Справа № 2а-2975/2009 р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 листопада 2009 р.
Сніжнянський міський суд Донецької області у складі:
головуючої судді Варнавської Л.О.,
при секретарі Лискіній Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сніжне справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Сніжнянської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов’язання нарахувати и виплатити матеріальну допомогу , -
ВСТАНОВИВ:
21 серпня 2009 року позивач звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Сніжнянської міської ради про визнання неправомірною відмову виплатити разову грошову допомогу до 5 травня за 2003-2009 роки в розмірі, встановленому діючим законодавством та про стягнення недоотриманої суми разової грошової допомоги за 2003-2009 роки в сумі 7512,00 грн. Мотивувала свої вимоги тим, що вона відповідно до ст. 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" № 3551-ХІІ має статус учасником війни. На підставі ч.5 ст.13 вказаного закону щорічно до 05 травня учасникам війни виплачується разова грошова допомога у розмірі 3 мінімальних пенсій за віком. Відповідач сплачував позивачу меншу суму, внаслідок чого позивач просить зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити накопичений борг в розмірі 7512 грн.
В судове засідання позивачка не з’явилась, надала заяву про розгляд справи без її участі, на позові наполягає. вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позові.
Представник відповідача за довіреністю, ОСОБА_2, в судове засідання не з’явився, надав письмову заяву, в якій просив справу розглянути без його участі, позовні вимоги не визнав. З письмових заперечень відповідача та з пояснень представника відповідача в судовому засіданні вбачається, що позивачу проводились виплати за рахунок коштів Державного бюджету України у розмірах, встановлених Законами України "Про Державний бюджет" за 2003-2009 р.р.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
ОСОБА_1, згідно посвідчення серії В-ІІІ №360037 від 23.07.1997 року має пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни – учасників війни.
В зв'язку з цим позивач має правовий статус ветеранів війни, який визначається Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року № 3551- ХІІ, розділом 3 якого передбачені пільги ветеранам війни та гарантії їх соціального захисту. Стаття 13 цього Закону передбачає пільги учасникам війни. Приписами статті 13 зазначеного Закону встановлено, що позивач має право на щорічну разову грошову допомогу допомоги до 9 травня (яка повинна виплачуватися до 5 травня) у розмірі 3 мінімальних пенсій за віком. Фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону, відповідно до статті 17 здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів, а виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, відповідно до статті 17-1 даного Закону здійснюють органи праці та соціального захисту населення.
Як вбачається з листа №07-3876 управління праці та соціального захисту населення в 2003-2004 році ОСОБА_1 до УПСЗН не зверталась.
Стосовно позовних вимог позивача про стягнення недоплати щорічної компенсації на оздоровлення за 2005 та 2006 роки, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню, оскільки пунктом 30 ст.71 Закону України "Про державний бюджет на 2006 рік №3235-1У від 20.12.2005 року зупинена на 2006 рік дія абзацу четвертого частини 4 статті 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в частині виплати компенсацій і допомогу у розмірах, відповідно до мінімальної заробітної плати. Призупинення дії закону не дає підстав для його застосування.
Позивачеві проводилась за 2005, 2006 роки виплата щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у розмірах передбачених Законами України «Про державний бюджет України» на відповідні роки, суд вважає такі виплати правомірними, оскільки такі виплати проводились відповідно до вимог ст. 34 Закону України «Про державний бюджет на 2005 рік» та ст. 77 Закону України «Про державний бюджет на 2006 рік», які встановлюють розміри щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, ці норми не визнані неконституційними, що доводить правомірність застосування зазначених норм відповідачем при виплаті спірної допомоги за вищезазначені роки.
Щодо виплати спірної грошової допомоги у 2007 р. у сумі 55 грн. суд не може визнати зазначений розмір виплат незаконним та неправомірним з огляду на наступне.
Законом України "Про державний бюджет України на 2007 р." від 19.12.2006 р. встановлені конкретні розміри вищезазначеної щорічної разової допомоги відповідно до закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" для учасників війни, яким є позивач, в розмірі 55 гривень.
Пунктом 1 рішення Конституційного суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 р. у справі № 1-29/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), деякі положення Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік", у тому числі положення статті 29 (щодо встановлення розміру одноразової грошової допомоги) та пункту 13 ст. 71, яким зупинено на 2007 рік дію частини п'ятої статей 12,13,14,15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги, ці положення втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Тобто, станом на день проведення виплати (19.04.2007 р.) вищезазначені положення Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" щодо встановлення розміру одноразової грошової допомоги ще не були визнані неконституційними та відповідач проводив виплати вищезазначеної щорічної разової грошової допомоги в 2007 році в сумі 250 грн. в рамках діючого законодавства.
Щодо виплати спірної грошової допомоги у 2008 р. у сумі 65 грн., суд не може визнати зазначений розмір виплат незаконним та неправомірним з огляду на наступне.
Згідно з п.п. "б" п.20 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" передбачено, що частина п'ята ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" викладений у такій редакції: "Щорічно до 5 травня учасникам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень встановлених законом про Державний бюджет України". Конституційний суд 22 травня 2008 року прийняв рішення, яким визнав такими, що не відповідають Конституції (є неконституційними) положення п.20-22 розділу 11 "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону "Про Державний бюджет України на 2008 рік". Ці положення втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Тобто, станом на день проведення виплати (22.04.2008 р.) вищезазначені положення Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік" щодо встановлення розміру одноразової грошової допомоги ще не були визнані неконституційними та відповідач проводив виплати вищезазначеної щорічної разової грошової допомоги в 2008 році в сумі 65 грн. в рамках діючого законодавства.
За 2009 р. виплати проводились на підставі постанови КМУ від 18.03.2008 р. №211 «Про розміри грошової допомоги, що виплачується в 2009 р. відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань». Позивачеві була виплачена допомога в розмірі встановленому вказаною постановою в сумі 70 грн. 10 квітня 2009 р.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Приймаючи до уваги, що Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Сніжнянської міської ради при виплаті позивачу разової грошової допомоги до 5 травня за 2003-2009 роки діяло в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України - у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Сніжнянської міської ради про визнання дій незаконними та неправомірними, усунення порушеного права та стягнення недоотриманої суми разової грошової допомоги за 2003-2009 роки в сумі 7512 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5-15,159-163,185-186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Сніжнянської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов’язання нарахувати и виплатити матеріальну допомогу відмовити у повному обсязі.
Постанова може бути повністю або частково оскаржена сторонами, іншими особами, які беруть участь у справі, а також особами, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов’язки до Донецького апеляційного адміністративного суду через Сніжнянський міський суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження постанови суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення постанови.
Головуюча: