для виплат недоплаченої допомоги по догляду за дитиною у зв’язку з тим, що не було внесено змін, що стосується збільшення видатків на виплату допомоги по догляду за дитиною. А в 2008 році допомога призначено відповідно до статті 15 та п.3 розділу VІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» в редакції пункту 23 розділу ІІ Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", який не визнавався неконституційним. Зазначали також, що позивачем пропущено строк звернення до суду та не надано доказів про поважність причин пропуску строку. Просили відмовити у задоволенні позовних вимог.
Згідно ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 має дитину – доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_1, виданого Київським відділом реєстрації актів цивільного стану Полтавського міського управління юстиції від 21.07.2006 року.
Позивачка є застрахованою (працюючою) особою в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування та відповідно мала право на призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3 років відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Разом з тим, дія ст. 43 зазначеного Закону на 2007 рік була зупинена Законом України від 19.12.2006 р. N 489-V «Про Державний бюджет України на 2007 рік, а в цьому році така допомога виплачувалась Позивачці органами праці та соціального захисту населення в розмірі, передбаченому ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» - розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму , встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 23 відсотків зазначеного прожиткового мінімуму для застрахованих осіб. Також, як вбачається із фактичних обставин справи, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, позивачці в 2007 році призначена та виплачувалась відповідно до постанови Кабінету Міністрів країни від 11.01.2007 р. № 13.
Рішенням Конституційного суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 р. зупинення дії статті 43 на 2007 рік, передбачене пунктом 7 статті 71 Закону України від 19.12.2006 р. N 489-V, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, також було визнано неконституційним положення ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», відповідно до якої Позивачці виплачувалась допомога в 2007 році.
Статтею 64 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Пунктом 5 зазначеного Рішення Конституційного Суду України визначено, що рішення має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Оскільки, відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визначені неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, при нарахуванні допомоги з 09 липня 2007 року органи соціального захисту населення повинні були керуватися ст. 43 «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».
Що стосується вимог про нарахування допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в 2008 році , то судом встановлено наступне.
Законом України від 28.12.2007 р. N 107-VI «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» статтю 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» виключено. Одночасно внесено зміни , які набрали чинності з 01.01.2008 року, до ст. 13 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», відповідно до яких було встановлено, що допомога по догляду за дитиною до 3 років, виплачується згідно із ст. 15 цього Закону і застрахованим і незастрахованим особам в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (до 01.01.2008 року відповідно до ст. 13 цього ж Закону зазначена допомога призначалась незастрахованим особам в системі загальнообов'язкового відповідно до вимог Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», а застрахованим (працюючим) особам така допомога призначалась відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»).
Цим же Законом було внесено зміни до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та викладена в такій редакції - допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.
Як було вірно зазначено представниками відповідачів в письмових запереченнях, зміна редакції ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008 неконституційним не визнавалась.
Разом з тим, зміни, якими було виключено ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», внесені підпунктом 12 пункту 25 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008. Таким чином, позивачка мала право з 22.05.2008 р. на отримання допомоги по догляду за дитиною до 3 років у розмірі, передбаченому ст. 43 цього ж Закону, а саме в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом.
В 2007 році такий розмір визначено статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» відповідно до якої прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років становить: з 1 січня - 434 гривні, з 1 квітня - 463 гривні, з 1 жовтня - 470 гривень.
В 2008 році - статтею 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" затверджено прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років та становить: з 1 січня - 592 гривні, з 1 квітня - 605 гривень, з 1 липня - 607 гривень, з 1 жовтня - 626 гривень.
З огляду на те, порушення прав позивача на отримання допомоги по догляду за дитиною до 3 років у розмірі, визначеному ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», тривало з 22 травня 2008 року і до кінця 2008 року, то керуючись ч. 2 ст. 11 КАС України, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог про нарахування недоплаченої допомоги за період 01.01.2007 року по 30.11. 2008 року і задовольнити вимоги позивача за 2008 рік з 22 травня по 31 грудня 2008 року.
Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 6 грудня 2006 року № 453, функції призначення та виплати допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку застрахованим особам від страхувальників та робочих органів виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та його відділень передано органам праці та соціального захисту населення, які з 01 квітня 2007 року продовжили виплати допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Також постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002, № 256 «Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету», визначено механізм фінансування видатків місцевих бюджетів щодо, зокрема, допомоги сім’ям з дітьми, відповідно до якого, головні розпорядники коштів (керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення): щомісячно готують інформацію про фактично нараховані суми і надсилають їх фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (до 3 числа поточного місяця щодо допомоги сім’ям з дітьми), зазначені фінансові органи на підставі актів звіряння щомісяця готують реєстри нарахованих сум та подають їх управлінням Державного казначейства в областях (до 5 числа поточного місяця щодо допомоги сім’ям з дітьми), органи Державного казначейства направляють кошти субвенцій на рахунки місцевих бюджетів, які в свою чергу перераховують їх на рахунки головних розпорядників коштів, відкриті в територіальних управліннях Державного казначейства, для здійснення відповідних видатків.
Таким чином, суд вважає належним відповідачем щодо вимог про нарахування допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної у м. Полтаві ради. Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги, підлягають частковому задоволенню, а саме про необхідність зобов’язання Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної у м. Полтаві ради здійснити перерахунок, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, передбачену ст.43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня по 31 грудня 2008 року . А застосуванню підлягають саме вимоги Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», а не норми Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» щодо визначення розміру належної допомоги, як того просить прокурор.
Доводи відповідачів про відсутність кошторисних призначень для реалізації вищевказаних норм Закону не можуть бути підставою для невиконання вимог зазначеного Закону.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував в своїх рішеннях, що держава не може посилатися на відсутність коштів як на підставу невиконання нею взятих на себе зобов'язань, а також звертав увагу на принцип відповідальності держави, який полягає у тому, що держава на можу посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності.
Із змісту позовної заяви та заперечень відповідачів вбачається, що в даному спорі фактично оскаржується бездіяльність органу праці та соціального захисту населення щодо не нарахування ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку в розмірі, встановленому спеціальним Законом.
Згідно ч. 2 ст. 11 КАС України, з метою повного захисту прав та інтересів суд вважає необхідним вийти за межі позовних вимог та, задовольняючи позов в частині, визнати бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної у м. Полтаві ради щодо не нарахування ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, передбачену ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня по 31 грудня 2008 року протиправною.
Доводи відповідачів щодо пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду за захистом своїх порушених прав є безпідставними, оскільки порушення прав позивача тривало з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року і припинилося лише з 01.01.2008 року після внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими похованням», то, зважаючи на це, строк звернення до адміністративного суду позивачем не пропущено.
Позовні вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3 років у визначеній позивачем грошовій сумі не підлягають задоволенню, оскільки, нарахування допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку здійснюється органами праці та соціального захисту населення в порядку, встановленому чинним законодавством, з урахуванням вимог законодавства про індексацію грошових доходів населення, тому суд не може перебирати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування допомоги, покладену законодавством на зазначені органи, і не може зобов’язати управління нарахувати позивачу допомогу у визначеному розмірі, а може зобов’язати лише здійснити дії щодо перерахунку допомоги з урахуванням вимог законодавства.
З огляду на викладене, позовні вимоги щодо стягнення конкретно визначеної суми задоволенню не підлягають.
Згідно вимог ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог
На підставі викладеного, керуючись ст. 64, ч.5 ст.152 Конституції України, ст.ст.1,3, 5 «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007, Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008, ст.ст. 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної у м. Полтаві ради, Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії щодо нарахування допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку задовольнити частково.
Визнати бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної у м. Полтаві ради в частині не нарахування ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, передбачену ст. 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими похованням» в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня по 31 грудня 2008 року протиправною .
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Київської районної у м. Полтаві ради здійснити перерахунок,нарахувати та виплатити ОСОБА_1 допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, передбачену ст.43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими похованням» в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого Законом України « Про державний бюджет України на 2007 рік» за період з 09 липня по 31 грудня 2007 рок у та встановленого Законом України « Про державний бюджет України на 2008 рік» з 22 травня по 31 грудня 2008 року з урахуванням проведених виплат.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 грн. 70 коп.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний термін з дня складання постанови в повному обсязі та подачі апеляційної скарги у 20-денний термін після подачі заяви про апеляційне оскарження, в порядку, визначеному ст. 186 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 23 жовтня 2009 р.
Суддя С.О. Удовіченко