Справа № 2-а-198
2009 рік
П О С Т А Н О В А
іменем України
20 жовтня 2009 року м. Старий Самбір
Старосамбірський районний суд Львівської області у складі: головуючої судді- Ніточко Л.Й. при секретарі Борковській Н.М., за участю представника позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Старий Самбір справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Державної автомобільної інспекції Головного управлінння Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (надалі - УДАІ ГУМВС України у Львівській області) про поновлення строку для подання позовної заяви, скасування постанови серія ВС 091370 від 18.04.2009 року по справі про адміністративне правопорушення, третя особа – інспектор дорожньо-патрульної служби Мостиського взводу батальйону дорожньо-патрульної служби Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (надалі-ДПС Мостиського взводу БДПС ДАІ ГУМВС України у Львівській області) – ОСОБА_3,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_2 звернувся до суду із цією позовною заявою, в якій вказує, що 06.05.2009 року отримав листом постанову від 18.04.2009 року, складену інспектором ДПС Мостиського взводу БДПС ДАІ при ГУМВС України у Львівській області ОСОБА_3, згідно якої на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень за перевищення швидкості в населеному пункті. Дану постанову вважає незаконною, оскільки з фотознімків, доданих до постанови, не вбачається, де саме знаходився автомобіль НОМЕР_1 під час руху зі швидкістю 100 км/год., тобто, доказів, що він рухався зі швидкістю 100км/год в населеному пункті в с. Ваньовичі, немає. Крім цього, згідно ст.285 Кодексу України про адміністративні правопорушення копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі щодо якої її винесено. Коли копія постанови висилається, то робиться відповідна відмітка в справі, інспектором цього не було зроблено. Дана копія постанови була надіслана йому 30.03.2009 року, що вбачається зі штампу на конверті, тобто після закінчення встановленого законом строку для оскарження постанови, через що він пропустив даний строк оскарження. Просить поновити йому строк для подання позовної заяви до суду та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ВС №091370 від 18.04.2009 року.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги позивача підтримав і дав суду пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, а також пояснив, що позивач з постановою не згоден, так як швидкості не перевищував, а прилад фіксації швидкості "Візир" № 0812397 не є пристроєм, працюючим в автоматичному режимі, і не може використовуватись на території України, оскільки немає на це відповідних документів. Просив постанову про притягнення до адміністративної відповідальності скасувати, поновивши пропущений строк для оскарження, оскільки отримав постанову поштою тільки 06.05.2009 року.
Представник відповідача та третя особа, будучи належно повідомленими про дату, час і місце слухання справи в судове засідання не з’явилися, про причини неявки суд не повідомили, що у відповідності з ч.4 ст.128 КАС України дає суду підстави для вирішення справи у їх відсутності, на підставі наявних у ній доказів.
Суд заслухавши представника позивача, дослідивши письмові докази, оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що позов позивача підлягає до задоволення, виходячи з наступних міркувань.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
Частиною 1 ст.122 КУпАП дійсно передбачена відповідальність за перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину.
Згідно п.12.4 ПДР у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється їз швидкістю не більше 60 км/год..
Як пояснив представник позивача та свідчить постанова по справі про адміністративне правопорушення серії ВС 091370 від 18.04.2009 року (а.с.2), інспектор ДПС Мостиського взводу БДПС ОСОБА_4 України у Львівській області ОСОБА_3 піддав ОСОБА_2 по ч.1 ст.122 Кодексу України про аміністративні правопорушення адміністративному стягненню у вигляді штрафу в сумі 255 гривень за те, що він, керуючи автомобілем „Фольцваген" державний номер 551-71, рухався по автодорозі Львів-Самбір-Ужгород, на 81 км+400м, тобто в с. Ваньовичі Самбірського району Львівської області, при обмеженій швидкості 60 км/год. їхав із швидкістю 100 км/год., тобто за порушення п.12.4 Правил дорожнього руху, дану постанову виніс 18.04.2009 року. З поштового конверту, у якому позивачу була надіслана постанова та інші матеріали (а.с.2,4,5,6), вбачається, що ці документи були відправлені з м. Львів 30.04.2009 року, а позивач отримав їх лише 06.05.2009 року.
Згідно ст. 289 КУпАП скарга на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подана протягом десяти днів з дня її винесення. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Відповідно до ч.2 та ч.3 ст.100 КАС України позовні заяви приймаються до розгляду адміністративним судом незалежно від закінчення строку звернення до адміністративного суду. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому КАС України.
Отже, оскільки позивач отримав постанову по справі про адміністративне правопорушення після закінчення строку на її оскарження, через що був позбавлений можливості в установлений законодавством строк оскаржити дану постанову, то суд вважає за необхідне відповідно до ст.289 КУпАП, ч.2 ст.100 КАС України поновити йому строк звернення до суду для оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення від 18.04.2009 року.
Також судом встановлено, що постанова винесена на підставі фотознімків, які зроблені приладом "Візир" 0812397 для вимірювання швидкості. Фотознімки з дорожнім знаком "Початок населеного пункту Ваньовичі", тобто прив"язка до місцевості, зроблена о 10 годині 12 хвилин та о 10 годині 47 хвилин, а фотознімок з автомобілем зроблений в 11 годині 29 хвилин, з різницею в часі більше як 30 хвилин, а тому в суду виникає сумнів, що даний автомобіль сфотографований в зоні дорожнього знаку "Початок населеного пункту Ваньовичі" чи за його межами. На фотознімку, де знаходиться автомобіль позивача, неможливо визначити на якому відрізку дороги (автомагістраль, дорога для автомобілів чи інша дорога) зроблено даний знімок, не зображено дорожній знак, який визначає до якого з видів відноситься даний відрізок автодороги, та дорожній знак, який встановлює максимальну швидкість руху. Протокол відносно ОСОБА_2 не складався, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідач у судове засідання не з"явився і не надав докази на підтвердження факту правомірності винесеної постанови, не повідомив про поважність причин неявки. Не було також надано відповідачем та третьою особою на неодноразову вимогу суду (а.с.18,20) доказів про прилад, тобто візир № 0812397, яким проводився нагляд за дорожнім рухом з метою фіксації порушень правил дорожнього руху, на предмет того, чи працює він в автоматичному режимі.
Відповідно до ч. 6 ст. 258 КУпАП у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Статтею 14-1 КУпАП передбачено, що до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими у автоматичному режимі спеціальними засобами, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото - і кінозйомки, відеозапис притягуються власники (співвласники) транспортних засобів.
Згідно долученого до справи свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу позивач є власником автомобіля НОМЕР_2.
Суд приходить до висновку, що лише фотознімки з виявленим порушенням, зафіксовані приладом для вимірювання швидкості «Візир» 0812397, не можуть бути підставою для винесення постанови про накладення адміністративного стягнення, так як відсутні докази, що даний пристрій працює в автоматичному режимі, і дія ч. 6 ст. 258 КУпАП не може на нього поширюватися, а тому відповідачем в порушення вимог ст.ст. 254-255 КУпАП не був складений протокол про адміністративне правопорушення, складення якого в даному випадку є обов’язковим. Як наслідок відповідачем при розгляді справи про адміністративне правопорушення у відношенні позивача порушені вимоги ст. 268, 278-280 КУпАП зокрема: не складено протокол про адміністративне правопорушення; не сповіщено позивача про час і місце розгляду справи; справу розглянуто без участі позивача, який належним чином не був повідомлений про час і місце розгляду справи; не роз’яснено права позивачу, в тому числі право користуватися юридичною допомогою адвоката та інших фахівців в галузі права; права на захист; не з’ясовано чи було вчинено адміністративне правопорушення; чи винна особа у його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності; чи є обставини, що пом’якшують та обтяжують відповідальність.
Порядок застосування спеціальних контрольно-вимірювальних приладів визначався Інструкцією з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої наказом МВС 13 листопада 2006 року за № 1111, яка була чинною станом на 18.04.2009 року, відповідно до якої спеціальні контрольно-вимірювальні прилади для визначення швидкості руху, фіксації порушень правил, норм та стандартів у сфері безпеки дорожнього руху, прилади для виявлення підробок у документах, інші спеціальні технічні засоби застосовуються згідно з інструкціями та методичними вказівками про порядок використання цих технічних засобів (п.13.1). Використання під час несення служби спеціальних технічних засобів, не передбачених табельною належністю підрозділу, забороняється (п.13.4).
З огляду на вказане та приймаючи до уваги те, що постанова не містить будь-якої інформації про технічний прилад, яким проводилося фотографування автомобіля, його повірку, допустиму похибку показів при вимірі швидкості, а також за відсутності допустимих та належних доказів про проведення фотографування цим приладом саме в зоні дії дорожнього знака 12.4, наявні підстави для задоволення позову та скасування постанови.
Враховуючи наведені вище обставини, суд вважає, що дії інспектора дорожньо-патрульної служби Мостиського взводу батальйону дорожньо-патрульної служби Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області ОСОБА_3 по притягненню до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 є незаконними. В порядку ч.2 ст.11 КАС України суд вважає, що для повного захисту прав та інтересів позивача слід визнати незаконними дії відповідача щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2.
Керуючись ч.2ст.11, ч.2ст.71,ст.ст. 100, 158-163 КАС України, ст.14-1, ч.1 ст. 122, ст.ст. 254-255, 258, 268, 278-280, 288, 289, 293 КУпАП, п.12.4 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, суд
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов ОСОБА_2 задовольнити.
Поновити ОСОБА_2 строк звернення до суду для оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення серія ВС 091370 від 18.04.2009 року.
Визнати незаконними дії інспектора дорожньо-патрульної служби Мостиського взводу батальйону дорожньо-патрульної служби Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській областіЧорнописа М.). по притягненню до адміністративної від-повідальності ОСОБА_2.
Скасувати постанову серії ВС ВС 091370 від 18.04.2009 року по справі про адміністративне правопорушення, якою на ОСОБА_2 за ч.1 ст.122 КУпАП накладено стягнення у вигляді штрафу у сумі 255 гривень.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого КАС України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд Старосамбірський районний суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя
Дата виготовлення та підписання постанови в повному обсязі - 21.10.2009 року.