Справа №2-а-8964/09/1570
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 вересня 2009 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Іванова Е.А.
при секретарі - Полторак І.Ф.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Одесі адміністративну справу за позовом Громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону „Центуріон” до Державної податкової інспекції у м. Іллічівську про зобов’язання відмінити рішення,
В С Т А Н О В И В:
Громадське формування з охорони громадського порядку і державного кордону «Центуріон» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Іллічівську в якому просить зобов’язати відповідача відмінити рішення №166 від 10.04.2009р. щодо відмови у включенні організацій (установ) до Реєстру неприбуткових організацій (установ) позивача та зобов’язати вчинити дії щодо внесення Громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону «Центуріон» до Реєстру неприбуткових організацій (установ).
Представники позивача у судовому засіданні позов підтримали у повному обсязі, просили суд задовольнити його з підстав викладених у позовній заяві та пояснили, що після державної реєстрації та обов’язкового взяття на облік громадського формування у державних фондах, позивач звернувся до відповідача для включення до Реєстру неприбуткових організацій та установ, проте в проведенні реєстрації було відмовлено, однак позивач не згоден з зазначеним рішенням, оскільки воно протиречить діючому законодавству.
Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав у повному обсязі просив суд відмовити в його задоволенні з підстав викладених у запереченнях та пояснив, що дійсно позивач звертався до ДПІ для включення Реєстру неприбуткових організацій та установ і Рішенням №166 від 10.04.2009р. йому було відмовлено. Винесене рішення є правомірним, обґрунтованим та винесеним на підставі діючого законодавства.
Вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до статуту Громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону „Центуріон” його створено громадянами згідно Закону України «Про участь громадян в охороні громадського порядку та державного кордону» від 22.06.2000р. № 1835 (надалі Закон України №1835) та зареєстровано виконавчим комітетом Іллічівськом міської ради Одеської області в єдиному державному реєстрі установ, підприємств та організацій України як громадську організацію (а.с.7,8,9) 16.03.2009р.
Відповідно до статей 1 та 3 Закону України «Про участь громадян в охороні громадського порядку та державного кордону» об’єднання громадян для охорони громадського порядку – це юридична особа, створена громадянами для участі в охороні громадського порядку і державного кордону, сприяння органам місцевого самоврядування, правоохоронним органам, Державній прикордонній службі України та органам виконавчої влади, а також посадовим особам у запобіганні та припиненні адміністративних правопорушень і злочинів, захисті життя та здоров'я громадян, інтересів суспільства і держави від протиправних посягань, а також у рятуванні людей і майна під час стихійного лиха та інших надзвичайних обставин (далі - громадські формування з охорони громадського порядку і державного кордону). Об’єднання не має права займатися підприємницькою або іншою діяльністю з метою одержання прибутку і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між членами об’єднання.
У Законі України №1835 відсутні положення, щодо порядку ліквідації формування та розподілу майна.
Разом з тим, п.2 Прикінцевих положень Закону України №1835 Кабінет Міністрів України був зобов’язаний законодавцем у місячний строк після набрання чинності цим Законом затвердити типове положення (статут) про громадські формування з охорони громадського порядку і державного кордону.
Постановою Кабінету Міністрів від 20 грудня 2000р. N 1872 був затверджений Типовий статуту громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, описів зразків бланка посвідчення і нарукавної пов'язки члена такого формування (надалі Типовий статут).
Статут позивача (а.с.10-20) було розроблено відповідно до вказаної Постанови Кабінету Міністрів від 20 грудня 2000р. N 1872, (фактично продубльований її зміст) та зареєстровано згідно порядку визначеному ст.6 Закону України №1835.
Пункт 56 Типового статуту передбачає, майно і кошти формування після розрахунків з оплати праці осіб, які працюють на умовах найму, та виконання зобов'язань перед кредиторами використовуються для виконання статутних завдань.
В загальних положеннях статуту позивача зазначено, що його діяльність регулюється Конституцією України, Законом України "Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону", іншими законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, тобто в даному випадку, питання про розподіл майна та коштів в разі ліквідації буде визначатися відповідно до чинного на час ліквідації законодавства.
Також в ст. 47 Типового статуту в імперативній формі визначено, що формування не має права займатися підприємницькою або іншою діяльністю, що має на меті одержання прибутку.
Статут позивача було розроблено відповідно до чинного нормативно-правового акту України, який застосовується до всіх, без винятку, організацій такого роду.
Відповідно до підпункту 7.11.10 пункту 7.11 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» з метою оподаткування центральний податковий орган веде реєстр всіх неприбуткових організацій, які звільняються від оподаткування згідно з положеннями цієї статті.
Згідно п. ”г” п.п.7.11.1 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» - ця стаття застосовується до неприбуткових установ і організацій, діяльність яких не передбачає одержання прибутку згідно з нормами відповідних законів.
Підставою для прийняття Державною податковою інспекцією у м. Іллічівську 10.04.2006р. оскаржуваного рішення №166 (а.с.22) за наслідками розгляду заяви позивача про включення до реєстру неприбуткових організацій (установ), було те, що позивачем нібито в Статуті не було дотримано вимоги п. п. 7.11.11 п. 7.11 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибути підприємств» від 28.12.1994 року № 334/94-ВР, який визначає, що у разі ліквідації неприбуткової організації її активи повинні бути передані іншій неприбутковій організації відповідного виду або зараховані до доходу бюджету, однак законодавство не передбачає обов’язок внесення до статуту позивача відомостей, передбачених зазначеною законодавчою нормою.
Крім того, відсутність дублювання в Статуті законодавчої норми (п. п. 7.11.11) не перетворює автоматично позивача на прибуткову організацію (установу).
Порядок розподілу майна громадського формування при його ліквідації визначений Кабінетом Міністрів України та повторений позивачем у п. 56 Статуту громадського формування (а.с.20) не суперечить нормам п. п. 11.11.7 ст.7 Закону України „ Про оподаткування прибутку підприємств».
Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідачем, як суб’єктом владних повноважень не доведено правомірності прийнятого ним рішення.
Враховуючи викладене суд приходить до висновку обґрунтованості позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 2, 7-9, 158, 160, 163КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов Громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону „Центуріон” до Державної податкової інспекції у м. Іллічівську задовольнити.
Зобов’язати Державну податкову інспекцію у м. Іллічівську відмінити Рішення №166 від 10.04.2009 року щодо відмови у включення організацій (установ) до Реєстру неприбуткових організацій (установ) Громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону „Центуріон”.
Зобов’язати Державну податкову інспекцію у м. Іллічівську вчинити дії щодо внесення Громадського формування з охорони громадського порядку та державного кордону „Центуріон” до Реєстру неприбуткових організацій (установ).
Заяву про апеляційне оскарження постанови може бути подано протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 цього Кодексу – з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського адміністративного апеляційного суду.
Постанова виготовлена у повному обсязі 22 вересня 2009 року.
Суддя Е.А.Іванов