Спр. № 2-2122/2009 р.  

  РІШЕННЯ                                                                                                                                                                

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ  

18  вересня 2009 року                                м. Кілія  

Кілійський районний суд Одеської області  

в складі  головуючого судді Гавриш М.З., при секретарі Єгоровій    Л.І. з участю  представника позивача  ОСОБА_1 , представника відповідача  ОСОБА_2, розглянувши у відкритому  судовому засіданні в місті Кілія цивільну справу  за позовом    ОСОБА_3 до  ДП  « Форт -3»  та  ТОВ « Форт»  про стягнення   різниці між мінімальною та фактично  отриманою заробітною платою та середнього заробітку за час  затримки розрахунку при  звільненні  

ВСТАНОВИВ:  

Позивачка звернулась до суду  31.01.2008  року з позовом   до  ДП « Форт -3» і  ТОВ «Форт» з вимогою про стягнення   різниці  між  мінімальною заробітною платою  та  фактично одержаною за період з липня  2006 по березень 2008 року   та стягнення моральної шкоди в сумі 2000 грн.  

04.09.2009 року ОСОБА_3  уточнено позов  вимогою :  

- про  стягнення  з     ДП « Форт -3»   за період з липня 2006  по 01.10.2007 року  різниці між мінімальною та фактично нарахованою заробітною платою в сумі   3485 грн 92 коп;  

- про стягнення   з ТОВ «Форт»   за період з 01.10.2007  по 01.03.2008 року   1759 грн 70 коп   .;  

- про стягнення з  ТОВ « Форт»  середньої заробітної плати в розмірі мінімальної заробітної плати  з дня звільнення до постановки рішення суду в сумі   9820 грн   . та  моральної шкоди в   сумі 2000 грн   .  

В судовому засіданні  позивачка заявлені вимоги підтримала в повному обсязі.  

Представник відповідача  позов  заперечує, зазначає, що  ОСОБА_3  працювала за  відрядною формою оплати праці. Нарахована заробітна плата  визначалась з   виходячи з встановлених розцінок на одиницю  виробленої продукції.  Нарахована заробітна плата за період з 2006 року, як вказує представник відповідача посилаючись на довідку  від 01.09.2009 року, перевищує   розраховану  виходячи з мінімальної заробітної плати  за  той же самий фактично   відпрацьований час    зарплату , тому вважає позов  безпідставним і просить в  його задоволенні відмовити.  

Заслухавши пояснення сторін,  вивчивши матеріали справи  та дослідивши надані сторонами письмові докази суд  встановив наступні  факти та відповідні їм правовідносини.  

Кожна з сторін визнає, що :  

•   ОСОБА_3 з 01.11.2004 року  по 01.10.2007 року  працювала в ДП Форт -3»   і після переводу з 01.10.2007 по 03.03.2008 року   в ТОВ « Форт»  на посаді швачки ;  

•   штатними розкладами     ТОВ « Форт»   в  2006 – 2009  році  встановлений   посадовий оклад швачки  в розмірі відповідно : в 2006 році -  350 грн.,  в 2007 році -  400 грн.,  в 2008 році – 515 грн ,  в 2009 році -  625 грн.,  тобто на рівні мінімальної заробітної плати встановленої на початок  кожного поточного року  

•   довідка  ТОВ « Форт» від 01.09.2009 року  свідчить про фактично нараховану  позивачці заробітну плату  починаючи з червня 2008 року по березень 2008 року до дня розрахунку при звільненні  

•   10.04.2008 року   позивачка отримала   від підприємства 800 грн та надала  на ім»я  директора  ТОВ « Форт» розписку про відсутність  претензій по заробітній платі  та розрахунку при звільненні.  

Ст. 43 Конституції України встановлено, що  кожен має право  на працю, що включає можливість заробляти собі на життя  працею, яку  він вільно  обирає або на яку вільно погоджується.     Право на  заробітну плату , не нижче  від визначеної законом   є конституційною гарантією  кожного працюючого.  

  Ст.9   4-95 КЗпП України  визначено, що з   аробітна плата  це винагорода,  обчислена,  як  правило,  у  
грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.  

Розмір заробітної  плати  залежить  від  складності  та  умов виконуваної   роботи,   професійно-ділових   якостей   працівника, результатів  його  праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.       Мінімальна заробітна  плата   -  це  законодавчо  встановлений розмір заробітної плати за просту,  некваліфіковану  працю,  нижче якого  не може провадитися оплата   за виконану працівником місячну, погодинну норму праці (обсяг робіт).  

      Згідно ст..96 КЗпП України   основою організації оплати праці  є  тарифна  система  оплати  
праці   ,  яка включає тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники).     Тарифна система  оплати  праці є основою  
формування та диференціації розмірів заробітної плати.     Формування   тарифної   сітки   (схеми   посадових   окладів) провадиться  на  основі тарифної ставки робітника першого розряду,яка   встановлюється   у   розмірі,   що   перевищує   законодавчо встановлений    розмір    мінімальної    заробітної    плати,   та міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів  тарифних ставок (посадових окладів).  

Віднесення виконуваних  робіт  до  певних тарифних розрядів і присвоєння   кваліфікаційних   розрядів   робітникам   провадиться власником    або    уповноваженим    ним    органом    згідно    з тарифно-кваліфікаційним   довідником  за  погодженням  з  виборним органом   первинної   профспілкової   організації   (профспілковим представником).  

    За правилами  ст.   97 КЗпП  о   плата праці  на  підприємствах,  в  установах і               організаціях здійснюється   за погодинною, відрядною  або  іншими  системами  оплати   праці. Оплата   може провадитися за результатами індивідуальних і колективних робіт.  

    Форми і системи оплати праці,   норми праці, розцінки, тарифні сітки,  ставки,  схеми  посадових окладів,  умови запровадження та розміри   надбавок,   доплат,   премій,   винагород    та    інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат   встановлюються підприємствами,    установами,    організаціями    самостійно    у колективному договорі   з дотриманням норм і гарантій,  передбачених законодавством, генеральною та галузевими            (регіональними) угодами. Якщо колективний договір на підприємстві,  в установі, організації  
не укладено,  власник або  уповноважений  ним  орган  зобов'язаний погодити  ці  питання  з  виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси  
більшості  працівників,  а  у  разі  його  відсутності  -  з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.       Конкретні розміри  тарифних  ставок  (окладів)  і   відрядних розцінок   робітникам,   посадових  окладів  службовцям,  а  також надбавок,  доплат, премій і винагород встановлюються власником або уповноваженим   ним  органом  з  урахуванням  вимог закону.  

Про нові або зміну діючих умов оплати праці в бік  погіршення власник  або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника не пізніш як за два місяці до їх запровадження або зміни ( ст. 103 КЗпП ).        Мінімальна заробітна плата є державною соціальною  гарантією, обов'язковою  на всій території України для підприємств,  установ, організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб.  

      Суд , виходячи  з того, що  крім  наказу про прийом на роботу ОСОБА_3  на посаду швачки  та  встановленого штатним розкладом тарифного окладу  ніяких доказів щодо запровадження прямої відрядної оплати  праці, яка  б передбачала  пряму пропорційну залежність  розміру оплати праці    від рівня виконання норми виробітку не навів визнає, що,   позивачка за період роботи на підприємстві  мала право на отримання  визначеної трудовим договором  заробітної плати згідно штатного розкладу .  

      На підставі вищезазначеного , виходячи з розміру мінімальної заробітної плати   за період з   липня  2006 року   та фактично   отриманою позивачкою за період  з 01.07.2007 по 01.04.2008 року заробітною платою на підставі наданої відповідачем  довідки від 01.09.2009 року   суд  визнає позов в частині стягнення різниці між  мінімальною заробітною платою  та фактично отриманою таким, що підлягаю задоволенню і  стягує на користь ОСОБА_3   4694 грн 08 коп   .   грн.., в тому числі                  грн.   з  ДП  «Форт -3»  в сумі  2575 грн 36 коп   . за період  з 01.07.2006 по 01.10.2007 року   та з ТОВ « Форт» в сумі 2118 грн 72 коп   на підставі наступного розрахунку :  

мінімальна  заробітна плата  складала  

  в 2006 році  

з 01.07.2006-375 грн  

з 01.12.2006 – 400 грн  

мало бути нараховано :  2275 грн 00 коп  

фактично нараховано:  1169 грн 40 коп  

різниця по ДП «Форт -3 »  складає : 1105 грн 60 коп  

в 2007 році  

з 01.01.2007- 400 грн  

з 01.04.2007 -420 грн  

з 01.07.2007 -440 грн  

з 01.10.2007 -460 грн  

мало бути нараховано : 5160 грн  

фактично  нараховано: 2480 грн  

різниця   складає: 2680 грн  00 коп., в тому числі по   ТОВ « Форт» -  1210 грн 24 коп.  

в 2008 році  

з 01.01.2008 – 515 грн  

мало бути нараховано : 1030 грн  

фактично нараховано : 121 грн 52 коп.  

різниця  по ТОВ « Форт»   складає :  908 грн  48 коп.  

Суд не включає   до  розрахунку   800 грн., отриманих позивачкою  від директора  ТОВ « Форт»  за розпискою від  10.04.2008 року, оскільки   ст.. 23 Закону України « Про оплату праці» встановлено, що  виплата заробітної плати   у формі боргових зобов»язань   і розписок  або  у будь -  якій іншій формі забороняється. Дані про нарахування   у виді заробітної плати  зазначеної суми   відсутні.  

В частині стягнення  з ТОВ «Форт» середнього заробітку за  затримку розрахунку при звільненні  суд визнає  вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі. Посилання представника відповідача  на те, що  ОСОБА_3О фактично з  грудня 2008 року по день звільнення не працювала, бо мав місце простій виробництва    суд визнає  безпідставними, оскільки  позивачка звільнена  в  березні 2008 року  за власним бажанням,питання про звільнення ОСОБА_3 за прогули  позивачем  не розглядалось, позивачка до дисциплінарної відповідальності  за не попередження роботодавця про  початок простою  не притягувалась. За правилами ст.113 КЗпП України неоформлений простій обліковується  як час праці, який оплачується  за повною тарифною  ставкою ( окладом), тому  суд стягує з ТОВ «Форт»  на користь ОСОБА_3  середній заробіток  з дня звільнення  за період з 01.04.2008 року по   18.09.2009 року в сумі   9586 грн 30 коп   з розрахунку  мінімальної заробітної плати  

з 01.04.2008 – 525 грн  

з01.10.2008 -545 грн  

з 01.12.2008 – 605 грн  

в 2009 році  

з 01.01.2009 – 605 грн  

з 01.04.2009 – 625 грн  

з 01.07.2009 – 630 грн .  

В частині стягнення моральної шкоди суд визнає факт порушення  відповідачем  вимог закону щодо  оплати праці  позивачки, тому з врахуванням обставин справи, доведеності факту завдання   моральних страждань  визнає  вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню в сумі 800 грн. Враховуючи, що позивачка  визнає факт отримання від  директора ТОВ « Форт»  10.04.2008 року   800 грн  в якості боргу по заробітній платі, суд зараховує зазначену суму  в якості стягнутої  моральної шкоди.  

Судові витрати по справі  підлягають стягненню з відповідача в розмірі 1% від  суми  задоволених вимог   та  збору та ІТЗ розгляду цивільної справи Кілійським райсудом в сумі 120 грн.  

Керуючись ст. ст.,10, 11, 60,209,  214-215 ЦПК України,  ст.. 94-97,103,111,113 116,117 КЗпП України,  Законом України « про оплату праці» , постановою пленуму Верховного Суду україни №  № 13  від 24.12.1999 року « Про практику застосування  судами  законодавства про оплату праці» суд  

ВИРІШИВ:  

Позов задовольнити частково.  

Стягнути   з  Дочірнього підприємства  Форт -3 ( ЄДРПОУ  код 30207428 ) на користь  ОСОБА_3   2575 грн 36 коп   .   різниці між мінімальною та фактично отриманою заробітною платою.   Зобов»язати відповідача  з  загальної суми нарахування    утримати  прибутковий податок та інші зобов»язальні платежі, в тому числі страхові внески.  

    Стягнути   з Товариства  з обмеженою відповідальністю « Форт» ( код ЄДРПОУ 19045577 )на користь  ОСОБА_3   2118 грн 72 коп.   різниці між мінімальною та фактично отриманою заробітною платою  та середній заробіток  за період з дня звільнення  в сумі   9586 грн 30 коп., всього в сумі  11.705 грн 02 коп.   Зобов»язати відповідача  з  загальної суми нарахування    утримати  прибутковий податок та інші зобов»язальні платежі, в тому числі страхові внески.  

Стягнути  з Товариства з обмеженою відповідальністю « Форт» ( код ЄДРПОУ 19045577 )на користь  ОСОБА_3 моральну шкоду   в  сумі 800 грн. Визнати  суму стягнення на момент розгляду  справи відшкодованою.  

Стягнути з   ДП Форт -3   судові витрати по справі  у виді  судового збору на користь держави в сумі  51 грн .  

Стягнути  з ТОВ « Форт» судові витрати по справі  у виді  судового збору на користь держави в сумі 125 грн 55 коп.  

Стягнути з відповідачів солідарно   збір на ІТЗ розгляду цивільної справи в сумі 120 грн.  

Допустити негайне виконання рішення суду в межах стягнення середньої заробітної плати   з розрахунку мінімальної заробітної плати  на день постановки рішення суду ( 630 грн.)  

  Рішення може бути оскаржено  в апеляційному порядку  в судову палату у цивільних справах апеляційного суду Одеської області        через Кілійський районний суд Одеської області  шляхом подачі  в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.  

Апеляційна скарга може бути подана  в 10-денний строк з дня проголошення рішення без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.  

Суддя         М.З. Гавриш