Справа № 2-а-12873-09
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 листопада 2009 року Слов’янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
Головуючого судді Дубановської І.Д.
при секретарі Качиній В.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м. Слов’янську, за участю третьої особи: Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду, визнання неправомірною бездіяльність УПФУ в м. Слов’янську та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги, -
В С Т А Н О В И В :
До суду звернулася з позовною заявою ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України в м. Слов’янську, за участю третьої особи: Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду, визнання неправомірною бездіяльність УПФУ в м. Слов’янську та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги, обґрунтувавши свої вимоги тим, що вона, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 і відповідно до ст. 1 Закону України від 18.11.2004 року “Про соціальний захист дітей війни” є дитиною війни. Згідно з ст. 6 зазначеного Закону їй повинна виплачуватися щомісячна соціальна допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, але за 2007-2009 роки така допомога не виплачувалася, оскільки Верховна Рада України призупинила дію ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” ст. 77 та ст. 110 Закону України від 20.12.2005 року “Про Державний бюджет України на 2006 рік” та ст. 71 п.12 Закону України від 19.12.2006 року “Про Державний бюджет України на 2007 рік”. Однак Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 положення ст. 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, якими була зупинена дія ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, визнані такими, що не відповідають Конституції України. Розмір соціальної допомоги відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” становить 30 % мінімальної пенсії за віком, яка відповідно до ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Ставить питання про відновлення порушених прав, свобод та інтересів за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, що становить 735 грн., з 22.05.2008р. по 01.04.2009 рік у сумі 983 грн. виходячи з розміру 30% мінімальної пенсії, встановленої ст. 28 п. 1 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; зобов’язання здійснити нарахування підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, виходячи з розміру 30% мінімальної пенсії, встановленої ст. 28 п. 1 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та стягнення судових витрат судового збору 51 грн.
Позивач ОСОБА_2 до суду не з’явилася, про час, дату та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про що в матеріалах справи є заява, де вона зазначає, що справу просить слухати за її відсутністю. Просила суд задовольнити позовні вимоги.
Представник відповідача - УПФУ в м. Слов’янську до суду не з’явився, про час дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що у матеріалах справи є заява з проханням розглянути справу у його відсутність, тому суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника відповідача в порядку ст. 128 КАС України.
Представник третьої особи - Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області до суду не з’явився, про час дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що у матеріалах справи є заява з проханням розглянути справу у його відсутність, тому суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника третьої особи.
Суд, вивчивши матеріали адміністративної справи, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як достовірно встановлено в судовому засіданні, що позивачка є громадянином України (а. с.3 ) та має правовий статус “Дитина війни”, що підтверджується пенсійним посвідченням № 53865 (а. с.4).
Відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року, що набрав чинності 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком. Статтею 71 п. 12 Закону України від 19.12.2006 року “Про Державний бюджет України на 2007 рік” дія ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” – зупинена.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 положення ст. 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, якими була зупинена дія ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, визнані такими, що не відповідають Конституції України. Тому положення ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, стосовно того, що дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком, були чинними лише з 09.07.2007 року (день ухвалення рішення Конституційним Судом України) по 31.12.2007 року.
Відповідно до ст. 62 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” та абзацу першого частини 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” у 2007 році діяли наступні розміри мінімальної пенсії за віком: з 01 квітня - 410 грн. 06 коп., з 01 жовтня – 415 грн. 11 коп.
Тобто, за період 09.07.2007 року по 31.12.2007 року позивач має право на отримання підвищення пенсії на підставі ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” .
Згідно ч. 2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Згідно ч. 1 ст. 100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягають сторони.
Разом з тим, суд вважає, що позивач разом із заявленням клопотання про поновлення строку звернення до суду навів поважність причин пропуску строку, а саме, що позивач є людиною похилого віку, юридично не грамотною, крім того, відповідач є державною установою, яка повинна була виконувати діючі законодавчі акти незалежно від звернення осіб до цієї установи з питань виконання закону. Окрім того, стосовно строку звернення до суду з адміністративним позовом суд зазначає, що він не є пропущеним з урахуванням того, що виплата підвищення до пенсії є однією зі складових пенсії в цілому та відповідно до ст. 87 ЗУ” Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1991р. суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.
Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року внесено зміни до Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання; державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу ІІ “Внесення змін до деяких законодавчих актів України”, Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року щодо внесення змін до Закону України “Про соціальний захист дітей війни” визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Таким чином, вимоги позивача, щодо зобов’язання відповідача здійснити перерахунок підвищення пенсії “Дитини війни” у 2008-2009 році підлягає задоволенню лише з 22 травня по 31 грудня 2008 року.
Позовні вимоги про стягнення та перерахунок підвищення пенсії за 2009р. з 01.01.2009р. по 01.04.2009р. задоволенню не підлягають, оскільки дане підвищення не передбачене чинним законодавством, а саме: ст.71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2009 рік” та п.8 Постанови Кабінету Міністрів України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та “Про жертви нацистських переслідувань” до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах:... з 1 жовтня 2008 року – 49,8 грн.
Таким чином, на користь позивача слід донарахувати за рахунок коштів державного бюджету недоотриману допомогу за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р., за період з 22.05.2008р. по 31.12.2008р. Предметом спору є зобов’язання відповідача вчинити певні дії, а саме здійснити нарахування та виплатити державну соціальну допомогу. Визначення розміру нарахування у вказаних правовідносинах є функцією суб’єкта владних повноважень, у даній справі – відповідача. У зв’язку з цим, суд вважає, що в цій частині – визначення та стягнення конкретної суми допомоги позовні вимоги не підлягають задоволенню. Згідно частини 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалено на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Оскільки з матеріалів справи вбачається, що позивач сплатив судовий збір в сумі 51 грн., то з відповідача необхідно стягнути зазначену суму за рахунок коштів державного бюджету.
На підставі зазначеного та керуючись ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, Законом України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” ст. 71 п. 12 Закону України від 19.12.2006 року “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007, ст. 62 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, ч.1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, З.У. “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, З.У. “Про Державний бюджет України на 2009 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, ст. 2, 3, 6, 10, 11, 18, 94, 99, 100, 104, 105, 159 - 163 КАС України,
П О С Т А Н О В И В :
Позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України в м. Слов’янську, за участю третьої особи: Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду, визнання протиправними дій УПФУ в м. Слов’янську та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги – задовольнити частково.
Визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Слов’янську Донецької області по не нарахуванню та невиплаті ОСОБА_2 підвищення до пенсії, відповідно до ст..6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р., з 22.05.2008 року по 31.12.2008р.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Слов’янську Донецької області здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_2 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст..6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р., з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року .
В задоволенні решти вимог та вимог щодо стягнення з відповідача конкретної грошової суми - відмовити
Стягнути з місцевого бюджету м. Слов’янська судові витрати в сумі 51,00 грн. на користь ОСОБА_2.
Звільнити Управління Пенсійного фонду України в м. Слов’янську від сплати судового збору.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 – денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції в порядку ч.5 ст.186 КАС України.
Суддя Слов’янського
міськрайонного суду ОСОБА_3