^{АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ}

вул.  Коцюбинського,  буд. № 4 ,     Луганськ,  91016

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа.ЛОС-06\22-1751                                  суддя   у    1    інст.    Масенко   Д.Е.

категорія__________                                            суддя-доповідач   Яресько   А.В.

2006 року, липня місяця, 11-го дня у місті Луганську колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Луганської області у складі:

головуючого судді Яресько. А.В., суддів Маляренко І.В., Борисова Є.А. при секретарі Дорошенко Ю.Б.,

позивачки ОСОБА_1, представника позивачки ОСОБА_2, відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Луганської області апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ленінського районного суду міста Луганська від 22 грудня 2005 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

встановила:

У апеляційній скарзі апелянт просить апеляційний суд скасувати оскаржуване нею ухвалу суду першої інстанції як таке, що постановлене із порушеннями процесуального законодавства. Оскаржуваною апелянтом ухвалою було визнано неподаною позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди та повернуто позивачеві без розгляду.

На обґрунтування заявлених у апеляційній скарзі вимог апелянт вказує на те, що місцевий суд порушив вимоги процесуального законодавства, адже про недоліки позовної заяви, що були відзначені в ухвалі суду від 23.11.2005, апелянту було повідомлено вже після того, як пройшов строк на виправлення зазначених недоліків, а ухвалу від 22.12.2005 року було отримано взагалі лише 22.12.2005 року. У судовому засіданні апелянт та її представник вимоги скарги підтримали у повному обсязі, просили ухвалу скасувати та направити справу до суду для розгляду по суті.'

Колегія суддів, вислухавши доповідь, пояснення сторін та оглянувши матеріали справи, приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачка звернулася до суду із позовом 24 жовтня 2005 року.

23 листопада 2005 року ухвалою суду позов було залишено без руху строком до 22 грудня 2005 року з мотивів не сплати судового збору, відсутності документів, що підтверджують сплату збору чи звільнений від сплати. Супровідний лист до зазначеної ухвали датований 28 листопада 2005 року (а.с. 16), проте фактично його було здано на пошту для відправлення лише 24 грудня 2005 року простою кореспонденцією,   що   підтверджується   конвертом   та   поштовим   відбитком   на наданому апелянтом поштовому конверті (л. с. 27), тобто вже після того, як сплив встановлений судом строк для усунення недоліків, що унеможливлювало своєчасне виконання ухвали суду. Між тим, частиною 2 ст. 222 ЦПК України у цих випадках передбачено обов'язок суду направлення копій судових рішень (ухвал) протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали рекомендованим листом з повідомленням про вручення. З медичної документації, що було додано до позову, вбачається те, що принаймні на двох ксерокопіях медичних документів є наявними вказівки на наявність у позивачки 2 групи інвалідності (виписка з історії хвороби №НОМЕР_1 (л. с. 8), виписка із медичної картки (л. с. 14)), позовні вимоги заявлені про відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров'я.

Виносячи оскаржувану ухвалу, суд виходив з того, що позивачка не є звільненою від сплати судового збору, не надала підтверджуючих це документів, без поважних причин не виправила недоліки позовної заяви у встановлений судом час -з цим висновком суду першої інстанції не можна погодитися, адже на момент винесення ухвали у суду не було підтверджень щодо отримання позивачкою ухвали від 23 листопада 2005 року, відповідно до п. 4 частинні ст. 4 Декрету Кабінету міністрів «від сплати державного мита звільняються позивачі- за позовами про відшкодування збитків, заподіяних каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю годувальника», пунктом 3 частини 3 ст. 81 ЦПК передбачено те, що не підлягають оплаті при зверненні до суду судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення у справах про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я.

Відповідно до ст. 312 ЦПК України у тих випадках, коли судом першої інстанції було порушено порядок, встановлений для його вирішення, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

З огляду на наведене вище, та керуючись ст. ст. 222, п. 4 ч. 2 ст. 307, п. З ч. 1 ст. 312, ст. ст. 314-315 ЦПК України, колегія судців,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Ленінського районного суду міста Луганська від 22 грудня 2005 року скасувати та направити справу для вирішення питання щодо можливості відкриття провадження за позовом до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, її може бути оскаржено шляхом подання касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції: Верховного Суду України.