Справа № 2-1986/09  

Р І Ш Е Н Н Я  

Іменем       України  

«28» жовтня 2009 року  

Малиновський районний суд м. Одеси в складі:  

головуючого     – судді Гуревського В.К.  

за секретаря     - Кузнецовій Т.В.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -  

в с т а н о в и в :  

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 з вимогою про розірвання шлюбу на підставі того, що шлюбні відносини між сторонами припинені більше п’яти років, тому шлюб носить формальний характер. Як причину розпаду сім’ї позивач вказує на той факт, що сторони є різними за характерами людьми, вони мають різні погляди на життя та різні побутові питання. За час спільного проживання сторони втратили один до одного почуття любові та поваги, на підставі цього між сторонами постійно виникали непорозуміння. Подружні відносини сторони не підтримують, не ведуть спільне господарство, проживають окремо.  

Відповідач у судове засідання з’явилася, позовні вимоги позивача визнала, визнала обґрунтованою вимогу про розірвання шлюбу.  

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити із задоволенням позову. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.  

У судовому засіданні встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 19 листопада 1983 року, про що в книзі реєстрації актів про одруження зроблено відповідний актовий запис № 1927. Від цього шлюбу є неповнолітній син – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та повнолітня дочка – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Шлюб у сторін є першим.  

Сімейні відносини фактично припинені більше п’яти років, подружні відносини сторони не підтримують, спільне господарство не ведеться, сторони проживають окремо. Основною причиною припинення сімейних відносин є те, що сторони втратили взаєморозуміння, почуття любові й поваги один до одного, а також єдність цілей та мети створення та існування спільної сім’ї. На підставі цього в сім’ї постійно почали виникали непорозуміння з різних побутових питань, що негативно впливало на виховання дитини.  

Судом застосовувалися заходи щодо примирення сторін, але сторони на примирення не згодні, обґрунтовуючи це тим, що відновлення сім’ї є неможливим, через що суд не вважає за необхідне більше вживати заходів щодо примирення сторін. У позивача інша сім’я, в якій народилося двоє дітей.  

Майновий спір існує, розглядається в іншому судовому процесі.  

При дослідженні судом фактичних взаємин між сторонами дійсних причин розірвання шлюбу встановлено, що подальше спільне життя чоловіка й дружини та збереження шлюбу буде суперечити інтересам чоловіка та дружини, а також інтересам неповнолітніх дітей.  

Згідно ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне проживання чоловіка й дружини та збереження шлюбу суперечать інтересам одного з них, інтересам дитини, що мають істотне значення. Враховуючи, що побудова сімейних відносин повинна здійснюватись на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки (ст. 1 СК України), суд задовольняє позовні вимоги позивача про розірвання шлюбу.  

Видатки по оплаті державного мита при оформленні реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦС суд вважає за необхідне покласти на позивача.  

Керуючись ст. ст. 104, 105, 110, 112 Сімейного кодексу України, ст. ст. 11, 88, ч. 4 ст. 174, ст. ст. 213, 215 Цивільного процесуального кодексу України, СУД –  

В И Р І Ш И В :  

Шлюб між ОСОБА_1 і ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище – Тодорова) ОСОБА_5, зареєстрований Міським відділом РАЦС Головного управління юстиції Одеської області (Палацом одружень) 19 листопада 1983 року, актовий запис № 1927,   розірвати   .  

При реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦС стягнути з ОСОБА_1 державне мито у розмірі 17,0 гривень, ОСОБА_2 – від сплати звільнити.  

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційному суду через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення у порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.  

СУДДЯ:             В.К.Гуревський