Справа № 2-4512/2009 Категорія-4
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2009 року місто Житомир
Богунський районний суд м. Житомира в складі:
головуючого – судді Полонця С.М.
з участю секретаря с/з Ковпашко М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач 28.07.2009р. звернулася до суду з даним позовом, в якому просить зобов’язати відповідача передати їй спірне майно, перелік якого додала до позовної заяви, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що позивач з вересня 2007 року по 10 березня 2009 року за усною домовленістю з відповідачем, без укладення письмового договору оренди житла, орендувала разом зі своєю родиною у відповідача кв. АДРЕСА_1. Після звільнення займаного житла сім’єю позивача 10.03.2009р. у найманому приміщенні ще залишилась частина речей, які позивач не змогла забрати через те, що відповідач відмовився це зробити у зв’язку з наявністю боргу за проживання у найманому житлі.
В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримала з підстав, зазначених у позові, просила суд їх задовольнити в повному обсязі.
Відповідач у судовому засіданні проти позову заперечував, пояснив, що позивач звільнила приміщення без його попередження у встановлений законодавством термін та заборгувала йому за проживання, вивезення речей здійснювалось у його відсутність, позивач не довела право власності на ті речі, які частково залишились у найманому приміщенні.
Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що з вересня 2007р. по березень 2009р. позивач разом зі своїм чоловіком та двома неповнолітніми дітьми проживала у квартирі АДРЕСА_1, яку наймала за усною домовленістю у відповідача. Право чинів щодо найму житла у письмовій формі між сторонами не було укладено. Після звільнення приміщення у березні 2009р. у найманому приміщенні залишилась частина майна, які відповідач відмовився повернути позивачу у зв’язку з тим, що остання повинна сплатити борг за проживання у найманому приміщенні.
Відповідно до ст.ст. 321, 387 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» № 20 від 22.12.1995р. із змінами, вирішуючи спори про право приватної власності на майно, суди повинні виходити з того, що відповідно до ст. 13 Закону України «Про власність» об’єктами права приватної власності є жилі будинки, квартири, предмети особистого користування, дачі, садові будинки, предмети домашнього господарства, продуктивна і робоча худоба, земельні ділянки, насадження на земельній ділянці, засоби виробництва, вироблена продукція, транспортні засоби, грошові кошти, акції, цінні папери, а також інше майно споживчого і виробничого призначення, набуте з передбачених законом підстав.
Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Позивачем не надано доказів щодо набуття права власності на спірне майно та у зв’язку з цим незаконного заволодіння відповідачем цим майном.
За таких обставин, коли позивачем не доведено перебування спірного майна на праві власності позивача та у зв’язку з цим незаконного заволодіння відповідачем цим майном, хоча відповідно до вимог ст. 10-11 ЦПК України це є його обов’язком, суд відмовляє у задоволенні позову в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 321, 387 ЦК України суд, -
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння, відмовити.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд м. Житомира шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення та апеляційної скарги поданої протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду.
Суддя: