П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
2 листопада 2009 року Єнакіївський міський суд Донецької області
у складі: головуючого судді – Шульженко Л.Б.
при секретарі - Харибіної Л.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м.Єнакієве адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м.Єнакієве Донецької області про визнання дій посадових осіб неправомірними, зобов»язання здійснити нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання дій посадових осіб неправомірними, зобов»язання здійснити нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що він має правовий статус дитини війни і відповідно до ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога вказаної категорії осіб, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Але відповідач, всупереч вимогам Закону, перерахунок його пенсії не здійснив, виплачує підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, а це 10% прожиткового мінімуму осіб, що втратили працездатність. Отже, просив зобов»язати відповідача провести перерахунок пенсії з встановленою надбавкою, як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії та розглянути справу в його відсутність, про що надав письмове клопотання.
Представник відповідача позов не визнав, просив розглянути справу у його відсутність, про що надав письмову заяву та заперечення проти позову, де вказував, що відповідно до положень ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» позивач має право на пенсію, підвищену на 30% від мінімальної пенсії за віком. Проте, відповідно до ст..7 зазначеного Закону, якою передбачений механізм цих виплат, фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Згідно п.5ст.18 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» страхові внески не можуть зараховуватися до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів та не підлягають вилученню з Пенсійного фонду або з Накопичувального фонду і не можуть використовуватися на цілі, не передбачені цим Законом.
Відповідно до ч.2 ст.72 і ч.2 ст.73 вищевказаного Закону кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України і не підлягають оподаткуванню, а також забороняється використання коштів Пенсійного фонду для оплати договорів страхування довічних пенсій і одноразових виплат та на цілі, не передбачені цим Законом.
Крім того, Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» не передбачені виплати відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та не прийнято жодного нормативного акту на виконання вказаних вимог Закону, не визначено на законодавчому рівні які органи повинні виплачувати підвищення пенсії, за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку, яким чином обчислювати вказаний розмір.
Згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» з 1 січня 2008 року позивачеві встановлено надбавку до пенсії, як дитині війни, 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Дана доплата виплачується у повному обсязі.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до слідуючого висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1, який народився 29 грудня 1937 року, має правовий статус дитини війни, що підтверджується посвідченням.
Відповідно до ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року №2195-4, що набрав чинності 1 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» який встановлює правовий статус дітей війни і визначає основи соціального захисту та гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки, дитина війни – це особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.
Відповідно до ст..7 цього Закону фінансове забезпечення соціальних гарантій здійснюється за рахунок Державного бюджету України.
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 19 січня 2006 року №3367-IV, який набрав чинності з 2 квітня 2006 року, пункт 17 статті 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» було виключено, статтю 110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» було викладено в наступній редакцій: «Установити, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджуються з 1 січня 2006 року, а статтею 6, - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету». При цьому, Порядок надання пільг, передбачених статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у 2006 році Кабінетом Міністрів України розроблено не було.
З огляду на те, що положення статті 110 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» Конституційним Судом України до дійсного часу не визначені неконституційними, суд дійшов до висновку, що дії відповідача є правомірними щодо відмови у виплаті позивачу, як дитині війни, за 2006 рік підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню
Пунктом 12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дію ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено.
Частиною 2 ст.3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що державні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст..22 Конституції України права і свободи людини, громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Тому рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 9 липня 2007 року визнано такими, що не відповідають Конституції України, серед інших, положення п.12ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якими була зупинена дія ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Згідно ч.3 ст..28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок-20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. За кожний повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам, пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більше ніж 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї статті.
Статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (із змінами від 15 березня 2007 року) затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність: з 1 січня -380грв., з 1 квітня – 406грв., з 1 жовтня – 411 грв. При цьому, зазначена стаття доповнена абзацом, яким передбачено встановити, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини 1 ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п»ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток, що складає відповідно 410 грв.06коп.; 415грв.11коп.
Таким чином, суд вважає, що з 9 липня 2007 року, тобто з моменту прийняття зазначеного рішення Конституційного Суду України, відповідно до ст..152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, відповідач має підвищити позивачці розмір пенсії, як дитині війни, тому заявлені вимоги щодо нарахування зазначеної доплати за 2007 рік підлягають задоволенню саме з цієї дати, тобто 9 липня 2007 року.
Пунктом 41 розділу П Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» статтю 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено в новій редакції, відповідно до якої дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, а це 10% прожиткового мінімуму осіб, які втратили працездатність. Дана доплата позивачеві виплачується у повному обсязі.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року за №10-рп/2008 вищенаведені положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» були визнані неконституційними.
Статтею 8 Конституції України закріплено принцип верховенства права. Конституція має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
За таких обставин, відповідач не може посилатись на відсутність певного нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах, а громадяни повинні мати змогу покладатися на взяті державою зобов»язання, навіть якщо такі зобов»язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії, тому суд вважає за можливе застосувати саме ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» для розрахунку зазначеного підвищення дітям війни. Крім того, в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується не для визначення розміру будь-якої пенсії, а лише як розрахункова величина для визначення розміру щомісячної доплати, передбаченої Законом України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки цей Закон передбачає в якості критерію визначення розміру щомісячної доплати до пенсії саме із розрахунку мінімальної пенсії за віком, що не суперечить вимогам ч.3ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування».
Таким чином, позивачеві соціальна грошова допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком не нараховувалась і не виплачувалась, тому суд вважає за необхідне зобов»язати Управління Пенсійного фонду України в м.Єнакієве Донецької області, зробити нарахування та виплату пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з 9 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року за рахунок коштів Державного бюджету України.
За приписами абзацу 1 частини 5 ч.3 ст.62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» №489-У від 19 грудня 2006 року ( у редакції Закону України від 15 березня 2007 року №749-У, який набрав чинності 28 березня 2007 року) для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої ст.28 Закону України «Про загальнообов*язкове державне страхування» для осіб, які втратили працездатність затверджений прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2007 року – 380 гривень, з 1 квітня 2007 року – 410 гривень 06 копійок, з 1 жовтня 2007 року – 415 гривень 11 копійок. Виходячи з цього, підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» складає з 9 липня 2007 року – 123 гривні 02 копійки, з 1 жовтня 2007 року 124 гривні 53 копійки.
Таким чином розмір недосплаченого позивачу підвищення до пенсії, як дитині війни, складає: за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року – 710 гривень90 копійок ( 91 грн.26 коп. (410 грн. 06 коп. х 30 % : 31 день) х 23 дня (період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року) + 246 грн. 04 коп. (410 грн. 06 коп. х 2 місяці х 30 %) + 373 грн. 60 коп. (415 грн. 11 коп. х 3 місяці х 30).
Розмір підвищення, який відповідачу необхідно було виплатити позивачу за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року – 1072 грн. 83 коп. (3376 грн. 16 коп. ( 155 грн. 16 коп. ( за травень 481 грн. х 10 днів : 31 день) + 481 грн. (червень 2008 року) + 1446 грн. (482 грн. х 3 місяці (липень – вересень 2008 року) + 1494 грн. (498 грн. х 3 місяці (жовтень – грудень 2008 року) х 30 %).
Розмір фактично виплаченого відповідачем підвищення до пенсії за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року – 357 грн. 62 коп. ( 15 грн. 50 коп. (травень 2008 року – 48 грн. 10 коп. х 10 днів : 31 день) + 48 грн. 10 коп. + 144 грн. 60 коп. ( 48 грн. 20 коп. х 3 міс.) + 149 грн. 40 коп. (49 грн. 80 коп. х 3 міс.).
Розмір недоплаченого позивачу підвищення до пенсії за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року складає 715 грн. 21 коп. ( 1072 грн. 83 коп. – 357 грн. 62 коп.)
При цьому, суд вважає за можливе, керуючись ч.2 ст.11 КАС України, вийти за межі позовних вимог, заявлених позивачем, з метою повного захисту його прав та інтересів, про захист яких він просить, оскільки згідно ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк.
Частиною 2 ст.100 КАС України передбачено, що в разі якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позивач з поважних причин пропустив річний строк звернення до суду з позовом щодо виплат за 2007-2008роки, так як тільки після прийняття рішень Конституційним Судом України 9 липня 2007 року та 22 травня 2008 року у позивача з»явилось право на вимогу до відповідача про донарахування зазначеної вище допомоги.
На підставі наведеного та керуючись ст..2,7,10,11,69,71,159,161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України «Про соціальний захист дітей війни», суд
П О С Т А Н О В И В :
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м.Єнакієве Донецької області про визнання дій посадових осіб неправомірними, зобов»язання здійснити нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії – задовольнити частково та поновити пропущений строк звернення до суду.
Визнати дії посадових осіб Управління Пенсійного Фонду України в м.Єнакієве Донецької області по не нарахуванню щомісячної доплати до пенсії ОСОБА_1, як дитині війни за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року - неправомірними.
Зобов»язати Управління Пенсійного фонду України в м.Єнакієве Донецької області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з 9 липня по 31 грудня 2007 року у розмірі 710 грн. 90 коп. та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року у розмірі 715 грн. 21 коп. за рахунок коштів Державного бюджету України з урахуванням фактично отриманих сум.
В задоволенні іншої частини позову – відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3 грн. 40 коп.
Заяву на апеляційне оскарження постанови суду може бути подано до Єнакіївського міського суду Донецької області протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Єнакіївський міський суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: (підпис)
Копія вірна
Суддя: