Спр. №2-17/2009 р.  

  РІШЕННЯ                                                                                                                                                                

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ  

06 лютого  2009 року                                    м. Кілія  

Кілійський районний суд Одеської області  

в складі  головуючого судді Гавриш М.З., при секретарі Д»яченко  М.В.,з участю представника відповідача ОСОБА_1,  розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кілія Одеської області цивільну справу  за позовом  ОСОБА_2  до Відкритого акціонерного  товариства  «Пересувна механізована колона  № 16» про  стягнення  заробітної плати  

ВСТАНОВИВ:  

Позивач звернувся до суду  21.05.2008 року  з вищезазначеним позовом, в якому вказує, що  працював в ПМК – 16 до  26.09.2005 року, при звільненні не отримав всі належні до виплати суми, рішенням Кілійського районного суду Одеської області  по справі № 2-979/2006 з відповідача була стягнута різниця між фактично виплаченою та мінімальною заробітною платою в сумі  5532 грн та 1000 грн моральної шкоди, всього 6532 грн. При виплаті підприємством були утримані  податки та обов’язкові платежі   в  сумі  1048 грн 06 коп., що позивач вважає  незаконним і просить стягнути з підприємства зазначену суму.  

В судовому  засіданні позивач заявлені вимоги підтримав, вказує, що при розрахунку йому фактично не виплачена  стягнута судом  моральна шкода, оскільки в судовому рішенні було зазначено, що  податки  та платежі підлягають  утриманню з загально стягнутої судом  суми і суд  помилково   зазначив, що стягненню податки підлягають з загально визначеної суми, сума стягнутих податків фактично дорівнює  маральній шкоді, яка не мала бути оподатковувана.  

Представник відповідача проти позову заперечує, вказує, що  рішення  Кілійського районного суду від  ним виконано в повній відповідності до змісту останнього на підставі виданого виконавчого листа.  

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані докази та вивчивши матеріали справи судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.  

19 вересня 2006 року   Кілійським райсудом  постановлено рішення по цивільній справі №  2-979/2006 р. за позовом  ОСОБА_2 до ВАТ ПМК – 16  про стягнення  різниці між мінімальною заробітною платою та фактично  виплаченою заробітною платою , моральної шкоди та  визнання записів  у трудовій книжці недійсними, вимоги задоволені частково , з  відповідача на користь ОСОБА_2 стягнуто   різницю між  мінімальною заробітною платою  та фактично виплаченою  в сумі 5532 грн, моральну шкоду в сумі 1000 грн. ,  загальна сума стягнення складає 6532 грн. На відповідача покладено зобов2язання  нарахувати та утримати  з стягнутої судом суми  прибутковий податок та зобов2язальні платежі, в тому числі страхові внески, рішення в сумі 375 гнрн допущено до негайного виконання , записи  № 20.12,13 в трудовій книжці визнані недійсними.  

Сторони визнають, що зазначене судове рішення ними не оспорювалось  і набрало чинності.  

24.10.2006 року на підставі заяви стягувача та  виконавчого листа  по цивільній справі  2-979/2006 р.  державною виконавчою службою  у Кілійському районі  відкрито виконавче провадження за вищезазначеним рішенням з наданням  боржнику строку до 31.10.2006 року для добровільного виконання.  

Згідно довідки  ВАТ ПМК – 16  від 05.12.2006 року  ЛЕМІЩЕНКО  нараховано 6532 грн, з яких утримано  1048 грн. податків та зборів, постановою державного виконавця від  27.03.2007 року виконавче провадження  з примусового виконання рішення суду  закінчено на підставі  того, що борг  по виконавчому документу стягнуто  в повному обсязі та перераховано  на рахунок стягувача.  

З змісту позову  та доводів позивача вбачається, що його вимоги стосуються  неправильності  зазначення в судовому рішенні, яке набрало чинності , загальної суми стягнення  коштів, з яких відповідач був зобов»язаний   утримати  податки та зобов»язальні платежі.  

За правилами  ч.2 ст.218 ЦПК  після проголошення рішення  суд, який його ухвалив, не може  сам скасувати або змінити це рішення.  Ч.1 ст. 223 ЦПК встановлено, що рішення суду  набирає законної сили  після закінчення строку  подання заяв  про апеляційне оскарження , якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.  

Суд визнає доведеним, що  судове рішення по цивільній справі №   2- 979/2006 року  було виконано  боржником  в повній відповідності до змісту  рішення  та виданого виконавчого документу, вини відповідача  в тому, що  в резолютивній частині рішення  в загальну суму стягнення включена  моральна шкоду  і  на    ВАТ ПМК – 16  покладено зобов»язання утримати  податки та зобов»язальні платежі з загальної суми стягнення  не має.  

На підставі вищезазначеного, керуючись ст. ст.,10, 11, 60,209,  214-215 ЦПК України, суд      

ВИРІШИВ:  

В задоволенні позову  відмовити.  

Заява про апеляційне оскарження рішення суду  може бути подана позивачем протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга може бути подана протягом 20 днів з моменту подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.  

Суддя Кілійського районного суду  

Одеської області                         ОСОБА_3