Судове рішення #65059344

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.01.2009 р.                                                                                 Справа №2-а- 476/08/2070



                                                            Харківський окружний адміністративний суд


в складі: головуючого – судді Присяжнюк О.В.

за участю секретаря судового засідання Макєєвої Г.О.,

за участю представників: позивача –ОСОБА_1, відповідача –ОСОБА_2,


розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом

ОСОБА_3 до ОСОБА_4 районного центру зайнятості м. Харкова про визнання дій незаконними, зобов’язання вчинення дій, -


В С Т А Н О В И В:


18 вересня 2007 року до Харківського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 районного центру зайнятості м. Харкова про поновлення реєстрації позивачки від 7 березня 2007 року у ОСОБА_4 районному центрі зайнятості м. Харкова як безробітної; про зобов'язання ОСОБА_4 районного центру зайнятості м. Харкова продовжити нарахування допомоги по безробіттю з 7 березня 2007 року; про визнання незаконними актів від 22 березня 2007 року, 30 березня 2007 року, складених працівниками ОСОБА_4 районного центру зайнятості м. Харкова; про зобов'язання ОСОБА_4 районного центру зайнятості м. Харкова внести в трудову книжку запис про призначення та скорочення виплат допомоги по безробіттю від 20 листопада 2003 року, обґрунтовуючи свої вимоги наступним

7 березня 2007 року позивачка, після закінчення відпустки по догляду за дитиною до трьох років, звернулася до ОСОБА_4 районного центру зайнятості м. Харкова для сприяння у працевлаштуванні. У зв’язку з тим, що позивачка повідомила працівнику центру зайнятості про свою вагітність, інспектор направлення на роботу не видала та призначила наступний прийом на 12 березня 2007 року.

10 березня 2007 року донька позивачки ОСОБА_3 ОСОБА_5 захворіла, а тому вона не мала змоги прийти на прийом до центру зайнятості 12 березня 2007 року, про що повідомила відповідача по телефону.

Після видужання доньки 22 березня 2007 року, позивачка звернулася до відповідача з усною заявою про надання статусу безробітної, але їй було відмовлено, у зв’язку з тим, що її справа закрита, а тому необхідно спочатку пройти реєстрацію. Також повідомили, що довідка про хворобу доньки не є виправдовуючим документом та відмовили у видачі талону прийому. У зв’язку з чим позивачка 23 березня 2007 року написала заяву з проханням надати їй статус безробітного.

Також, 23 березня 2007 року на прийомі у центрі зайнятості, інспектор Чуркіної Р.Г. завела нову справу безробітного та видала направлення на роботу позивачці по професії палітурник, але довідку про вагітність взяти відмовилася.

28 березня 2007 року у ході бесіди з заступником директора центру зайнятості ОСОБА_6 позивачка зобов’язалася написати заяву про відмову від претензій до районного центру зайнятості, а натомість їй пообіцяли зареєструвати її як безробітну з 23 березня 2007 року з нарахуванням допомоги по безробіттю.

30 березня 2007 року на прийомі в центрі зайнятості у інспектора Курочкіної К.В. позивачка розписалася у своїй особовій справі про відмову від запропонованої роботи.

Також позивачка зазначила, що акти, складені працівниками центру зайнятості від 22 березня 2007 року та 30 березня 2007 року, у її присутності не складалися, а тому 15 червня 2007 року нею було написано заяву до прокуратури Харківської області про притягнення осіб до кримінальної відповідальності.

Перше звернення позивачки до центру зайнятості відбулося у листопаді 2003 року, статус безробітного їй був наданий 20 листопада 2003 року з призначенням виплати по безробіттю. Закінчення виплат відбулося 16 грудня 2003 року, але відповідні записи у трудовій книжці відсутні. Також зазначила, що з 5 квітня 2004 року по 15 лютого 2007 року знаходилася у відпустці по догляду за дитиною до трьох років, а тому відмова центру зайнятості у нарахуванні допомоги по безробіттю є незаконною.

В ході судового розгляду справи позивачкою була надана позовна заява про доповнення позовних вимог, в якій просила суд визнати дії відповідача про відмову прийому та реєстрації позивачки в центрі зайнятості 22 березня 2007 року, про відмову прийняти довідку з дитячої поліклініки 22 березня 2007 року –незаконними та заява про уточнення позовних вимог з проханням п.2 позовних вимог викласти у такій редакції: зобов’язати ОСОБА_4 районний центр зайнятості м. Харкова поновити реєстрацію позивачки як безробітної з березня 2007 року.

Представник позивачки ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_4 районного центру зайнятості м. Харкова –ОСОБА_2 - у судовому засіданні заперечував проти позовних вимог, просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, пояснивши наступне. Безробітня ОСОБА_3 22 березня 2007 року відвідала центр зайнятості та начальнику відділу надання соціальних послуг ОСОБА_7, в ході надання соціальних послуг іншій особі, намагалася віддати медичну довідку про хворобу дитини.

З метою одержання соціальних послуг, в тому числі для внесення документу у відповідному порядку до опису персональної справи, заявниці було рекомендовано звернутися до диспетчера-консультанта та отримати талон на прийом до будь-якого вільного спеціаліста.

Ігноруючи пропозицію щодо звернення до диспетчера-консультанта, а в подальшому інших працівників центру зайнятості ОСОБА_3 не звернулася. Факт відмови їй у видачі талону диспетчером-консультантом 22 березня 2007 року не підтвердився.

Наступного дня ОСОБА_3 звернулася та була зареєстрована ОСОБА_4 районним центром зайнятості 23 березня 2007 року як така, що шукає роботу. В ході прийому заявниця надала довідку про хворобу дитини з 20 березня 2007 року по 21 березня 2007 року, яка, на її думку, підтверджувала поважність причини неявки у визначений день громадянина, зареєстрованого як такий, що шукає роботу, для надання статусу безробітного.

Згідно умов п.7 „Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу і безробітних”, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 року № 219, якщо громадянин у період пошуку роботи не відвідував центр зайнятості у визначені дні через хворобу або з інших поважних причин, що підтверджується відповідними документами, строк пошуку підходящої роботи продовжується.

У такому разі громадянин повинен звернутися до державної служби зайнятості у день, що настає після видужання чи закінчення дії обставин, зумовлених іншою поважною причиною. Довідка у визначений вище строк надана не була.

В цей день, 23 березня 2007 року ОСОБА_3 спеціалістом ОСОБА_8 було видано направлення на працевлаштування № 20060702190012001 на АТ ВО „Харків” швачкою. Також, за її згодою (підтверджено особистим підписом в додатку №1 до ПК), палітурницею та ТОВ РПА „Тріск”. При наданні останнього направлення головний спеціаліст відділу надання соціальних послуг ОСОБА_8 керувалась тим, що ця професія не потребує додаткових трудових та професійних навичок, в ході узгодження з роботодавцем направлення ОСОБА_3 на переговори.

Відділ кадрів підприємства погодився на проведення співбесіди. Так як про вагітність ОСОБА_3 спеціалісту під час прийому ще не було відомо.

Проведені дії по підбору підходящої роботі здійснені згідно вимог абзаців першого і другого ст. 7 Закону України „Про зайнятість населення”, тобто запропонований один варіант працевлаштування за основною професією та другий, з урахуванням віку, досвіду попередньої діяльності і становища на ринку праці. В ході наступного відвідування, 28 березня 2007 року ОСОБА_3 був наданий медичний висновок №3 від 7 березня 2007 року про вагітність, з урахуванням чого у подальшому центром зайнятості приймалися рішення щодо сприяння у працевлаштуванні.

В ході відвідування спеціаліста з працевлаштування 30 березня 2007 року підходящої роботи підібрано не було. ОСОБА_3 наказом від 30 березня 2007 року №НТ070330 надано статус безробітного.

В призначенні допомоги по безробіттю ОСОБА_3 відмовлено на підставі п.6.13 „Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності”, затвердженого наказом Мінпраці та соціальної політики від 20 листопада 2000 року № 307. (після попередньої реєстрації в службі зайнятості в 2003 році, за межами двохрічного періоду, особа не була працевлаштована).

В цей день ОСОБА_3 взяла участь в семінарі, який закінчився об 11-10 години. Після цього вона звернулася до директора ОСОБА_4 РЦЗ ОСОБА_2 за роз'ясненням, чому статус безробітного їй наданий 30 березня 2007 року і відмовлено у призначенні допомоги по безробіттю. На співбесіді також були присутні заступник директора ОСОБА_9 і начальник відділу надання соціальних послуг ОСОБА_7 Бесіда велась витримано і в межах ділового спілкування. Заявниці було роз'яснено, що підстав для призначення допомоги по безробіттю, за вимогами чинного законодавства, немає, у зв'язку з тим, що частиною першою статті 22 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, ОСОБА_3 була знята в грудні 2003 року на підставі письмової заяви про відмову від послуг служби зайнятості і в подальшому в період з грудня 2003 року по березень 2003 року не працевлаштована. Це викликало роздратування і хвилювання у ОСОБА_3 Бесіда закінчилася об 11-35 годині. На підставі вищевказаного ОСОБА_4 РЦЗ не згідний з позовними вимогами позивачки ОСОБА_3

          Суд, вислухавши пояснення сторін, свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_7, дослідивши матеріали справи, установив наступні обставини.

13 листопада 2003 року ОСОБА_3 звернулась за сприянням у працевлаштуванні до ОСОБА_4 районного центру зайнятості м. Харкова, наказами якого від 20 листопада 2003 року позивачці був наданий статус безробітної та призначена виплата допомоги по безробіттю.

Наказом ОСОБА_4 районного центру зайнятості м. Харкова № НТ031120 від 20 листопада 2003 року ОСОБА_3 скорочено виплату допомоги по безробіттю у зв’язку зі звільненням з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин відповідно до п.п. 1 п. 5 ст. 31 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” та п.п. 1 п. 5.3 „Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності” на 90 днів.

16 грудня 2003 року на підставі заяви позивачки про зняття її з обліку у зв’язку з відмовою від послуг служби зайнятості, наказом ОСОБА_4 районного центру зайнятості м. Харкова № НТ031216 припинено виплату допомоги ОСОБА_3 по безробіттю та знято з обліку.

7 березня 2007 року позивачка звернулася до ОСОБА_4 районного центру зайнятості м. Харкова за сприянням у працевлаштуванні. Чергове відвідування центру було призначено на 12 березня 2007 року, на яке позивачка не з’явилася у зв’язку з хворобою доньки, що підтверджується довідкою лікарні, в якій зазначено, що дитина ОСОБА_3 Анастасія ІНФОРМАЦІЯ_1, хворіла з 10 березня 2007 року по 21 березня 2007 року з діагнозом правостороння бронхопневмонія.

22 березня 2007 року позивачка звернулася до ОСОБА_4 районного центру зайнятості м. Харкова з усною заявою про надання їй статусу безробітної.

Також, 22 березня 2007 року працівниками ОСОБА_4 районного центру зайнятості м. Харкова, а саме: начальником відділу сприяння працевлаштування ОСОБА_7 та головним спеціалістом відділу сприяння працевлаштування ОСОБА_11, був складений акт, про те, що ОСОБА_3 під час прийому громадян ввійшла до начальника відділу сприяння працевлаштування ОСОБА_7 з проханням взяти довідку про захворювання її доньки, але їй було запропоновано звернутися до диспетчера-консультанта та взяти талон на прийом до іншого спеціаліста.

23 березня 2007 року позивачку було зареєстровано у ОСОБА_4 районному центрі зайнятості м. Харкова як таку, що шукає роботу.

Відповідно до корінця направлення на працевлаштування № 20060702280008005 від 23 березня 2007 року до ТОВ рекламно-поліграфічного агентства „БРІСК”, ОСОБА_3 було відмовлено в прийнятті на роботу у зв’язку з тим, що кандидатура не відповідає вимогам.

Згідно персональної картки № 200628807032300002, 30 березня 2007 року ОСОБА_3 наказом № НТ070330 ОСОБА_4 районного центру зайнятості м. Харкова був наданий статус безробітної та відмовлено у призначенні допомоги по безробіттю.

30 березня 2007 року працівниками ОСОБА_4 районного центру зайнятості м. Харкова також був складений акт, яким зафіксовано, що ОСОБА_3 відмовилася ознайомитися з наказом про те, що їй відмовлено в допомозі по безробіттю та не розписалася в додатку № 1, мотивуючи незгодою з даним рішенням.

Згідно листа ОСОБА_4 районного центру зайнятості м. Харкова № 701 від 16 квітня 2007 року, встановлено, що стосовно надання ОСОБА_3 статусу безробітної з 22 березня 2007 року, при зверненні 7 березня 2007 року, спеціаліст центру зайнятості припустила помилку в частині реєстрації позивачки як такої, що шукає роботу, у зв’язку з чим ОСОБА_3 було поновлено статус безробітної з 7 березня 2007 року згідно з „Положенням про порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 року № 219. Також роз’яснено, що при подальшій реєстрації за межами двохрічного періоду допомога по безробіттю не призначається.

Згідно довідки № 672 від 19 липня 2007 року, виданої Управлінням праці та соціального захисту населення ОСОБА_4 районної у м. Харкові ради, встановлено, що ОСОБА_3 перебувала на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення ОСОБА_4 районної у м. Харкові ради та отримувала допомогу по догляду за дитиною до досягненням нею трьох років з 5 квітня 2004 року по 15 лютого 2007 року.

Згідно до листка непрацездатності серії ВА № 385397, виданого міської клінічної лікарнею № 1 м. Харкова, встановлено, що ОСОБА_3 з 11 грудня 2003 року по 14 квітня 2004 року перебувала у допологовій та післяпологовій відпустці.

ОСОБА_12 управління Державної служби України в Харківській області № 90/03-07 від 6 червня 2007 року, встановлено, що на прийом 20 квітня 2007 року ОСОБА_3 не з’явилася, а прийшов її представник ОСОБА_1 з довіреністю від 18 квітня 2007 року на право ведення справ заявниці. Заступником директора ОСОБА_4 районного центру зайнятості м. Харкова Глухо дід ОГ.А. представнику було роз’яснено, що чинним законодавством не передбачається надання соціальних послуг, в тому числі сприяння працевлаштуванню, представникам клієнтів служби зайнятості за довіреністю та запропоновано відвідати центр безпосередньо ОСОБА_3

У подальшому центр зайнятості ОСОБА_3 не відвідувала і наказом ОСОБА_4 районного центру зайнятості м. Харкова № НТ070523 від 23 травня 2007 року була знята з обліку на підставі п. п. „к” п. 44 Положення за невідвідування безробітними центру зайнятості більше 30 днів без поважних причин

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України „Про зайнятість населення”, безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Відповідно до ч. 4 ст. 2 Закону України „Про зайнятість населення”, у разі відсутності підходящої роботи рішення про надання громадянам статусу безробітних приймається державною службою зайнятості за їх особистими заявами з восьмого дня після реєстрації у центрі зайнятості за місцем проживання як таких, що шукають роботу. Реєстрація громадян провадиться при пред'явленні паспорта і трудової книжки, а в разі потреби - військового квитка, документа про освіту або документів, які їх замінюють.

          Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України „Про зайнятість населення”, Держава забезпечує надання додаткових гарантій щодо працевлаштування працездатним громадянам у працездатному віці, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних конкурувати на ринку праці, у тому числі жінкам, які мають дітей віком до шести років.

Відповідно до абз. 2 п. 7 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 219 від 14 лютого 2007 року, встановлено, що, якщо громадянин у період пошуку роботи не відвідував центр зайнятості у визначені дні через хворобу або з інших поважних причин, що підтверджується відповідними документами, строк пошуку підходящої роботи продовжується на строк дії поважної причини. У такому разі громадянин повинен звернутися до державної служби зайнятості у день, що настає після видужання чи закінчення дії обставин, зумовлених іншою поважною причиною.

Відповідно до ст. 42 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням”, редакція якої діяла до 28 грудня 2007 року, право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має застрахована особа (один із батьків дитини, усиновитель, баба, дід, інший родич або опікун), яка фактично здійснює догляд за дитиною.

Відповідно до п.п. 3 п. 3.1 розділу 3 „Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності”, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 року № 307, до страхового стажу включається період, протягом якого застрахована особа була звільнена від сплати страхових внесків за Законом України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, а саме: період відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку за медичним висновком.

Відповідно до п. 6.13 „Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності”, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 року № 307, у разі визнання в установленому порядку особи безробітною за межами дворічного періоду після її працевлаштування допомога по безробіттю визначається відповідно до Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”. Якщо особа не була працевлаштована або без сплати внесків на страхування на випадок безробіття здійснювала підприємницьку або іншу діяльність (виконувала роботи (послуги) за цивільно-правовими угодами, забезпечувала себе роботою самостійно), працювала за межами України за відсутності міжнародних договорів, що передбачають взаємне визнання страхового (трудового) стажу, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_8 України, то допомога по безробіттю їй не призначається.

Таким чином, суд вважає, що позивачкою не був порушений п. 6.13 „Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності”, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 року № 307, оскільки, як встановлено у судовому засіданні ОСОБА_3 перебувала на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення ОСОБА_4 районної у м. Харкові ради та отримувала допомогу по догляду за дитиною до досягненням нею трьох років з 5 квітня 2004 року по 15 лютого 2007 року, що підтверджується вищезазначеною довідкою, а до ОСОБА_4 районного центру зайнятості м. Харкова за сприянням у працевлаштуванні звернулася 7 березня 2007 року, з якого їй було надано статус безробітної.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_3 підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як було встановлено у судовому засіданні, що також підтверджується листом ОСОБА_4 районного центру зайнятості м. Харкова № 701 від 16 квітня 2007 року, ОСОБА_3 поновлено статус безробітної з 7 березня 2007 року згідно з „Положенням про порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 року № 219.

Відповідно до п. п. 1, 6 ч. 1 ст. 3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому однією із сторін є орган виконавчої влади.

Адміністративний позов –це звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах, а предметом позову є та конкретна матеріальна-правова вимога позивача до відповідача, яка випливає із спірного матеріального публічно-правового відношення, і з приводу якої адміністративний суд має прийняти рішення у справі.

У зв’язку з чим суд відмовляє у задоволенні позову в частині зобов’язання ОСОБА_4 районного центру зайнятості м. Харкова поновити реєстрацію позивачки як безробітної з 7 березня 2007 року та про визнання дій відповідача про відмову прийому та реєстрації позивачки в центрі зайнятості 22 березня 2007 року, оскільки відсутній предмет спору між сторонами по справі.

Суд також відмовляє у задоволенні позову в частині визнання незаконними актів від 22 березня 2007 року, 30 березня 2007 року, складених працівниками ОСОБА_4 районного центру зайнятості м. Харкова та про визнання дій щодо відмови в прийнятті довідки з дитячої поліклініки 22 березня 2007 року незаконними оскільки ні зазначені акти, ні довідка не несуть ніяких правових наслідків.

Суд вважає за необхідне задовольнити адміністративний позов в частині зобов'язання ОСОБА_4 районного центру зайнятості м. Харкова продовжити нарахування допомоги по безробіттю з 7 березня 2007 року, оскільки позивачкою не був порушений дворічний термін при повторній реєстрації у центрі зайнятості, оскільки з 5 квітня 2004 року по 15 лютого 2007 року перебувала на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення ОСОБА_4 районної у м. Харкові ради, а 7 березня 2007 року наказом ОСОБА_4 районного центру зайнятості м. Харкова їй була надано статус безробітної. А відповідно до п.п. 3 п. 3.1 розділу 3 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 року № 307, до страхового стажу включається період, протягом якого застрахована особа була звільнена від сплати страхових внесків за Законом України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, а саме: період відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку за медичним висновком.

Суд також задовольняє позовні вимоги ОСОБА_5 в частині зобов'язання ОСОБА_4 районного центру зайнятості м. Харкова внести в трудову книжку запис про призначення та скорочення виплат допомоги по безробіттю від 20 листопада 2003 року, оскільки відповідно до п. 6.15 „Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності”, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 року № 307, у трудовій книжці безробітного посадова особа центру зайнятості робить запис про початок, відкладення, скорочення та припинення виплати допомоги по безробіттю відповідно до підпункту „е” пункту 2.18 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої наказом Мінпраці, Мін'юсту, Мінсоцзахисту від 29 липня 1993 року № 58 і зареєстрованої в Мін'юсті 17 серпня 1993 року № 110. Усі записи про початок, відкладення, скорочення та припинення виплати допомоги по безробіттю вносяться після видання наказу, але не пізніше тижневого строку.

          Відповідно до ч. 3 ст. 4 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідача –відповідно до тієї частини вимог, у задоволення яких позивачеві відмовлено.

          На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 5 Закону України „Про зайнятість населення”, абз. 2 п. 7 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 219 від 14 лютого 2007 року, ст. 42 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням”, в редакції до 28 грудня 2007 року, п.п. 3 п. 3.1 розділу 3, П. 6.13, П. 6.15 „Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності”, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 року № 307, ст. ст. 8-14, 71, 94, 159, 160-163, 167, 185, 186 КАС України, суд -


П О С Т А Н О В И В:


          Адміністративний позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

          Зобов’язати ОСОБА_4 районний центр зайнятості м. Харкова (61052, м. Харків, вул. Полтавський Шлях, 47/49) продовжити нарахування допомоги по безробіттю ОСОБА_3 (61093, м.Харків, вул. Гвардійців Залізничників, 33) з 7 березня 2007 року.

Зобов’язати ОСОБА_4 районний центр зайнятості м. Харкова (61052, м. Харків, вул. Полтавський Шлях, 47/49) внести записи у трудову книжку ОСОБА_3 (61093, м.Харків, вул. Гвардійців Залізничників, 33) про призначення та скорочення виплат допомоги по безробіттю від 20 листопада 2003 року.

В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 витрати по оплаті судового збору у розмірі 49 (сорок дев’ять) гривень 30 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в десятиденний строк з дня складання постанови в повному обсязі та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з одночасною подачею її копії до суду апеляційної інстанції, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.          

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження чи апеляційної скарги.

Постанову в повному обсязі виготовлено 22 січня 2009 року.



          Суддя                                                            О.В. Присяжнюк



























          









                                                                                          


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація