Справа № 2-а-5539/11

П о с т а н о в а

І м е н е м          У к р а ї н и

15 листопада 2011 року суддя Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу ОСОБА_1, розглянувши у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу про визнання протиправною відмову у виплаті щомісячної соціальної допомоги дітям війни, зобов’язання нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу дітям війни,

в с т а н о в и в :

позивач звернувся до суду 21 вересня 2011 року з позовом, в якому вказав, що відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»(далі Закон) він є дитиною війни і відповідно до ст. 6 Закону йому повинна виплачуватися відповідачем державна щомісячна соціальна допомога в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Але така допомога в 2006-2011 р.р. йому виплачувалася в меншому розмірі ніж передбачено Законом.

Відповідачем йому було відмовлено у виплаті допомоги в повному обсязі.

Позивач просить поновити строк звернення до суду; визнати протиправними дії відповідача, вчинені у період з 01 січня 2006 року в частині відмови у виплаті йому гарантованого підвищення пенсії, як дитині війни; зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити всю суму невиплаченого йому підвищення пенсії як дитині війни за весь період з 01 січня 2006 року.

Ухвалою Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 23 вересня 2011 року позовні вимоги позивача за період з 01 січня 2006 року по 20 березня 2011 року залишені без розгляду в зв’язку з пропуском строку звернення до суду.

Представник відповідача не надав суду своє заперечення проти позовних вимог позивача.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»до дітей війни віднесені особи, які є громадянами України та яким на час закінчення Другої світової війни (02 вересня 1945 року) було менше 18 років.

Позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1, віднесений до категорії дітей війни, знаходиться на обліку в УПФУ в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу, що підтверджується копіями пенсійного посвідчення, листу та довідки УПФУ (а.с.11-13).

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який набрав чинності з 01 січня 2006 року, дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

Статтею 7 цього Закону передбачено, що фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених зазначеним законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Статтею 110 Закону України «Про Державний бюджет України за 2006 рік»було встановлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджується з 01 січня 2006 року, а статтею 6 –протягом 2006 року поетапно, за результатами виконання бюджету в першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

З 2006 року урядом не впроваджувався порядок надання пільг, передбачених статтею 6 Закону.

Відповідно до п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України за 2007 рік» з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим законом на 2007 рік зупинено, зокрема, дію статті 6 Закону.

Однак, 09 липня 2007 року Конституційним Судом України у справі № 1-29/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) ухвалено Рішення № 6-рп/2007, відповідно до якого визнанні такими, що не відповідають Конституції України (є не конституційними), положення, зокрема, п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України за 2007 рік»№ 489-V від 19 грудня 2006 року.

Конституційний Суд України відзначив, що положеннями Закону України «Про Державний бюджет України за 2007 рік»не можуть скасовуватися чи змінюватися обсяги прав, обов’язків, пільг, компенсацій і гарантій громадян, передбачених іншими законами України. Не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.

Відповідно до положень ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум»від 15 липня 1999 року № 966-14, а також Закон України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»від 05 жовтня 2000 року № 2017-ІІІ, згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, яка відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»встановлюється у розмірі прожиткового мінімум для осіб, які втратили працездатність визначеного законом.

Частиною 3 статті 4 даного Закону (в редакції Закону № 2505-4 від 25 березня 2005 року, що діє з 31 березня 2005 року), передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, що затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.

Законом України «Про Державний бюджет України за 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»було внесено зміни до статті 6 Закону, відповідно якої дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветерани війни мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсій, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»зазначене підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів. Згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»від 22 жовтня 1993 року, № 3551-XII учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 15 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасникам війни –на 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Відповідач, виконуючи приписи зазначеного Закону в період з 01 січня 2008 року по 22 травня 2008 року, діяв правомірно, тому визнати протиправними дії останнього за зазначений період неможливо.

Разом з тим Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнанні неконституційними, серед іншого, і положення підпункту 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України за 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Отже, з 22 травня 2008 року відновлена дія статті 6 Закону в редакції до 01 січня 2008 року, відповідно до якої дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Однак, 14 червня 2011 року Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» було доповнено пунктом 4 згідно із Законом N 3491-VI ( 3491-17 ) від 14.06.2011 р. Відповідно до п. 4. Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»установлено, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

Відповідно до п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 06 липня 2011 року № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» ( опубліковано: «Урядовий кур'єр»N 133 від 23.07.2011 р. ) установлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»та «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у розмірі 49,8 гривні.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню за період з 21 березня 2011 року по 22 липня 2011 року, тобто до дати набрання законної сили постанови Кабінету Міністрів України від 06 липня 2011 року № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету».

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст.21,22,46 Конституції України, п. 4 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 06 липня 2011 року № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», ст.ст.17,19,94,104,159-163,1832 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу щодо не нарахування ОСОБА_2 щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 21 березня 2011 року по 22 липня 2011 року, виходячи з встановленого відповідними законами розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу здійснити ОСОБА_2 нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії як «дитині війни»з 21 березня 2011 року по 22 липня 2011 року відповідно до вимог статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з встановленого відповідними законами розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням фактично отриманих сум.

Відповідно до п.8 ч.5 ст.1832, п.1 ч.1 ст.256 КАС України зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу виконати постанову у межах стягнення за один місяць негайно.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 (три) гривні 40 копійок.

В іншій частині в позові відмовити.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови.

Суддя: ОСОБА_1