Справа № 22-1842 Головуючий в 1-й інстанції Калитка О.М.
Доповідач : Медведєва Л.П.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 червня 2006 року Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Луганської області в складі:
Головуючого - Медведєвої Л.П.
Суддів - Відєнєєвої О.П.
Галан Н.М.
при секретарі- Михайлової О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду в м. Луганську справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 07 квітня 2006 року по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів
ВСТАНОВИЛА:
Оскаржуваним рішенням позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задоволено частково. З ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуті аліменти на її утримання у розмірі 110 гривень щомісячно, починаючи з 03 лютого 2006 року до досягнення нею 23-х річного віку ІНФОРМАЦІЯ_1 або до припинення навчання, на користь держави мито у сумі 51 гривня, рішення в межах місячного платежу допущено до негайного виконання.
В апеляційній скарзі позивачка просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
В судовому засіданні при розгляді апеляційної скарги Апеляційним судом позивачка подану нею апеляційну скаргу підтримала та пояснила, що в рішенні суд першої інстанції не мотивував, чому саме таку мізерну суму аліментів повинен надавати їй на навчання відповідач.
Відповідач в судовому засіданні у Апеляційному суді апеляційну скаргу позивачки не визнав, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін та пояснив, що саме таку суму аліментів він може платити доньці на її утримання доки вона вчиться, таку суму, яку вона просить, він не може виплачувати, тому, що він сам хворіє, має на утриманні сожительку, яка є інвалідом другої групи, дорослого сина, який не працює, так як немає роботи, та малолітню онуку. Крім аліментів, які він платив на утримання доньки до досягнення нею повноліття, він надавав їй і іншу матеріальну допомогу, і на час її навчання він, якщо будуть у нього достатні доходи, буде допомагати дочці.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення сторін, дослідив письмові матеріали по справі, обговорив доводи апеляційної скарги, колегія суддів за результатами розгляду апеляційної скарги встановила наступне.
Звернувшись до суду з зазначеною позовною заявою, позивачка в ній вказала, що відповідач є її батьком. Шлюб між ним та мамою розірвано. До досягнення нею повноліття відповідач сплачував на користь мами аліменти на її утримання /позивачки/. З 1 вересня 2005 року вона навчається у Донбаському державному технічному університеті, строк навчання закінчується 30 червня 2009 року. Стипендію вона не отримує, так як навчається на підставі контракту та щомісячно платить за навчання 170 гривень. Витрати на навчання, на оплату житла, харчування дуже важко впливають на матеріальний стан їхньої сім'ї. Відповідач у добровільному порядку обіцяв допомогу, однак, своєї обіцянки не виконує і вона змушена звернутися до суду.
Ухвалюючи рішення по справі, судом першої інстанції було встановлено, що позивач потребує матеріальної допомоги зі сторони відповідача. Останній може надати матеріальну допомогу на утримання доньки, оскільки працює, його середній нарахований заробіток на місяць складає 1456 гривень без відрахувань. При визначенні розміру аліментів, що належать до стягнення з відповідача, суд враховує, що він має другу сім'ю, страждає хронічним захворюванням і потребує лікуванні, з урахуванням його доходів, доходів матері позивачки, яка також повинна утримувати свою дитину
Колегія суддів вважає за необхідне скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення по суті вимог позивачки.
Відповідно до ст.. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів, крім іншого, враховуються стан здоров'я та матеріальний стан платника аліментів, наявність у платника інших дітей, непрацездатних осіб.
Ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції відповідач не надав доказів свого матеріального становища та наявність у нього непрацездатних осіб. Доводи відповідача про те, що у нього на утриманні знаходиться повнолітній працездатний син та онука не можуть бути прийняті судом до уваги, так як вони не основані на законі.
Доводи позивачки про те, що її мати, з якою вона проживає, не працює та має на утриманні неповнолітню дитину, заслуговують уваги, так як підтверджені матеріалами справи.
При викладених обставинах колегія суддів вважає потрібним позовні вимоги позивачки до відповідача про стягнення аліментів задовольнити повністю і стягнути з відповідача на користь позивачки - повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, аліменти на її утримання у розмірі 400 гривень щомісячно.
При цьому колегія суддів приймає до уваги матеріальний стан позивачки, яка після закінчення середньої школи виявила бажання вчитися далі, продовжує навчання, незважаючи на те, що вона проживає з однією матір'ю, не мають достатнього доходу, все-таки мати турбується про отримання донькою вищої освіти, відповідач - батько позивачки, за своїм станом здоров'я та матеріальним станом може надати доньки матеріальну допомогу.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.367 ЦПК України колегія суддів вважає допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.
Керуючись ст.ст.209,303, 307, 309 ЦПК України,
ВИРІШИЛА :
Рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 07 квітня 2006 року по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів скасувати та постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю , та стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, уродженця м.Новодружеська Луганської області, працюючого ІНФОРМАЦІЯ_3 м.Лисичанська Луганської області, проживаючого в АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання щомісячно у розмірі 400 гривень / чотириста гривень /, починаючи з 03 лютого 2006 року до закінчення навчання - 30 червня 2009 року, на користь держави мито в сумі 51 гривня / п'ятдесят одна гривня/.
Допустити негайне виконання рішення у межах суми, платежу за один місяць.
Рішення Апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак, може бути оскаржене у касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.