Категорія № 6.6.2
ПОСТАНОВА
Іменем України
17 вересня 2009 року Справа № 2а-21736/09/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді Ірметової О.В.,
при секретарі Зацепіній Ю.В.,
в присутності сторін
представник позивача: Назаренко Н.О.,
Відповідач : ОСОБА_3
третьої особи: Махортова Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Ленінської міжрайонної державної інспекції у м.Луганську до приватного підприємства «ТБФ «Профстрой», третя особа: державний реєстратор Луганської міської ради про визнання недійсним запису про державну перереєстрацію, припинення юридичної особи та визнання недійсним свідоцтво платника з моменту реєстрації, -
В С Т А Н О В И В:
07 квітня 2009 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Ленінської міжрайонної державної інспекції у м.Луганську до приватного підприємства «ТБФ «Профстрой», третя особа: державний реєстратор Луганської міської ради про визнання недійсним запису про державну перереєстрацію, припинення юридичної особи та визнання недійсним свідоцтво платника з моменту реєстрації.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічно позову, зазначив, що ПП «ТБФ «Профстрой» є «фіктивним» підприємством, за юридичною адресою не знаходиться, ніякої діяльності не здійснює.
Таким чином, вважає, що діяльність ПП «ТБФ «Профстрой» відбувалася з порушенням вимог діючого законодавства.
Просив суд визнати недійсним запис про проведення державної реєстрації відповідача, визнання недійсним запису з моменту видачі свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість та припинити юридичну особу підприємства.
Представник відповідача в судовому засіданні надав пояснив, що фінансово-господарською діяльністю він ніколи не займався, податкову звітність до інспекції не надавав, угод не укладав та роботи нікому не доручав .
Під час судового засідання свідок ОСОБА_3 надав пояснення, що приблизно 10-15 липня 2006 року на зупинці по вул. Чапаєва м. Луганськ до нього звернувся не знайомий йому чоловік, який назвався „ОСОБА_4” та запропонував йому зайнятися підприємницькою діяльністю, тобто відкрити на його ім’я приватне підприємство „Торгівельно-будівельну фірму „Профстрой”. Через декілька днів вони зустрілися біля юридичної контори по вул. К.Маркса м. Луганська для оформлення документів, а потім їздили за печатками та штампами. Після їх отримання відразу передав „ОСОБА_4”. Підприємство було зареєстровано за його домашньою адресою, але там підприємства ніколи не було. Фінансово-господарською діяльністю він ніколи не займався, податкову звітність до інспекції не надавав, угод не укладав та роботи нікому не доручав.
Представник третьої особи у судовому засіданні заперечував проти вимоги позивача про скасування державної реєстрації відповідача, зазначив, що реєстрація товариства була проведена відповідно до вимог чинного законодавства. Проти припинення юридичної особи ПП «ТБФ «Профстрой» не заперечував.
Заслухавши пояснення представників сторін, свідка, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що 19.07.2006 року державним реєстратором виконавчого комітету Луганської міської ради зареєстровано в якості юридичної особи – ПП «ТБФ «Профстрой» про що зроблено запис у журналі обліку реєстраційних справ за № 13821020000009085 та включено до Єдиного державного реєстру підприємству з присвоєнням ідентифікаційного коду 32968490 та взято на облік до Ленінської МДПІ в м. Луганська.
Згідно довідки ЄДР № 49243 20.7.2006 року здійснений запис про включення відомостей про юридичну особу – ПП «ТБФ «Профстрой» (а.с.№16).
Відповідно довідки про встановлення фактичного місцезнаходження платника податків ПП „ТБФ „Профстрой” за зазначеною адресою в реєстраційних не знаходиться (а.с.№7).
17.06.2009 року державним реєстратором виконавчого комітету Луганської міської ради проведена реєстраційна дія про внесення інформації щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою (а.с.№39).
Засновником та керівником є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, який прописаний за адресою: 91031, АДРЕСА_1.
Згідно пояснень ОСОБА_3 від 30.08.06., у червні 2006 р. він познайомився з гр. на ім'я «ОСОБА_4», який запропонував йому зареєструвати приватне підприємство на своє ім'я за матеріальну винагороду. ОСОБА_3 погодився. Разом із «ОСОБА_4» вони почали займатися реєстрацією підприємства, а саме звернулися до юридичної фірми, де були підготовлені всі необхідні документи. ОСОБА_3. підписував всі документи, які у подальшому «ОСОБА_4» забрав собі. Пізніше вони відкрили розрахункові рахунки в банку «Фінанси та кредит» м. Київа. Більш «ОСОБА_4» ОСОБА_3 не бачив, де знаходяться установчі документи, штамп та печатка підприємства йому невідомо. Фінансово-господарською діяльністю він ніколи не займався, податкову звітність до інспекції не надавав, угод не укладав та роботи нікому не доручав.
Відповідно до статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» від 15 травня 2003 року №755-IV для проведення державної реєстрації юридичної особи засновник (засновники) або уповноважена ними особа повинні особисто подати державному реєстратору (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) такі документи:
- заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації юридичної особи;
- примірник оригіналу або нотаріально посвідчену копію рішення засновників або уповноваженого ними органу про створення юридичної
- два примірники установчих документів;
- документ, що засвідчує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації юридичної особи.
Статтею 25 Закону № 755-IV передбачений порядок проведення державної реєстрації юридичної особи, згідно якого, державний реєстратор за відсутності підстав для залишення документів, які подані для проведення державної реєстрації юридичної особи, без розгляду зобов’язаний перевірити ці документи на відсутність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи, які передбачені частиною першою статті 27 цього Закону.
Згідно части 3 статті 25 Закону № 755-IV за відсутності підстав для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи державний реєстратор повинен внести до реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи ідентифікаційний код відповідно до вимог Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та внести до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації юридичної особи на підставі відомостей цієї реєстраційної картки.
Аналізуючи норми Господарського кодексу України (далі – ГК України) слід зазначити, що згідно з частиною 1 ст. 216 учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором.
Частиною 1 ст. 238 ГК України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб’єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб’єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
Згідно з частиною 1 ст. 247 ГК України у разі здійснення суб’єктом господарювання діяльності, що суперечить закону чи установчим документам, до нього може бути застосовано адміністративно-господарську санкцію у вигляді скасування державної реєстрації цього субєкта та його ліквідації
Частиною 1 ст. 59 ГК України передбачено, що припинення діяльності субєкта господарювання здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, - за рішенням суду. Частиною 6 цієї ж статті, зокрема, визначено, що суб’єкт господарювання ліквідується у разі скасування його державної реєстрації у випадках передбачених законом.
Статтею 4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 4 грудня 1990 року N 509-XII визначено, що Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади.
Із зазначеного суд приходить до висновку, що позивач не належить до кола осіб, визначених частиною 2 статті 110 Цивільного кодексу України, які мають право вимоги про визнання запису недійсним, а також зазначає, що позивач не належить і до кола осіб, визначених статтею 239 ГК України, яким надано право на застосування адміністративно-господарської санкції у вигляді визнання запису недійсним.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У зв’язку з цим суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача щодо визнання недійсним запису про державну реєстрацію відповідача не обґрунтовані та задоволенню не підлягають.
Що стосується позовної вимоги позивача про припинення юридичної особи – приватного підприємства «ТБФ «Профстрой», суд виходить з наступного.
Позивач просить припинити юридичну особу відповідача, у зв’язку з тим, що підприємство відсутнє за юридичною адресою.
Відповідно до частини 2 статті 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» від 15 травня 2003 року №755-IV підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов’язано з банкрутством юридичної особи, зокрема, є:
- визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути;
- неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону;
- наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.
Оскільки в судовому засіданні було встановлено, що ПП «ТБФ «Профстрой» відсутнє за юридичною адресою, що підтверджується довідкою ЄДР (а.с. 38,39) про проведення реєстраційної дії державним реєстратором виконавчого комітету Луганської міської ради про внесення інформації щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою, суд вважає за можливим припинити юридичну особу – ПП «ТБФ «Профстрой».
Питання по судових витратах не вирішуються, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців», ст. 110 Цивільного кодексу України, статтями 59, 216, 238 239 Цивільно-процесуального кодексу України, Законом України «Про державну податкову службу», суд -
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги Ленінської Міжрайонної державної податкової інспекції у М.Луганську до приватного підприємства «ТБФ „Профстрой», третя особа: державний реєстратор Луганської міської ради про визнання недійсним запису про державну перереєстрацію, припинення юридичної особи, визнання недійсним свідоцтва платника ПДВ з моменту його видачі задовольнити частково.
Припинити юридичну особу відповідача - приватне підприємство «ТБФ „Профстрой», (код ЄДРПОУ 32968490, вул. Курчатова, 9/16 м. Луганськ 91031), зареєстроване Виконавчим комітетом Луганської міської ради 19 липня 2006 року.
В іншій частині позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу — з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Копію даної постанови направити Виконавчому комітету Луганської міської ради (м.Луганськ, вул.Коцюбинського, 14), після набрання постановою законної сили.
СУДДЯ О.В.Ірметова