Справа № 2-а-3157

2009 року

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

«27» жовтня 2009 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:  

головуючого – судді Кучеренко В.В.

при секретарі – Мазуріній О.В.

з участю представника позивача – ОСОБА_1,

представника відповідача – ОСОБА_2  

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу, відкриту за адміністративним позовом  ОСОБА_3 до Управління праці і соціального захисту населення та житлових субсидій Мелітопольської міської ради про зобов’язання суб’єкта владних повноважень вчинити певні дії, зокрема перерахувати та виплатити суму недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,  

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулась до суду з позовом, в якому просить визнати протиправними дії відповідача щодо відмови від перерахування та виплати їй допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі не менш прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до 6 років та винести рішення, яким зобов’язати відповідача перерахувати та виплатити їй недоплачену щомісячну грошову допомогу по досягненню дитиною трирічного віку до рівня не менше прожиткового мінімуму на місяць, з моменту призначення цієї допомоги по догляду за дитиною до розгляду справи по суті, зобов’язати відповідача здійснити виплату донарахованих сум допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також виплачувати допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі не менше прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до шести років, зазначивши, що вона є матір’ю ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та має право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Однак Верховна Рада України своїми законами «Про Державний бюджет України на 2007 р.» від 19.12.2006 р., “Про Державний бюджет України на 2008 р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” та “Про Державний бюджет України на 2009 р” зупинила дію вищевказаних положень закону «Про державну допомогу сім’ям з дітьми». Проте рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року визнано неконституційним вказані положення закону щодо обмеження розміру виплат допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, встановивши таким чином, що зазначені виплати не можуть бути меншими, а ніж передбачений законодавством розмір прожиткового мінімуму для особи віком до шести років.      

Позивачка та її представник в судовому засіданні наполягають на заявлених позовних вимогах у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, пояснивши, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку позивачці, виплачується в повному обсязі у розмірах, встановлених Законом України „Про Державний бюджет України на 2009 р.». Управління є лише розпорядником коштів, які їм виділяються централізовано. Вони сплачують нараховану суму допомоги, при цьому самі її не нараховують. Виплати проводяться на підставі Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 р.». Управління при виплаті позивачці допомоги діяло у межах своїх повноважень і у спосіб, встановлений чинним законодавством, яке не передбачає можливості збільшення розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня на свій розсуд розміру соціальних виплат. Крім того, в своєму позові позивачка посилається на Закон України “Про Державний бюджет України на 2007 р.” та рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року, однак вказані положення застосуванню не підлягають, оскільки не регулюють виникнення спірних правовідносин, в зв’язку з тим, що дитина народилась 19 лютого 2009 року. Вважає необґрунтованими доводи позивача щодо бездіяльності Управління при здійснення зазначених виплат.  

Представник третьої особи в судове засідання не з’явився, надав письмові пояснення по справі з проханням справу розглянути за відсутності представника.

Суд вислухавши пояснення позивача та її представника, представника відповідача, з урахуванням письмових пояснень представника третьої особи, дослідивши інші матеріали справи, вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

У відповідності до вимог п.3 ч.1 ст. 18 КАС України усі адміністративні справи у спорах фізичних осіб з суб’єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковими державним соціальним страхуванням та інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг підсудні місцевим загальним судам, як адміністративним судам.

У відповідності до вимог ч.1 ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У відповідності до вимог ч.1 ст.71 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.  

У відповідності з вимогами ч.2 зазначеної статті в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно копії свідоцтва про народження серії 1-ЖС № 112658 ОСОБА_4 народилась 19 лютого 2009 року і матір’ю в свідоцтві про народження вказана позивач ОСОБА_3 /а.с. 15/.

Отже позивач  є особою, на яку поширюється дія статті 13 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року № 2811-XII.  

Згідно копії трудової книжки ОСОБА_3 з 23.04.2007 року вона прийнята на посаду касира торгівельного залу ТОВ “ТБ Амстор”, а з 01.04.2008 року її переведено на посаду старшого касира торгівельного залу /а.с.11-14/.

Стаття 34 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», визначає, що за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, надається такий вид матеріального забезпечення як допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.  

Згідно довідки про доходи ОСОБА_3 отримує допомогу по догляду за дитиною до 3-х років з 23.04.2009 року по 19.02.2012 року /а.с.10/.

Згідно частини 1 статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року № 2811-XII допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

У відповідності до Прикінцевих положень вказаного закону розмір державної допомоги сім’ям з дітьми, передбаченої статтею 15 цього закону визначається Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік у відсотковому відношенні до прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з поступовим наближенням до прожиткового мінімуму, але при цьому не може бути нижчим за величину, що дорівнює 25 відсоткам зазначеного прожиткового мінімуму, а з 1 січня 2006 року - 50 відсоткам цього прожиткового мінімуму.

Дію частини 1 статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року № 2811-XII та пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" вказаного закону зупинено пунктом 14 статті 71 Закону України від 19 грудня 2006 року №489-V «Про державний бюджет України на 2007».  

Статтею 56 Закону України «Про державний бюджет України на 2007» встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» здійснюється у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетом.

Дійсно рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року N 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнано неконституційним положення пункту 14 статті 71 в частині зупинення на 2007 рік дії частини першої статті 15 та пункту З розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.  

Однак посилання позивача на вказані нормативно-правові акти є необґрунтованими, оскільки вони не регулюють виникнення спірних правовідносин, що є предметом розгляду даної справи, в зв’язку з тим, що позивачка народила дитину 19 лютого 2009 року.      

Згідно з ч.3 ст. 46 Закону України “Про Державний бюджет на 2009 рік” від 26.12.2008 року № 835, допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” та Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.  

На підставі Постанови Кабінету міністрів України “Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми” від 27.12.2001 року № 1751, відповідно до ст. 15 Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми” допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується в розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 року – 50%, з 1 січня 2009 року – 75%, з 1 січня 2010 року – 100% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш як 130 гривень.    

Зазначені Закони України у період 2009 року, протягом якого позивач має право отримувати допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, не визнані неконституційними.    

У відповідності зі статтями 1,13 Закону України «Про Конституційний Суд України» єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні є Конституційний Суд України, який приймає рішення та дає висновки у справах щодо конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

Отже до компетенції адміністративних судів, як судів загальної юрисдикції, належить надання висновків щодо відповідності нормативно-правових актів законам України (законності), в той час як прийняття рішень та надання висновків щодо конституційності законів та інших нормативно-правових актів є виключною юрисдикцією Конституційного Суду України.

Частина друга статті 152 Конституції України закріплює принцип, за яким закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.  

Отже за вказаним принципом, закони, інші правові акти мають юридичну силу до визнання їх неконституційними окремим рішенням органу конституційного контролю.

Тому вимоги позивачки щодо зобов’язання відповідача зробити перерахунок нарахованих сум допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» до рівня не менш прожиткового мінімуму на місяць та виплатити їх задоволенню не підлягають.  

Згідно ст. 104 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.

Отже, необхідною умовою для звернення особи до суду з адміністративним позовом є обов’язкова наявність порушення прав, свобод чи інтересів цієї особи у сфері публічно-правових відносин.

Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у адміністративного суду немає правових підстав для задоволення позову.

При цьому суд вважає, що оскільки правовою підставою для звернення до адміністративного суду є захист порушених прав, свобод чи інтересів, то право на позов у особи виникає лише після порушення відповідачем її права, тобто захисту підлягає вже порушене право, а не те, яке може бути порушено у майбутньому і щодо якого невідомо, буде воно порушено чи ні.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що вимоги позивачки задоволенню не підлягають.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2,4,5,11,17-19,69-71,158,159,161,162,163 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», ст. 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими народженням та похованням», Законом України «Про Державний бюджет на 2009 р.», п. 22 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року “Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми”,  

П О С Т А Н О В И В:

У позові  ОСОБА_3 до Управління праці і соціального захисту населення та житлових субсидій Мелітопольської міської ради про зобов’язання суб’єкта владних повноважень вчинити певні дії, зокрема перерахувати та виплатити суму недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - відмовити .  

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Мелітопольський міськрайонний суд протягом 20 днів, після подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення постанови або з дня складання її в повному обсязі.  

СУДДЯ: