Справа № 211/1868/13-ц
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 червня 2013 року Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого - судді Рибаєва О.А. ,
при секретарі судового засідання Курашовій О.В.,
у відсутність заявника – ОСОБА_1,
представника Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація №45», розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Кривому Розі заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18.03.2012р. у справі №211/674/13-ц за позовом КП «ЖЕО №45» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, -
ВСТАНОВИВ:
Заочним рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 березня 2013 року, ухваленому у справі №211/674/13-ц за вищезазначеним позовом, позовні вимоги КП «ЖЕО №45» були задоволені, а саме: стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь КП «ЖЕО №45» заборгованість по комунальним платежам за період з 01.02.2009р. по 31.12.2012р. в розмірі 1910,68 грн. та судові витрати у розмірі 229,40 грн..
Заявник (відповідач по справі) – ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про перегляд заочного рішення, посилаючись на те, що вона не була належним чином повідомлена про розгляд даної цивільної справи. Зазначає у заяві, що при розгляді справи не були з’ясовані докази, які мають істотне значення для справи, а саме:
- не з’ясований факт сплати за житлово-комунальні послуги відповідачами, згідно платіжних документів, які перебувають у володінні відповідачів, сума їх заборгованості є значно меншою ніж вказує позивач;
- не встановлено наявність договору між позивачем та відповідачами, між тим, договір між позивачем та відповідачами відсутній;
- під час розгляду справи не досліджувався факт реального надання житлово-комунальних послуг позивачем відповідачам, а також якість надання даних послуг.
Вважає, що вказане заочне рішення ухвалено із порушенням норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати, а справу призначити до розгляду в загальному порядку.
Заявниця у судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.
Представник позивача у судовому засіданні не з'явилась про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.
Відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч.1 ст.231 ЦПК України неявка осіб, належним чином повідомлених про час і місце засідання, не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до ст.232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачу – ОСОБА_1 надсилались виклики про явку до суду у справі №211/674/13-ц, а саме:
- 08.02.2013р. вих.№3400 (а.с.№№10- виклик, 19 – повідомлення) на 14.02.2013р.;
- 18.02.2013р. вих.№4157 (а.с.№№18 – виклик, 24 – повідомлення) на 05.03.2013р.;
- 11.03.2013р. вих.№5653 (а.с.№22 – виклик) на 18.03.2013р..
Відповідач 02.03.2013р. отримав виклик суду від 18.02.2013р. вих.№4157 (а.с.24). У тексті виклику (а.с.18) чітко зазначено, що ОСОБА_1, ОСОБА_2 викликаються у суд у судове засідання для розгляду справи №211/674/13-ц у якості відповідачів за позовом КП «ЖЕО №45» про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги. Тобто заявник-відповідач ОСОБА_1 була ознайомлена, що вона є відповідачем у цивільній справі №211/674/13-ц за позовною заявою КП «ЖЕО №45». Проте ОСОБА_1 у судове засідання 05.03.2013р. не з’явилась, тим самим не скористалась своїми процесуальними правами, зокрема, на ознайомлення з матеріалами справи, брати участь у судовому засіданні, надавати докази, заперечення проти доводів позивача.
Вищевикладене спростовує доводи заявника (відповідача по справі №211/674/13-ц) відносно того, що вона взагалі не повідомлялась судом про час розгляду справи №211/674/13-ц.
За вказаних обставин суд вважає, що судом першої інстанції були вжиті усі можливі та передбачені процесуальним законодавством засоби щодо повідомлення відповідача про день та час розгляду даної цивільної справи по суті, надана можливість на подання відповідних заперечень та доказів на їх обґрунтування, та надана можливість реалізації свого процесуального права на участь у судових засіданнях.
Суд також вважає, що заявник (відповідач у справі №211/674/13-ц) при розгляді заяви про перегляд заочного рішення не повідомила про докази, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи, мотивуючи це наступним.
Так, доводи заявника щодо не з’ясування судом факту сплати за житлово-комунальні послуги відповідачами (згідно платіжних документів, які перебувають у володінні відповідачів, сума їх заборгованості є значно меншою ніж вказує позивач) суд не приймає, оскільки заявник була обізнана про наявність у суді цивільної справи №211/674/13-ц за позовом КП «ЖЕО №45» про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, проте не скористалась своїм правом надати докази, тому суд вирішив справу на підставі наявних у справі №211/674/13-ц доказів.
Також, суд не може взяти до уваги доводи заявника (відповідача у справі №211/674/13-ц) щодо того, що судом не встановлено наявність договору між позивачем та відповідачами, між тим, як зазначає заявник, договір між позивачем та відповідачами відсутній. У даному випадку, суд зауважує, що відсутність такого договору не є безумовною підставою для відмови КП «ЖЕО №45» у стягненні заборгованості за житлово-комунальні послуги, які, як вбачається з заяви заявника (відповідача у справі №211/674/13/ц) надавались, що підтверджується ствердженнями заявника у заяві про те, що сума заборгованості за житлово-комунальні послуги менше, ніж вказує позивач. З огляду на вищезазначене, суд зауважує, що згідно з ч. 1 ст. 10 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.
Також, суд не сприймає посилання заявника (відповідача у справі №211/674/13-ц) про те, що судом не досліджено докази відносно якості житлово-комунальних послуг, оскільки заявник (відповідач у справі №211/674/13/ц) не посилається у заяві про перегляд заочного рішення на документи, зокрема акт-претензія, які відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги», мають підтверджувати якість житлово-комунальних послуг.
Суд зауважує, що заявник, на підтвердження своїх доводів щодо того, що заочне рішення ухвалено із порушенням норм матеріального та процесуального права, не надав суду жодного належного чи допустимого доказу.
Згідно із ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Відповідно до змісту ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 224, 231 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Заяву про перегляд заочного рішення від 18 березня 2013 року, по цивільній справі за позовною заявою Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація №45» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - залишити без задоволення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.
У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.А. Рибаєв