УХВАЛА
Справа № 2а – 6784/08/1570
25 вересня 2009 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі
Головуючого судді Іванова Е.А.
при секретарі Гречаний В.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Ізмаїльського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Ізмаїльської об’єднаної державної податкової інспекції до Української державної корпорації „Укрзакордоннафтогазбуд”, Дочірнього підприємства „Професіонал-Міський” комерційного центру „Професіонал”, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог Регіональне відділення Фонду Державного майна України в Одеській області, треті особи на боці відповідача, які не заявляють самостійних вимог суб’єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1, суб’єкт підприємницької діяльності ОСОБА_2 про визнання угоди та протоколів недійсними, -
ВСТАНОВИВ:
До суду надійшов позов Ізмаїльського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Ізмаїльської об’єднаної державної податкової інспекції до Української державної корпорації „Укрзакордоннафтогазбуд”, Дочірнього підприємства „Професіонал-Міський” комерційного центру „Професіонал”, в якому позивач просить визнати угоду про надання брокерських послуг від 17.04.07р., укладену між УДК „Укрзакордоннафтогазбуд” та ДП „Професіонал-Міський”, а також протоколи 02/06,03/06,04/06,05/06 цільового аукціону від 19.06.07р. недійсними.
У судовому засіданні судом було поставлено на обговорення питання про закриття провадження у справі відповідно до п.1 ч.1 ст. 157 КАС України.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.157 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Згідно ст. 1 КАС України цей Кодекс визначає повноваження адміністративних судів щодо розгляду справ адміністративної юрисдикції, порядок звернення до адміністративних судів і порядок здійснення адміністративного судочинства.
Поняття справи адміністративної юрисдикції законодавчо визначено у п.1 ч.1 ст.3 КАС України – це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Пунктом 6 ч.1 ст.3 КАС України встановлено, що адміністративний позов – це звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.
Відповідно ч.2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Адміністративна юрисдикція –це компетенція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ, яка згідно ст. 17 КАС України поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів; спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом; спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
Як вбачається з матеріалів справи та наданих сторонами пояснень вбачається, що 17.04.2007р. між відповідачами укладено угоду про надання брокерських послуг. Предметом угоди є здійснення сторонами дій пов’язаних із підготовкою до продажу, продажу на цільових аукціонах та пошуку покупців на активи УДК „Укрзакордоннафтогазбуд”. Згідно заявки ДП „Професіонал-Міський” комерційного центру „Професіонал” від 23.04.2007р. та цього ж числа на засіданні аукціонної комісії було затверджено крок аукціону, запланованого на 29.05.2007р., з продажу активів Ізмаїльського заводу «Еталон» УДК „Укрзакордоннафтогазбуд”. 19.06.2007р. в залі біржових торгів Одеської аграрної біржі було проведено аукціон, на якому СПД ОСОБА_2 та СПД ОСОБА_1, стали переможцями торгів – покупцями майна Ізмаїльського заводу УДК „Укрзакордоннафтогазбуд”.
Представники позивача зазначали, що відповідачі знали про те, що продаж вищезазначеної нерухомості є власністю держави, що майно знаходиться у податковій заставі і його відчуження без дозволу Ізмаїльської ОДПІ заборонено, тому вважали, що укладання оскаржуваної угоди про надання брокерських послуг та проведення зазначеного цільового аукціону здійснені з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, порушують публічний порядок, що проявилося у самоправному виведені майна з під контролю податкової служби і зменшення активів та у незаконному заволодінні державним майном.
Відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов’язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції, може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Згідно ч. 1 ст. 208 цього кодексу, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.
Наведену норму слід застосовувати з урахуванням того, що відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України правочин, учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже, - нікчемним. Як зазначено у ч. 2 ст. 215 цього кодексу визнання судом такого правочину недійсним не вимагається. Тому позови податкових органів про визнання такого правочину (угоди, господарського зобов’язання) недійсним судовому розгляду не підлягають.
Вислухавши думку з’явившихся учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідним закрити провадження у даній справі, оскільки ці правовідносини не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Керуючись ст. 4, 8, 47, 50, 122, 157, 158, 160, 165 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ :
Провадження у справі за позовом Ізмаїльського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Ізмаїльської об’єднаної державної податкової інспекції до Української державної корпорації „Укрзакордоннафтогазбуд”, Дочірнього підприємства „Професіонал-Міський” комерційного центру „Професіонал”, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог Регіональне відділення Фонду Державного майна України в Одеській області, треті особи на боці відповідача, які не заявляють самостійних вимог суб’єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1, суб’єкт підприємницької діяльності ОСОБА_2 про визнання угоди та протоколів недійсними – закрити.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 5-денний строк з дня отримання копії ухвали, і поданням апеляційної скарги протягом 10 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.
Суддя Іванов Е.А.